Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №280/7635/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7635/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року (суддя Лазаренко М.С.)

у справі № 280/7635/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнт у розмірі 1,0796, починаючи з 01.03.2024, та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області починаючи з 01.03.2024, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки у сумі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулась до відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення її пенсії (за 2020-2022), на коефіцієнти збільшення 1,0796 з 01 березня 2024 року, 1,115 з 01 березня 2025 року, однак відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року адміністративний позов, з урахуванням ухвали від 10.11.2025 про виправлення описки у судовому рішенні, задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 без застосування коефіцієнта збільшення 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2025 індексацію пенсії ОСОБА_1 у спосіб послідовного застосування до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, коефіцієнту індексації у розмірі: « 1,0796» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; « 1,115» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перерахунку пенсії, яка була призначена позивачу в 2022 році згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням висновку щодо застосування норм права за подібних зі спірними у цій справі правовідносин, викладеному у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, суд першої інстанції зазначив, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2024 році та 100,00 грн у 2025 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,0796, 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, застосувавши положення статей 122, 123 КАС України вказав, що індексація у 2024 році позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії, звернувшись до суду з цим позовом 31.08.2025, позивачка заявила позовні вимоги з 01.03.2024, у зв`язку із чим вони можуть бути захищені судом з 01.03.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд першої інстанції зазначив, що електронна пенсійна справа позивача, після розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяви позивачки про призначення пенсії за віком, засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивачки, тобто, у даному випадку, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не здійснювало розрахунок індексації пенсії позивача, а лише вирішило питання щодо її призначення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що пенсія позивачці з 11.10.2023 розрахована з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020 - 2022 роки) – 12236,71 грн. На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» індексація пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується для обчислення пенсій, з 01.03.2024 в розмірі 1,0796 (7405,03грн х 1,0796 = 7994,47грн) та з 01.03.2025 в розмірі 1,115 (7994,47грн х 1,115 = 8913,83грн). Після проведення індексації з 01.03.2024 відповідно до пп. 6 п. 2 Постанови №185 встановлено ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії з 01.03.2024 в розмірі 100 грн, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а з 01.03.2025 - згідно з пп. 6 п. 2 Постанови №209 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується для обчислення пенсій у 2023 році,- в розмірі 1,0345, тобто 12658,88 грн (12236,71 грн (за 2020 - 2022 роки) * 1,0345). Після зазначеного перерахунку розмір пенсії збільшився на 178,95 грн. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача та дійшов помилкового висновку про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 без застосування коефіцієнта збільшення 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Також, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, оскільки дотрималась строків звернення до суду з цим позовом, а висновки суду щодо пропуску строків звернення до суду ґрунтується на помилковому застосуванні норм процесуального права та недослідження доказів, доданих до позовної заяви.

Позивачка вказує, що оскільки відповідач-2 здійснював безпосереднє призначення пенсії ОСОБА_1 , саме на нього покладається обов`язок правильного визначення розміру пенсійних виплат, у тому числі з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України. Відповідач-2, складаючи протокол призначення пенсії від 07.03.2025 №083250003353, мав застосувати коефіцієнти індексації, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 (коефіцієнт 1,0796) та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 (коефіцієнт 1,115), однак цього зроблено не було, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та доданими до неї розрахунками. Натомість відповідач-1 виконує виключно технічну функцію з виплати вже призначених пенсій, без повноважень змінювати їх розмір або коригувати нарахування, здійснені іншим органом. Таким чином, саме відповідач-2, який визначав розмір та структуру пенсії позивача, допустив порушення її права на проведення індексації пенсії, тоді як до відповідача-1 відсутні будь-які підстави для пред`явлення відповідних вимог.

Також позивачка зазначає, що суд першої інстанції не встановив дату фактичного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №280/3061/24, яким відповідача-2 було зобов`язано призначити позивачці пенсію. Відповідно до рішення від 23.09.2024 у справі №280/3061/24, пенсія ОСОБА_1 мала бути призначена з 11.10.2023, водночас, фактичне виконання рішення від 23.09.2024 у справі №280/3061/24 відбулося лише 07.03.2025, що підтверджується протоколом призначення пенсії, який було додано до позовної заяви, та обумовлено тривалою процедурою оскарження судового рішення. Така затримка безпосередньо вплинула на права позивачки, оскільки до 07.03.2025 позивачка не мала можливості отримувати пенсію та здійснювати контроль за її складовими, зокрема щодо нарахування індексації. Отже, оскільки позов подано 31.08.2025, тобто до спливу шестимісячного строку звернення до суду (який закінчується 07.09.2025), позивачка повністю дотрималася вимог статті 122 КАС України щодо строків подання адміністративного позову. Позивачка вважає, що судом першої інстанції допущено порушення процесуального законодавства, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та позов задовольнити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 07.03.2025 отримує пенсію за віком, призначену з 11.10.2023 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №280/3061/24, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №280/3061/24, яке набрало законної сили 18.11.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у шкідливих та важких умовах праці за Списком №2 з 01.01.2008 по 31.03.2011, з 01.11.1989 по 29.09.1999 та з 30.09.1999 по 05.08.2000, у зв`язку із чим призначити та виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з 11.10.2023.

На підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №280/3061/24 територіальним органом Пенсійного фонду України прийнято рішення №083250003353 від 07.03.2025 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 11.10.2023.

Для обчислення пенсії пенсійним органом застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

На адвокатські запити представника позивача щодо проведення індексації пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом вих. 08.07.2025 №0800-0219-8/67604 надалоо відповідь, що після проведення індексації з 01.03.2024 відповідно до пп. 6 п. 2 Постанови №185 було встановлено ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії з 01.03.2024 в розмірі 100 грн, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а з 01.03.2025 згідно з пп. 6 п. 2 Постанови №209 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується для обчислення пенсій у 2023 році,- в розмірі 1,0345, тобто 12658,88 грн (12236,71 грн (за 2020 - 2022 роки) * 1,0345). Після зазначеного перерахунку розмір пенсії збільшився на 178,95 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На реалізацію положень статті 42 Закону №1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Цим Порядком №124, як в ньому зазначено, до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, в тому числі відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (п.2 Порядку № 124).

Відповідно до п.3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Пунктом 4 Порядку №124 встановлено правило (формулу) визначення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно цього ж пункту, у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону (№1058-ІV) та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року, який становить 3764,40 грн. (3149,45 грн + 3661,41 грн + 4482,35 грн) : 3 = 3764,40 грн, де 3149,45 грн середня заробітна плата за 2014 рік, 3661,41 грн середня заробітна плата за 2015 рік, 4482,35 грн середня заробітна плата за 2016 рік.

В спірному випадку, пенсія позивачці призначена з 2023 року, отже, індексація пенсії має проводитись у 2024 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», у 2025 році - на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01 березня 2024 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01 березня 2025 року установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (пункт 1).

Згідно пп.6 п.2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 209, з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.

Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Виходячи з наведених положень постанов Кабінету Міністрів України, перерахунок та індексація пенсій, починаючи з 2019 року та у подальшому проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року, на відповідні коефіцієнти.

В той же час, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-ІV, а саме: під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

При цьому кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Застосуванню у спірних відносинах також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України:

від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»,

від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/24248/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24, від 11.02.2025 у справі №160/6064/24, згідно яким індексація пенсій згідно із Законом № 1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01 жовтня 2017 року, як це передбачено Порядком №124. Верховний Суд зазначив, що вказаний Порядок №124 у частині, яка визначає індексацію лише від базового показника за 2017 рік, суперечить Закону № 1058-IV, а отже, не підлягає застосуванню в частині, що виходить за межі приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

При цьому, за наведених вище правових норм під час проведення індексації пенсії підлягають врахуванню усі коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії, у зв`язку з щорічною індексацією, із послідовним застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0769 - у 2024 році та 1,115 - у 2025 році.

Щодо застосування під час обчислення (індексації) пенсії позивачки з 01.03.2025 коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії, у розмірі 1,0345, замість коефіцієнта збільшення 1,115 (п.1 постанови № 209) суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом постанови Кабінету Міністрів України № 209 перерахунок та індексація пенсії проводиться згідно з Порядком № 124, тобто шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

У випадку якщо коефіцієнт збільшення в п. 1 Постанови №209, застосований до показника середньої заробітної плати по України, визначеного згідно Порядку №124, дає менший добуток, ніж величина цього ж показника, визначеного відносно самого пенсіонера за три роки, що передують року призначення пенсії, передбачено використання зменшеного коефіцієнту збільшення, однак вже до показника середньої заробітної плати по України самого пенсіонера (визначений за три роки, що передують року призначення пенсії).

Якщо після такого застосування розмір збільшення пенсії не досягне 100 грн, належить встановити щомісячну доплату до пенсії, у розмірі, якого не вистачає для досягнення цієї величини (п.3 постанови № 209).

Разом з тим, враховуючи, що як зазначено судом вище, положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачка має право на перерахунок пенсії у 2025 році у зв`язку з щорічною індексацією із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (в даному випадку 12236,71 грн.), згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 209 у розмірі 1,115 з урахуванням коефіцієнта збільшення в попередньому році - 1,0796. Зменшені коефіцієнти збільшення в пп. 6 п. 2 постанови №209 в даному випадку не поширюють свою дію на позивачку.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що Закон №1058-IV не передбачає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта, тому приписи пп.6 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №209 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021-2024 роках, не відповідають положенням частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а тому не підлягають врахуванню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов правильного висновку щодо наявності у позивачки права на перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115.

Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

Щодо доводів позивачки про визначення територіального органу Пенсійного фонду, якого належить зобов`язати здійснити певні дії, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пенсія позивачці наразі вже призначена, на обліку ОСОБА_1 перебуває саме у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, де знаходиться і її пенсійна справа.

Таким чином, у даному випадку, не зважаючи на те, що за принципом екстериторіальності заява позивачки про призначення пенсії розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відсутні підстави для зобов`язання цього органу Пенсійного фонду здійснювати перерахунок (індексацію) пенсії позивачки, позаяк у даний час нарахування та виплата пенсії заявниціі здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у межах правовідносин у цій справі вичерпані прийняттям рішення про призначення пенсії.

Щодо строків звернення до адміністративного суду з позовом у цій справі суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що ані під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, ані після судом першої інстанції не з`ясовувалось питання дотримання позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Натомість, суд рішенням частково задовольнив позов з 01.03.2025, зробивши висновок про пропущення позивачкою строку звернення до суду та відмовивши у зв`язку з цим у задоволенні позовних вимог за період з 01.03.2024.

Суд апеляційної інстанції вважає ці висновки суду першої інстанції передчасними та помилковими.

Як зазначено вище, позивачці пенсію призначено на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №280/3061/24, а саме: рішенням №083250003353 від 07.03.2025 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 11.10.2023.

Отже, вважається, що до 07.03.2025 позивачка не могла дізнатись про порушення її права в частині не нарахування належним чином та в належному розмірі індексації пенсії у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209.

З позовом до суду у цій справі позивачка звернулась 31.08.2025, тобто у межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі з`ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог з 01.03.2024 та ухвалення нового рішення в цій частині. Отже, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 280/7635/25 – скасувати в частині незадоволених позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання здійснити індексацію пенсії з 01.03.2024, ухвалити нове рішення в цій частині, у зв`язку з чим абзац третій резолютивної частини цього рішення викласти в редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області починаючи з 01.03.2024, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 роки у сумі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із урахуванням раніше виплачених сум.».

В іншій частині Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 280/7635/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко