Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №340/2834/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/2834/26

Суддя І інстанції – Петренко О.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Харківській області №111050001537 від 22.01.2026 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перевести його на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII з 14 січня 2026 року, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 12.01.2026 №7.5-22/7 та від 12.01.2026 №7.5 22/8, виданих Південно-Східною митницею, зарахувавши до стажу державної служби періоди військової служби з 01.08.1981 по 30.10.1995 та періоди служби в митних органах з 14.06.1996 по 14.08.1997, з 15.08.1997 по 18.07.2007, з 10.12.2007 по 11.10.2010, здійснити виплату з урахуванням виплачених сум

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №111050001537 від 22.01.2026 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 в митних органах з 14.06.1996 по 14.08.1997, з 15.08.1997 по 18.07.2007, з 10.12.2007 по 11.10.2010 та повторно розглянути його заяву від 14.01.2026 року про переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по віку як державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу", врахувавши при обчисленні розміру пенсії довідки про складові заробітної плати №7.5-22/7 та №7.5-22/8 від 12.01.2026 року, для призначення пенсії державного службовця.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована правомірністю рішення від 25.08.2025 про відмову в проведенні перерахунку пенсії за віком за нормами Закону України «Про Державну службу». Зазначає, що періоди роботи службових/посадових осіб в митних органах/митній службі/органах доходів і зборів на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

ОСОБА_1 також не погодився із прийнятим судом першої інстанції рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги скаржник вказує на те, відмова судом у задоволенні позовних вимог про зобов`язання зарахувати до стажу державної служби позивача періоду його військової служби з 01.08.1981 по 30.10.1995 з посиланням лише на те, що розгляд цього питання не входить до компетенції суду є протиправним та таким, що порушує права позивача на судовий захист та нівелює функцію судової системи. Зазначає, що зазначений період проходження військової служби підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Також скаржник вказає на те, що ним дотримані віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, що повністю обґрунтовано фактичними обставинами та підтверджено доказами наявності у Позивача такого права.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 просив відмовити у її задоволенні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач отримував пенсію за віком, призначену відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В подальшому, 14.01.2026 позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" з доданням відповідних довідок (а.с.23-26).

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 22.01.2026 №111050001537 відмовлено позивачу в проведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №889-VIII, у зв`язку з відсутністю стажу державної служби, не зараховано період 14.06.1996 по 14.08.1997, з 15.08.1997 по 18.07.2007, з 10.12.2007 по 11.10.2010. Вказано, що позивач працював з 14.06.1996 по 14.08.1997 в Криворізькій митниці на посаді інспектора митниці, з 15.08.1997 по 18.07.2007 в Криворізькій митниці ДМСУ на посаді т.в.о. начальника відділу митниці, з 10.12.2009 по 11.10.2010 на посадах начальника відділу технічних засобів контролю й зв`язку. Вказано, що за нормами Митного кодексу України, посадовим особам присвоюються спеціальні звання, а не ранги державних службовців, що свідчить про відсутність правових підстав для зарахування зазначених періодів до стажу роботи на посадах, які дають право на перерахунок пенсії за нормами Закону України "Про державну службу".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (у редакції на час набрання чинності Законом №889-VIII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми свідчить, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто до 01 травня 2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283), та додатка до нього.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 283 цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Відповідно до статті 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11 липня 2002 року № 92-IV) (далі Митний кодекс) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України Про державну службу.

Згідно з частиною першою статті 413 Митного кодексу у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.

В свою чергу, як правильно було встановлено судом першої інстанції, згідно трудової книжки трудової книжки НОМЕР_1 від 18.06.1996 позивач працював на посадах, на яких були присвоєні спеціальні звання: з 14.06.1996 по 14.08.1997 у Криворізькій митниці; з 15.08.1997 по 18.07.2007 у Криворізькій митниці ДМСУ; з 10.12.2009 по 11.10.2010 у Криворізькій митниці ДМСУ (а.с.14-19).

Відповідно до частин першої та другої статті 569 Митного кодексу (у редакції Закону від 13.03.2012 № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 588 Митного кодексу (у редакції Закону від 13.03.2012 №4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України Про державну службу. Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.

Частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Поряд з цим, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 серпня 2023 року №93, ОСОБА_1 у період з 05.08.1981 року по 30 жовтня 1995 року проходив військову службу в Збройних Силах.

Зазначені обставини також підтверджуються записами трудової книжки НОМЕР_1 від 18.06.1996.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

23.07.2020 року Національне агентство України з питань державної служби видало роз`яснення №105-р/9 щодо зарахування до стажу державної служби періодів проходження військової служби. У даному роз`ясненні Національне агентство України зазначило, що відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Крім того, статтею 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною другою статті 46 Закону №889-VIII та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Враховуючи викладене, періоди військової служби до 01 травня 2016 року зараховуються до стажу державної служби.

При цьому обставини ненадання оцінки пенсійним органом зазначеному періоду проходження військової служби при ухваленні спірного рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком за нормами Закону України «Про Державну службу» вказують на необґрунтованість та протиправність такого рішення.

З цих підстав, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволенні вимог в частині зарахування до стажу державної служби періоду військової служби з 01.08.1981 по 30.10.1995.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до стажу державної служби ОСОБА_1 періодів військової служби з 01.08.1981 по 30.10.1995 та роботи в митних органах з 14.06.1996 по 14.08.1997, з 15.08.1997 по 18.07.2007, з 10.12.2007 по 11.10.2010 та скасування рішення №111050001537 від 22.01.2026 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".

В свою чергу, зважаючи на те, що стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, який зараховується до стажу державної служби на 01.05.2016 становив понад 20 років, що є достатнім для призначення їй пенсії державного службовця незалежно від місця роботи і посади яку він займав станом на 01.05.2016, беручи до уваги наявність необхідного страхового стажу і досягнення пенсійного віку, колегія суддів робить висновок про наявність підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII з 14 січня 2026 року.

При цьому, у спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця має здійснюватися з урахуванням приписів Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок №622).

Так, за змістом пункту 5 цього Порядку для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII видаються довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1- 6.

У таких довідках (додатки 1- 6 до Порядку №622) зазначаються складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Крім того, Постановою № 1-3 встановлені вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям.

В свою чергу, надані позивачем пенсійному органу довідки Південно-Східної митниці Державної митної служби України №7.5-22/7, №7.5-22/8 від 12.01.2026 року, які містять дані про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця і відповідають встановленій для таких довідок формі.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання про належний спосіб захисту порушених прав позивачів, зазначаючи, що у таких випадках слід зобов`язати відповідача (пенсійний орган) з дати звернення позивача із заявою про переведення на пенсію державного службовця призначити та здійснити нарахування й виплату йому пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.

Такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі №280/6785/25, від 12.02.2025 у справі №580/6600/24, від 28.01.2025 у справі №560/2123/24 та від 27.01.2023 у справі №340/4184/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також зважаючи на те, що рішення про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності, то саме на нього має бути покладено обов`язок зарахувати до стажу державної служби позивача спірні періоди, а також перевести позивача на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року – скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №111050001537 від 22.01.2026 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди військової служби з 01.08.1981 по 30.10.1995 та періоди служби в митних органах з 14.06.1996 по 14.08.1997, з 15.08.1997 по 18.07.2007, з 10.12.2007 по 11.10.2010.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести з 14.01.2026 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до п.12 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 за №889-VIII «Про державну службу», ст.37 Закону України від 16.12.1993 за №3723-XII «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 12.01.2026 №7.5-22/7 та від 12.01.2026 №7.5 22/8, виданих Південно-Східною митницею, здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2661,44 грн. (Дві тисячі шістсот шістдесят одна гривня 44 копійки).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 22 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова