Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/29937/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29937/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року (суддя Кучугурна Н.В.) в справі № 160/29937/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області) про:

визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Київській області №47050032868 від 25 липня 2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області зарахувати йому до пільгового стажу періоди роботи на Дніпровський ордена Леніна металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського та ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод» як такі, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, на посадах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України: з 03 серпня 1991 року по 29 квітня 1994 року, з 21 травня 1996 року по 30 вересня 2010 року, з 04 грудня 2019 року по 02 серпня 2021 року;

зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву про призначення пенсії від 18 липня 2025 року з урахуванням висновків суду по даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 08 червня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №47050032868 від 25.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди роботи з 21 травня 1996 року по 30 вересня 2010 року та з 04 грудня 2019 року по 02 серпня 2021 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву від 18.07.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, та з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог у їх задоволенні відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ у Київській області просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі наведено зміст рішення про відмову у призначенні пенсії, а також нормативне регулювання питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також власну позицію про виключну компетенцію відповідача у питанні призначення пенсії.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) 18.07.2025 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням від 25.07.2025 №047050032868, яке прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні, з-поміж іншого, зазначено таке.

Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 18.07.2025.

Пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (Список №2) становить 55 років.

Вік заявника 55 років.

Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (Список №2) становить 30 років.

Необхідний пільговий стаж на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (Список №2), становить 12 років 06 місяців.

Страховий стаж особи становить 35 років 09 місяців 13 днів.

Пільговий стаж особи становить 03 роки 09 місяців 06 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

Відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.

Трудова книжка ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 містить такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):

Днепровский металлургический комбинат им. Ф.Э. Дзержинского

03.08.1991 Принят в железнодорожный цех №2 помощником машиниста локомотива.

29.04.1994 Уволен по ст. 38 КЗоТ Украины в связи с расторжением трудового договора по инициативе работника.

21.05.1996 Принят в конвертерный цех слесарем-ремонтником по ремонту металлургического оборудования 5 разряда.

27.03.1997 Переведен в цех ремонта металлургического оборудования №4 слесарем-ремонтником по ремонту металлургического оборудования 5 разряда.

16.02.1998 Присвоен 6 разряд в той же должности.

01.11.1998 Переведен в цех ремонта металлургического оборудования №2 слесарем-ремонтником по ремонту металлургического оборудования 6 разряда в связи с реструктуризацией и изменением структуры комбината.

01.07.2001 Переведен там же слесарем-ремонтником слесарного участка №2 по ремонту оборудования основных цехов комбината МНЛЗ 6 разряда.

21.06.2004 Переведен там же мастером слесарного участка №2 по ремонту оборудования основных цехов комбината, МНЛЗ.

Рабочее место аттестовано.

02.01.2009 В связи в приведением наименований профессий в соответствие с классификатором профессий ДК 003:2005 назначен там же сменным мастером по ремонту оборудования слесарного участка №2.

30.09.2010 Уволен по инициативе работника согласно ст. 38 КЗоТ Украины.

Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат”

04.12.2019 Прийнятий в ремонтно-сервісний центр ремонтно-механічний цех дільниці з ремонту кристалізаторів та устаткування МБПЗ конвертерного цеху слюсарем-ремонтником 5 розряду.

Робоче місце атестоване за Списком №2 Розділ ІІІ “Чорна металургія” підрозділ 6 “Загальні професії” - працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва.

01.09.2020 У зв`язку з внесенням змін до штатних розписів переведений там же цех ремонту металургійного устаткування дільниця з ремонту кристалізаторів та устаткування МБЛЗ конвертерного цеху слюсарем-ремонтником 5 розряду.

Робоче місце атестоване за Списком №2 Розділ ІІІ “Чорна металургія” підр.6 “Загальні професії” працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва.

02.08.2021 Звільнений у зв`язку з переведенням до ПРАТ “ДКХЗ” за п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Отже, трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, підтверджено період роботи позивача з 03.08.1991 по 29.04.1994, з 21.05.1996 по 30.09.2010, з 04.12.2019 по 02.08.2021.

Також до матеріалів справи надано:

постанову Дніпровського металургійного комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського №813 від 20.10.1994 “Про атестацію робочих місць за умовами праці”, згідно з якою професія слюсаря-ремонтника по ремонту металургійного обладнання віднесено до Списку №2;

лист Головного державного експерта області з умов праці від 26.10.1999 №14/1-121, згідно з яким дію постанови №813 від 20.10.1994 продовжено до 01.01.2001;

постанову ВАТ “Дніпровський меткомбінат” №1269 від 25.12.2001 “Про атестацію робочих місць за умовами праці”, згідно з якою професія слюсар-ремонтник слюсарної дільниці віднесена до Списку №2;

постанову ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського” №992 від 29.12.2006 “Про атестацію робочих місць за умовами праці”, згідно з якою професія слюсаря-ремонтника слюсарної дільниці віднесена до Списку №2;

постанову “Дніпровський металургійний комбінат” №9 від 10.05.2019 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників ремонтно-механічного цеху ремонтно-сервісного центру”, згідно з якою професія слюсар-ремонтник дільниці з ремонту кристалізаторів та устаткування МБЛЗ конвертерного цеху відноситься до Списку №2 розділ ІІІ “Чорна металургія” підр.6 “Загальні професії” працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;

постанову ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” №23 від 31.08.2020 “Про атестацію за умовами праці робочих місць працівників цеху ремонту металургійного устаткування (ЦРМУ) ремонтно-сервісного центру”, згідно з якою професія слюсар-ремонтник дільниці з ремонту кристалізаторів та устаткування МБЛЗ конвертерного цеху відноситься до Списку №2 розділ ІІІ “Чорна металургія” підр.6 “Загальні професії” працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва.

Вказаними постановами підтверджується пільговий стаж роботи за Списком №2 позивача у періоди з 21.05.1996 по 30.09.2010 та з 04.12.2019 по 02.08.2021.

Врахувавши, що трудова книжка позивача та надані до матеріалів справи постанови про проведення атестації робочих місць на підприємстві містять інформацію про атестацію робочих місць позивача за Списком №2 у періоди його роботи з 21.05.1996 по 30.09.2010 та з 04.12.2019 по 02.08.2021, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, а на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, суд першої інстанції дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 21.05.1996 по 30.09.2010, з 04.12.2019 по 02.08.2021 мають бути зараховані до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

З наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи не підтверджено те, що період роботи позивача помічником машиніста локомотива з 03.08.1991 по 29.04.1994 є таким, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, тому у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу роботи позивача відмовив.

Оскільки призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання ГУ ПФУ в Київській області повторно розглянути заяву від 18.07.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні №1-р/2020, та з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 18 липня 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням ГУ ПФУ у Київській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 25 липня 2025 року №047050032868 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У рішенні вказано, що страховий стаж позивача - 35 років 09 місяців 13 днів, пільговий стаж за списком № 2 - 03 роки 09 місяців 06 днів.

Виходячи з розрахунку стажу форми РС-право, до пільгового стажу не зараховані періоди з 21 травня 1996 року по 30 вересня 2010 року, з 04 грудня 2019 року по 02 серпня 2021 року (в межах задоволених позовних вимог).

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить записи про роботу ОСОБА_1 в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (раніше - Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського, ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»):

21.05.1996 прийнятий у конверторний цех слюсарем-ремонтником по ремонту металургійного обладнання 5 розряду;

27.03.1997 переведений в цех ремонту металургійного обладнання №4 слюсарем-ремонтником по ремонту металургійного обладнання 5 розряду;

16.02.1998 присвоєно 6 розряд;

01.11.1998 переведений в цех ремонту металургійного обладнання №2 слюсарем-ремонтником по ремонту металургійного обладнання 6 розряду;

01.07.2001 переведений в тому ж цеху слюсарем-ремонтником слюсарної дільниці №2 по ремонту обладнання основних цехів комбінату МНЛЗ 6 розряду;

21.06.2004 переведений в тому ж цеху майстром слюсарної дільниці №2 по ремонту обладнання основних цехів комбінату, МНЛЗ;

робоче місце атестовано;

02.01.2009 призначений там же змінним майстром по ремонту обладнання слюсарної дільниці №2;

30.09.2010 звільнений за ініціативою робітника згідно зі ст. 38 КзпП;

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат:

04.12.2019 прийнятий в ремонтно-сервісний центр ремонтно-механічний цех дільниці з ремонту кристалізаторів та устаткування МБПЗ конвертерного цеху слюсарем-ремонтником 5 розряду;

робоче місце атестоване за Списком №2 Розділ ІІІ «Чорна металургія» підрозділ 6 «Загальні професії» - працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;

01.09.2020 у зв`язку з внесенням змін до штатних розписів переведений там же цех ремонту металургійного устаткування дільниця з ремонту кристалізаторів та устаткування МБЛЗ конвертерного цеху слюсарем-ремонтником 5 розряду;

робоче місце атестоване за Списком №2 Розділ ІІІ «Чорна металургія» підр.6 «Загальні професії» працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;

02.08.2021 звільнений у зв`язку з переведенням до ПРАТ «ДКХЗ» за п. 5 ст. 36 КЗпП України.

Атестація робочих місць в ПАТ «ДМК» підтверджена наступними документами:

постановою Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Е.Дзержинського №813 від 20.10.1994 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», згідно з якою професія слюсаря-ремонтника по ремонту металургійного обладнання віднесено до Списку №2;

листом Головного державного експерта області з умов праці від 26.10.1999 №14/1-121, згідно з яким дію постанови №813 від 20.10.1994 продовжено до 01.01.2001;

постановою ВАТ «Дніпровський меткомбінат» №1269 від 25.12.2001 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», згідно з якою професія слюсар-ремонтник слюсарної дільниці віднесена до Списку №2;

постановою ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» №992 від 29.12.2006 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», згідно з якою професія слюсаря-ремонтника слюсарної дільниці віднесена до Списку №2;? ?

постановою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» №9 від 10.05.2019 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників ремонтно-механічного цеху ремонтно-сервісного центру», згідно з якою професія слюсар-ремонтник дільниці з ремонту кристалізаторів та устаткування МБЛЗ конвертерного цеху відноситься до Списку №2 розділ ІІІ «Чорна металургія» підр.6 «Загальні професії» працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;

постановою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» №23 від 31.08.2020 «Про атестацію за умовами праці робочих місць працівників цеху ремонту металургійного устаткування (ЦРМУ) ремонтно-сервісного центру», згідно з якою професія слюсар-ремонтник дільниці з ремонту кристалізаторів та устаткування МБЛЗ конвертерного цеху відноситься до Списку №2 розділ ІІІ «Чорна металургія» підр.6 «Загальні професії» працівники зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва.

Спірним в цій справі є питання правомірності не зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу для цілей призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться у статті 48 Кодексу законів про працю України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, (далі – Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як вказано вище, трудова книжка позивача містить записи про період роботи позивача у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за професіями, які віднесені до списку №2.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Апелянт не обґрунтовує підстави незарахування до пільгового стажу спірного періоду, проте виходячи з обставин справи, у рішення про відмову у призначенні пенсії від 25 липня 2025 року №047050032868 ГУ ПФУ у Київській області мотивоване саме відсутністю атестації робочих місць.

З цього питання суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок № 442).

Пунктом 4 Порядку № 442 встановлено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, (далі – Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

За правовою позицією, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а, будь-які причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та відмову заявникові в наданні пенсії. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочою місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Враховуючи приведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи позивача з 03 грудня 2019 року по 02 грудня 2024 року.

Зважаючи на наведені вище висновки, суд доходить до висновку про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про протиправність незарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача.

Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

У рішенні в справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04) ЄСПЛ вказав, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції суд дійшов висновку про обґрунтованість обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача – зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах.

Частинами третьою - четвертою статті 245 КАС України установлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що в розглядуваному випадку відсутні підстави вважати, що повноваження органу Пенсійного фонду у питанні зарахування спірних періодів до пільгового стажу є дискреційними, позаяк для зарахування цих періодів до пільгового стажу виконано усі умови, визначені законом, й прийняття рішення про віднесення цих періодів до пільгового стажу за списком № 2 не передбачає право відповідача діяти на власний розсуд.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі № 160/29937/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі № 160/29937/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 21 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов