Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №340/7478/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7478/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 в адміністративній справі №340/7478/25

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №17873/11-28-24-09/ НОМЕР_1 від 14.10.2025 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку, прийняте щодо ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити з 31.12.2024 року ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.

В обґрунтування позову зазначено, що 03.10.2025 року ГУ ДПС у Кіровоградській області було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 , результати якої відображено в акті від 03.10.2025 року №16071/11-28-24-09/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування. Камеральною перевіркою було встановлено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме, перевищення граничного обсягу доходів за 2024 рік. 14.10.2025 року ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено рішення №17873/11-28-24-09/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 31.12.2024 року. Позивачем зауважено, що ним фактично не було допущено перевищення обсягу доходу за 2024 рік, а ситуація, що склалася, обумовлюється допущеною помилкою в податковій звітності, яка була виправлена уточнюючою декларацією. Звернуто увагу, що чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів. Позивач вважає, що прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №17873/11-28-24-09/ НОМЕР_1 від 14.10.2025 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку другої групи з 31.12.2024 року.

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 та ухвалити нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за наслідками камеральної перевірки податкової звітності встановлено, що позивач у 2024 році перевищив обсяг доходу, який згідно з пп. 2 п.291.4 ст. 291 ПК України, дозволяв йому перебувати на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку другої групи (834 розміри мінімальної заробітної плати, що складало 5 921 400 грн.). Тож йому було анульовано реєстрацію платника єдиного податку, про що на підставі п. 299.11 ст.299 ПК України було прийняте спірне рішення. Відтак, апелянт вважає безпідставними аргументи позивача, наведені в його позові, про наявність правових підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 28.03.2018 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

Позивач перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Кіровоградській області, з 01.04.2018 року застосовував спрощену систему оподаткування як платник єдиного податку (друга група зі ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати).

ФОП ОСОБА_1 23.01.2025 року подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік (звітну), у якій задекларував загальну суму доходу за звітний період в сумі 5 860 405, 24 грн.

25.09.2025 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік (уточнюючу), у якій задекларував загальну суму доходу за звітний період в сумі 5 958 087 грн.

29.10.2025 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік (уточнюючу), у якій задекларував загальну суму доходу за звітний період в сумі 5 918 316, 64 грн.

В жовтні 2025 року посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування, за результатами якої складено акт №16071/11-28-24-09/ НОМЕР_1 від 03.10.2025 року.

Згідно з цим актом камеральною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме перевищення встановленого граничного обсягу доходів за 2024 рік (5 921 400 грн.), оскільки станом на 03.10.2025 року згідно з наданою податковою звітністю - уточнюючою декларацією платника єдиного податку від 25.09.2025 року обсяг доходу за 2024 рік склав 5 958 087 грн., перевищення склало 36 687 грн. Відповідно до абз.3 п.299.10 ст.299, абз.1 п.299.11 ст.299, абз.3 пп.298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України реєстрація платника єдиного податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби у разі перевищення протягом календарного року встановленого граничного обсягу доходу за звітний 2024 рік.

Акт перевірки направлений позивачу поштою та вручений йому 09.10.2025 року.

На підставі акту ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло щодо ФОП ОСОБА_1 рішення №17873/11-28-24-09/ НОМЕР_1 від 14.10.2025 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Згідно з цим рішенням платник єдиного податку виключений з реєстру платників єдиного податку з 31.12.2024 року.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що питання перевищення позивачем протягом 2024 року обсягу доходу не може бути предметом камеральної перевірки, і такі висновки не можуть ґрунтуватися виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації платника податків. Відповідно до статей 292, 296 ПК України, визначення доходу платника єдиного податку здійснюється на підставі даних обліку доходів, який ведеться платником податків. Отже, встановлення факту перевищення граничного обсягу доходу потребує дослідження обліку доходів, первинних документів та перевірки правильності формування показників звітності, що є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Підпунктом 298.23 пункту 298.2 статті 298 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Колегія суддів звертає увагу на те, що аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України можливе лише під час проведення перевірок.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статей 292, 296 ПК України, визначення доходу платника єдиного податку здійснюється на підставі даних обліку доходів, який ведеться платником податків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2025 року у справі №160/21398/24, від 11.02.2026 року у справі № 260/8313/24, від 07.05.2026 року №380/17438/24, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Відповідно, рішення про виключення платника податку з реєстру платників єдиного податку не може були прийняте на підставі акту камеральної перевірки.

Отже, встановлення факту перевищення граничного обсягу доходу потребує дослідження обліку доходів, первинних документів та перевірки правильності формування показників звітності, що є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що спірним рішенням було анульовано реєстрацію платника єдиного податку через задеклароване позивачем у 2024 році перевищення ліміту доходу для другої групи. Також встановлено, що під час проведенні камеральної перевірки контролюючий орган не здійснював перевірку правильності та повноти визначення доходу ФОП ОСОБА_1 у період перебування його на спрощеній системі оподаткування упродовж 2024 року, не досліджував достовірність ведення обліку доходів та правильність складання податкової звітності, а також не встановив порушень вимог статей 292 та 296 Податкового кодексу України.

Відтак, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу, сформульовані внаслідок формального аналізу показників звітності без дослідження первинного обліку, є передчасними, що робить акт перевірки від 03.10.2025 неналежним доказом, а спірне рішення про анулювання - протиправним.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючий орган передчасно зробив висновки про перевищення позивачем протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для обраної групи платників єдиного податку, та про порушення ним умов застосування спрощеної системи оподаткування.

Дійшовши обґрунтованого висновку про протиправність оскарженого рішення відповідача, суд першої інстанції правильно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення відповідача, а й зобов`язання останнього поновити права позивача шляхом поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку другої групи, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до незгоди з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, ГУ ДПС у Кіровоградській області не зазначено. Апелянтом наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 в адміністративній справі №340/7478/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова