Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/6949/20 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6949/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6949/20

за позовом ОСОБА_1

до Дніпропетровської обласної прокуратури

про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області, у якій просив стягнути з Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області на його користь матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 03 грудня 2019 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38) про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.

Стягнуто з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 24 вересня 2019 року у сумі 767 464,47 грн. (сімсот шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 47 копійок).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 року апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 24.02.2026 року касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №160/6949/20 скасовано, а справу №160/6949/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди до розгляду.

07.05.2026 року представником Дніпропетровської обласної прокуратури подано заяву про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20, в якій заявник просив:

- вжити заходів забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі 160/6949/20;

- накласти арешт на майно або грошові кошти, що належать ОСОБА_1 у межах суми 767 464,47 грн.

В обґрунтування означеної заяви представником відповідача зазначено, що у зв`язку зі скасуванням судового рішення, на підставі якого було здійснено виплату коштів, у Дніпропетровської обласної прокуратури виникло право на поворот виконання, а саме з 24.02.2026 року. З метою забезпечення реального виконання можливого рішення суду про поворот виконання існує необхідність у вжитті заходів забезпечення. Так, сума виплачених коштів є значною та становить 767 464,47 грн. Позивач є звільненим працівником та на даний час не перебуває у трудових відносинах із Дніпропетровською обласною прокуратурою. За таких обставин існує обґрунтований ризик того, що у разі невжиття заходів забезпечення виконання рішення суду про поворот виконання буде істотно ускладнено або стане неможливим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20 відмовлено.

Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 11.05.2026 року, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та задовольнити подану заяву про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20.

Доводи апелянта зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права через ігнорування принципу рівності та змагальності сторін. Апелянт зазначає, що суд передчасно застосував обмеження статті 381 КАС України на стадії розгляду заяви про забезпечення, хоча спір про відшкодування матеріальної шкоди допускає загальні правила повороту виконання. Також зазначає, що у зв`язку з направленням справи на новий розгляд і можливим зменшенням суми відшкодування існує ризик подвійного списання коштів із державного бюджету, а заявлений арешт є співмірним та необхідним заходом.

Згідно з ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та законність ухвали суду першої інстанції, приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20, суд першої інстанції виходив з того, що застосування такого механізму у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної у відносинах публічної служби, та про виплату заробітної плати допускається виключно у випадках, якщо скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, чого відповідачем доведено не було.

При цьому суд першої інстанції наголосив, що вжиття заходів забезпечення повороту виконання шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти фізичної особи в межах суми 767 464,47 грн є надмірним і непропорційним втручанням у права особи за відсутності у відповідача беззаперечного права на застосування інституту повороту виконання судового рішення.

Випадки, за наявності яких, суд апеляційної інстанції уповноважений допустити поворот виконання рішення окружного адміністративного суду наведено у статті 380 КАС України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Системний аналіз вищенаведених приписів процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що метою інституту повороту виконання судового рішення є усунення наслідків виконання скасованого рішення суду. Згаданий механізм спрямований на створення дієвих та ефективних гарантій дотримання прав та законних інтересів добросовісного боржника в разі виконання в подальшому скасованого судового рішення.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), зважаючи на те, що правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 КАС України.

Відповідно до названої норми процесуального закону поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду можливість повороту виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Подібний підхід щодо можливості повороту виконання судового рішення у справі викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 569/15646/16-ц та постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 818/678/17, від 25.10.2021 у справі № 607/3393/18, від 26.05.2022 у справі № 495/364/17, від 01.12.2022 у справі № 380/3422/20.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вжиття заходів забезпечення повороту виконання рішення шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти позивача у межах суми 767 464,47 грн є надмірним та непропорційним втручанням у права особи за відсутності у відповідача беззаперечного права на застосування механізму повороту виконання.

Доводи апелянта про передчасність застосування ст. 381 КАС України є помилковими, оскільки закон виключає поворот виконання у спорах щодо грошового утримання у відносинах публічної служби за відсутності повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостей чи поданих ним підроблених документів.

Крім того, необґрунтованими є й твердження про необхідність забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20 через можливе зменшення розміру відшкодування, оскільки навіть у разі встановлення судом меншої суми шкоди у відповідача не виникає права на поворот виконання, а відтак застосування забезпечення повороту виконання рішення для гарантування такого стягнення є безпідставним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 160/6949/20 не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6949/20 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6949/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко