Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №280/6893/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6893/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року (суддя Семененко М.О.)

у справі № 280/6893/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.03.2022 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії (нарахованої відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі № 280/11346/24) з 01.03.2022 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з 01.03.2025 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення суду у справі №280/11346/24 Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1029/с від 30.06.2021 у розмірі 90% грошового забезпечення. На звернення позивача із заявою про надання розрахунку пенсії з урахуванням індексації, пенсійний орган повідомив, що на виконання рішень суду проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 90% від грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, пенсія виплачується у розмірі 23610 грн, який обчислено на виконання рішення суду. Водночас, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, а тому, оскільки розмір пенсії позивача, обчислений на виконання рішення суду, перевищує максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону №2262-ХІІ, то підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення відповідно до Постанов №118, №168, №185 та №209 не призводить до збільшення пенсії. Позивач вважає, що вказаними діями відповідач порушив його законні права та інтереси, вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка встановлювала максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача є протиправним.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження з 01.03.2025 максимального розміру пенсії за вислугу років, нарахованої ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2025 виплату пенсії за вислугу років, нарахованої ОСОБА_1 відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/11346/24, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження щодо проведення індексації пенсії в межах максимального розміру, для осіб, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону № 2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Разом із тим, з розрахунків пенсії позивача судом не встановлено обмеження розміру пенсії позивача станом на 01.03.2022, на 01.03.2023 та на 01.03.2024, отже позовні вимоги в цій частині пред`явлені за відсутності порушеного права станом на момент подання позову до суду, а тому є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Також суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, оскільки за встановленими обставинами справи на момент виникнення спірних правовідносин пенсія виплачується позивачу з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо обмеження розміру пенсії позивача станом на 01.03.2022, на 01.03.2023 та на 01.03.2024 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Позивач вказує, що невиплата йому індексації з 01.03.2022 є протиправною.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що згідно розрахунків пенсії за вислугу років станом на 01.03.2025 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 209 від 25.02.2025, позивачеві нараховується індексація базового ОСНП 2025 із застосуванням 0.1150 в сумі 1500 грн. Розмір пенсії позивача більший ніж максимально встановлений при розрахунку пенсії, обмеження застосовувалось правомірно, тому, вимоги позивача, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №280/8353/21, яке набрало законної сили 23.05.2022, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії та виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №1029/с від 30.06.2021, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складається з: посадовий оклад ТР 20 4510,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званнямп/п-к 1410,00 грн; надбавка за вислугу років 50%- 2960,00 грн; класна кваліфікація мед та фарм.склад 7% - 315,70 грн; таємність 10% - 451,00 грн; надбавка за особливості проходження в/служби (65%) 5772,00 грн; премія 47% - 2119,70 грн, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі №280/11346/24, яке набрало законної сили 31.01.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1029/с від 30.06.2021 у розмірі 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

На звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 24.04.2025 №6713-6609/М-02/8-0800/25 повідомило, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справах №280/8353/21 та №280/11346/24 виконані Головним управлінням у червні 2022 року та у лютому 2025 року в межах покладених зобов`язань.

Відповідно до вимог Постанов № 118, №168, №185 та №209 Головним управлінням з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1, 14; 1, 197; 1,0796 та 1,115 відповідно. Індексацію пенсії проведено згідно Постанови №209 у максимальному розмірі. Додатково проінформовано, що статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, який з 01.03.2024 становить 2361,00 грн. На теперішній час позивач отримує пенсію у максимальному розмірі.

З розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2022 судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація пенсії, передбачена Постановою №118 (індексація базового ОСНП 2022), в розмірі 2209,84 грн.; Підсумок пенсії (з надбавками): 19175,46 грн.

З розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2023 судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація базового ОСНП 2022, в розмірі 2209,84 грн відповідно до Постанови №118, індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168. Підсумок пенсії (з надбавками): 20 769,24 грн.

З розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024 судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація базового ОСНП 2022, в розмірі 2209,84 грн відповідно до Постанови №118, індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168, індексація базового ОСНП 2024 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №185. Підсумок пенсії (з надбавками): 22 427,39 грн.

З розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2025 судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація базового ОСНП 2022, в розмірі 2209,84 грн відповідно до Постанови №118, індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168, індексація базового ОСНП 2024 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №185, індексація базового ОСНП 2025 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №209. Підсумок пенсії (з надбавками): 23 927,39 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії – 23610,00 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2022, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Предметом спору у цій справі є саме обмеження максимальним розміром пенсії позивача, питання щодо індексації пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 (з 01.03.2022), Постанови Кабінету Міністрів України №168 (з 01.03.2023), Постанови Кабінету Міністрів України №185 (з 01.03.2024), Постанови Кабінету Міністрів України № 209 (з 01.03.2025) спірним не є.

Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон №3668-VI від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статтею 2 якого обмежено максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), в тому числі, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Цим же Законом №3668-VI внесені зміни у ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесені зміни у статтю 43 Закону №2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 надано оцінку такому правовому регулюванню та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців).

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, - 20 грудня 2016 року.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, всі подальші зміни, внесені до вказаної норми є нереалізованими. Тобто, починаючи із 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не містила норм про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (у тому числі із змінами і доповненнями) до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17.

В той же час, склалась така ситуація, що положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.

Наведене є свідченням наявної колізії між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд зазначив таке: «на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Також, як правильно зазначив суд першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права сформулювала висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 11.07.2022 у справі №620/613/21, від 23.01.2024 у справі №160/17347/22, від 14.05.2024 у справі №420/7840/21, від 18.07.2024 у справі №300/2531/21, від 17.09.2024 у справі №300/2387/23, від 23.10.2024 у справі №560/2041/22.

Також, суд враховує, що рішенням від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Тобто, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII, без будь-яких виключень, тобто стосуються всіх категорій громадян, на яких розповсюджується цей Закон №2262-ХІІ, а не певного кола осіб, як помилково вважає відповідач.

Стосовно посилань пенсійного органу на наявність у постановах Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185 положення про підвищення пенсій «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з загальних правил ч.3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Наведені вище положення постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 №185 не відповідають приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Отже, незважаючи на наявність у цих постановах Кабінету Міністрів України застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, у зв`язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містив, позаяк положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Таким чином, обмеження щодо проведення індексації пенсії в межах максимального розміру, для осіб, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону № 2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22.

Отже, є протиправними дії пенсійного органу з проведення індексації пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, в межах максимального розміру пенсії та обмеження такої пенсії максимальним розміром – а саме: десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

В спірному випадку, як з`ясовано судом з наявних у справі доказів, відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2022 основний розмір пенсії визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація пенсії, передбачена Постановою №118 (індексація базового ОСНП 2022), в розмірі 2209,84 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 19175,46 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні.

Відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2023 основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація базового ОСНП 2022, в розмірі 2209,84 грн відповідно до Постанови №118, індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168. Підсумок пенсії (з надбавками): 20 769,24 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2093 гривні.

Відповідно до розрахунку пенсії позивача станом 01.03.2024 основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація базового ОСНП 2022, в розмірі 2209,84 грн відповідно до Постанови №118, індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168, індексація базового ОСНП 2024 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №185. Підсумок пенсії (з надбавками): 22 427,39 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня.

Відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2025 основний розмір пенсії позивача визначений у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення; базовий розмір пенсії: 15784,56 грн; у складі пенсії позивача нарахована індексація базового ОСНП 2022, в розмірі 2209,84 грн відповідно до Постанови №118, індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168, індексація базового ОСНП 2024 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №185, індексація базового ОСНП 2025 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №209. Підсумок пенсії (з надбавками): 23 927,39 грн; з урахуванням максимального розміру пенсії – 23610,00 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня.

Отже, починаючи з 01.03.2025, пенсія позивача виплачується з обмеженням 23610,00 грн, а до цього часу обмеження пенсії максимальним розміром – десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, встановленими на відповідний рік Законами України про Державний бюджет України, не застосовувалось, оскільки розмір пенсії (з надбавками) не перевищував десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин, враховуючи, що розмір пенсії позивача станом на 01.03.2022, на 01.03.2023 та на 01.03.2024 не обмежувався максимальним розміром, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині пред`явлені за відсутності порушеного права станом на момент подання позову до суду, а тому є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2025 виплату пенсії позивача, нарахованої відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі від 31.12.2024 № 280/11346/24, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Також є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, оскільки за встановлених обставин справи на момент виникнення спірних правовідносин пенсія виплачується позивачу з урахуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №280/6893/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко