Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №340/3134/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3134/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя Момонт Г.М.)

у справі № 340/3134/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку з 01 травня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок з 01 травня 2025 року та виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області від 21.10.2024 №61/17/116 за аналогічною посадою, у розмірі 82% сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Позивачка вказує, що із 01.04.20245 пенсію позивачки обмежено максимальним розміром, що позивачка вважає протиправними, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, шляхом застосування до неї з 01 травня 2025 року понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, положень статті 46 Закону №4059 та Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачці пенсії із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону №4059 та пунктом 1 Постанови №1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку із чим є протиправними, а позовні вимоги у цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області від 21.10.2024 №61/17/116 за аналогічною посадою, у розмірі 82% сум грошового забезпечення є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не оскаржуються дії чи бездіяльність відповідача в частині перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області від 21.10.2024 №61/17/116 за аналогічною посадою, у розмірі 82% сум грошового забезпечення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що в описовій частині рішення суду першої інстанції міститься обґрунтування не за змістом позовних вимог ОСОБА_1 . Предметом позову постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» не була. Предметом позову є перерахунок нарахованого розміру пенсії позивачки, виходячи з 82 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження розміром 10 прожиткових мінімумів та виплати її у нарахованому розмірі, без застосування обмеження виплати у вигляді 10 розмірів прожиткового мінімуму, тобто 23610,00 грн.

Відповідач вказує, що ним у відзиві було вказано, що з 01.05.2025 виплата пенсії гр. ОСОБА_1 проводиться в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – 23610,00 грн. Враховуючи те, що розмір пенсії гр. ОСОБА_1 (23610,00 грн) не перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплата пенсії проводиться без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення відповідно до Постанови № 1.

По суті заявлених позивачкою вимог відповідач зазначає, що оскільки розмір пенсії позивачки (24155,02 грн) перевищує максимальний розмір (23610,00 грн), виплата пенсії проводиться в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – 23610,00 грн. відповідно до норм Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду від 12.10.2022 у справі № 7-р(II)/2022.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем в частині задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду на предмет його законності та обґрунтованості саме в цій частині.

Рішення суду в частині незадоволених позовних вимог не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції в цій частині рішення суду першої інстанції не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 05.08.2009 отримує пенсію за вислугу років по лінії Служби безпеки України згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 340/665/25, яке набрало законної сили 19.04.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд у справі № 340/665/25 визнав протиправними дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії позивачки з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час здійснення перерахунку на підставі довідки №61/17/116 від 21.10.2024 про розмір грошового забезпечення на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/7378/24 від 23.12.2024.

На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 340/665/25 позивачці проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 з урахуванням 82% грошового забезпечення та нараховано доплату в розмірі 50739,98 грн за період з 01.02.2023 по 30.04.2025.

За даними пенсійного органу розмір пенсії позивачки станом на 01.05.2025 складає 24155,02 грн, втім виплата пенсії проводиться в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – 23610,00 грн.

За позицією пенсійного органу, оскільки в зобов`язальній частині вищевказаного рішення суду відсутнє зобов`язання щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія з 01.02.2023 обмежується максимальним розміром.

Розмір пенсії позивачки станом на 01.02.2023 склав 21155,02 грн (основний розмір пенсії (25798,80 грн (грошове забезпечення) х 82%)). Оскільки розмір пенсії позивача (21155,02 грн) перевищив максимальний розмір станом на 01.02.2023 (20930,00 грн), виплата пенсії проводиться в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – 20930,00 грн.

Розмір пенсії позивачки станом на 01.05.2025 складає 24155,02 грн, де: 21155,02 грн – основний розмір пенсії (25798,80 грн (грошове забезпечення) х 82%); 1500,00 грн – індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185; 1500,00 грн – індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209.

Оскільки розмір пенсії позивачки (24155,02 грн) перевищує максимальний розмір (23610,00 грн), виплата пенсії проводиться в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність – 23610,00 грн.

Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За змістом частин першої і третьої статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Положення статті 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено згідно із Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011.

Одночасно статтею 2 Закону №3668-VI обмежено максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), в тому числі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку такому правовому регулюванню та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців).

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, - 20 грудня 2016 року.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, всі подальші зміни, внесені до вказаної норми є нереалізованими. Тобто, починаючи із 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не містила норм про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (у тому числі із змінами і доповненнями) до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17.

В той же час, склалась така ситуація, що положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Наведене є свідченням наявної колізії між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд зазначив таке: «на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом у справі № 200/116/25 як зразкової та за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи № 440/534/25 як зразкової, Верховний Суд в ухвалах від 25 лютого 2025 року у справі № 200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі № 440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону № 2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Суд апеляційної інстанції враховує, що рішенням від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII, без будь-яких виключень, тобто стосуються всіх категорій громадян, на яких розповсюджується цей Закон №2262-ХІІ, а не певного кола осіб.

З огляду на викладене, у відповідача відсутні правові підстави обмежувати пенсію позивачки максимальним розміром, а саме: десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, в спірному випадку сумою 23610,00 грн. - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, в 2025 році.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у спірних відносинах пенсійний орган, обмежуючи позивачці пенсію максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ, що є підставою для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку з 01 травня 2025 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01 травня 2025 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В той же час, як правильно зауважив відповідач, жодних доказів застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №1, про що зазначив суд першої інстанції, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір у цій справі, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи заявлені позивачкою позовні вимоги та результати перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в його мотивувальній та резолютивній частині.

Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі №340/3134/25 з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

Змінити резолютивну частину рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі №340/3134/25, виклавши її абзаци 2 та 3 в редакції:

«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку з 01 травня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01 травня 2025 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.».

В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі №340/3134/25– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко