Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/229/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/229/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року (суддя Н.В. Турлакова) у справі № 160/229/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині визнання позивача придатним до військової служби;

- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов та направлення позивача на військову службу за мобілізацією;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі командира ухвалити рішення про звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу у зв`язку зі скасуванням наказу про мобілізацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у спірному випадку фактично медичний огляд позивача не проводився, але його було визнано придатним до військової служби. На підставі незаконного та необґрунтованого висновку ВЛК прийнято протиправне рішення про призов та направлення позивача для проходження військової служби, внаслідок чого позивача протиправно зараховано до військової частини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що перевірка рішень ВЛК районного (міського) ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали (належних доказів відносно цього не надано). Суд констатував ненадання позивачем доказів дотримання ним вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.

Відтак, суд першої інстанції відхилив доводи позивача, якими він обґрунтовує

протиправність рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленого довідкою від 03.01.2026 №2026-0103-2203-1237-0.

Стосовно вимог позову про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 про призов, суд першої інстанції вказав, що з огляду на встановлення ВЛК придатності позивача до військової служби та відсутність у нього підтвердження наявності права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ІНФОРМАЦІЯ_5 правомірно було прийнято оскаржуваний наказ №17 від 04.01.2026 року.

У контексті наведеного суд першої інстанції наголосив і на тому, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправним не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що Положення №402 не передбачає обов`язковий досудовий порядок оскарження висновку ВЛК, а суд першої інстанції поставив реалізацію права на судовий захист у залежність від проходження процедури, яка не визначена як обов`язкова. Зауважує, що суд першої інстанції не перевірив законність проведення ВЛК, однак суд мав перевірити законність процедури прийняття довідки ВЛК. Вважає, що висновок суду про законність мобілізації позивача є хибними, адже його зроблено виключно на підставі факту існування довідки ВЛК. Звертає увагу, що суд першої інстанції помилково вважав мобілізацію незворотною, адже такий підхід дозволяє вчиняти порушення під час мобілізації.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно направлення від 03.01.2026 №6313802 ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено позивача на ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 для визначення придатності до військової служби. ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я КП "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради 03.01.2026 року.

Згідно довідки ВЛК від 03.01.2026 №2026-0103-2203-1237-0, проведено медичний огляд позивача "ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 ".

Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: М 19 опис діагнозу: п/травматичний артроз лівого г/ступневого суглобу. ПФ-Іст. М 41 опис діагнозу: сколіоз Іст.

На підставі статті 61в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб Придатний до військової служби.

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.01.2026 №17 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) наказано:

"1. Нижчепойменованих військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до поіменного списку №9 від 04.01.2026 призвати на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 : солдат ОСОБА_1 1991 р.н..

Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.01.2026 №9:

"4. Солдата запасу ОСОБА_1 призвати на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №65/2022 призначити на посаду водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 . З 04.01.2026 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення... ."

Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.01.2026 №12:

"13. Нижчепойменованих військовослужбовців вважати такими, що самовільно залишили військову частину: 13.1. З 06.01.2026 року, солдата ОСОБА_1 , водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив військову частину, а саме - 06.01.2026 року під час перевірки особового складу було виявлено відсутність даного військовослужбовця. На зв`язок не виходить. Його місце знаходження невідоме."

Вважаючи протиправними довідку ВЛК та наказ про призов на військову службу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закону №3543 в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно приписів ч.5 ст. 22 Закону №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Відповідно до п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Згідно глави 1 розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що згідно довідки ВЛК від 03.01.2026 №2026-0103-2203-1237-0, проведено медичний огляд позивача "ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 ". Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: М 19 опис діагнозу: п/травматичний артроз лівого г/ступневого суглобу. ПФ-Іст. М 41 опис діагнозу: сколіоз Іст. На підставі статті 61в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб Придатний до військової служби.

Позивач наполягає, що в даному випадку наявні підстави визнати протиправною та скасувати довідку (постанову) ВЛК від 03.01.2026 №2026-0103-2203-1237-0 в частині визнання позивача придатним до військової служби.

Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402 встановлює, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку (абзац четвертий пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402).

Апеляційний суд звертає увагу, що перевірка довідки (постанови) ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду, належить до функцій ВЛК обласного ТЦК та СП, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 не приймало, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог про визнання протиправною та скасування довідки (постанови) ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 стосовно визнання позивача придатним до військової служби.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а.

Колегія суддів з`ясувала, що позивачем не наведено наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що передбачені у ст. 23 Закону №3543-ХІІ.

Апеляційний суд зазначає, що позивач станом на 04.01.2026 року був громадянином України, військовозобов`язаним та перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_12 , не мав відстрочки від призову, був придатним до військової служби згідно чинного рішення (довідки) ВЛК, тому позивач підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Відтак, колегія суддів вважає, що порушення порядку призову позивача на військову службу за мобілізацією відповідачем не допущено, а отже спірний наказ ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.01.2026 №17, яким позивача призвано на військову службу під час мобілізації і відправлено до ВЧ НОМЕР_1 є правомірним.

За цих обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування наказу ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.01.2026 №9, яким позивача зараховано до списків особового складу частини, адже необхідність такого скасування обґрунтовується позивачем протиправністю наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.01.2026 №17, що в свою чергу не знайшло підтвердження.

Крім того, обставини справи свідчать про те, що між Державою та позивачем виникли правовідносини, які регулюються, зокрема, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», і саме в межах правового регулювання порядку проходження військової служби позивач може порушити питання про своє звільнення з військової служби з підстав, прямо передбачених законом.

У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Задоволення заявлених у цій справі позовних вимог про скасування наказів не призведе до поновлення прав позивача.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року у справі №160/229/26 –без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк