Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/7399/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7399/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року (суддя Прудник С.В.) в справі № 160/7399/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем Міністерства охорони здоров`я України», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем Міністерства охорони здоров`я України» про (далі – ДП «УкрдержНДІСППІ»):

визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - ЕКОПФО) від 10 жовтня 2025 року №8604/25/1078 в частині не встановлення йому групи інвалідності;

визнання протиправним та скасування рішення Центру оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО) за результатами розгляду скарги від 18 грудня 2025 року №1808/25/3962, оформлене витягом № 1808/25/3962/ВП, яким підтверджено рішення від 10 жовтня 2025 року №8604/25/1078;

зобов`язання провести повторний повний перегляд стану його здоров`я на предмет встановлення групи інвалідності, з урахуванням усіх наявних медичних документів, характеру бойового поранення, його наслідків, функціональних обмежень, потреби в оперативному лікуванні та з наданням належно вмотивованого рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки підставам позову щодо порушення відповідачем процедури перегляду висновку: не навів належного мотивування; не розкрив, які саме критерії були застосовані; не пояснив, чому тяжкі та стійкі наслідки бойового поранення не стали підставою для встановлення інвалідності; розглянув скаргу заочно лише за документами без повноцінної перевірки; не забезпечив належного адміністративного перегляду оскарженого рішення.

Витяг за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди не містить інформації, які саме документи були досліджені; які критерії застосовано; як співвіднесено конкретні діагнози з критеріями інвалідності; чому наявні посттравматичні ушкодження, операції, нестабільність суглоба та стійкий больовий синдром не створюють підстав для встановлення групи інвалідності.

Згідно з витягом про результати розгляду скарги прямо її було розглянуто заочно, без участі особи, лише за документами, а у поєднанні з лаконічним і шаблонним мотивуванням це має принципове значення, оскільки предметом розгляду були не прості та однозначні медичні дані, а тривалі наслідки бойової травми, підтверджені численними обстеженнями та оперативними втручаннями.

Суд першої інстанції не надав оцінки позиції позивача, а також не перевірив рішення за критеріями обґрунтованості.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення без змін.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року до участі у справі залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» (далі - КНП «КМКЛШМД», ЄДРПОУ 00184945).

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, солдатом, який отримав поранення під час безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини.

25.04.2024 року позивач отримав бойове поранення.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 року №927 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), солдат ОСОБА_1 , 1973 р.н., “ 25" квітня 2024 року одержав (ла): МВТ. Закрите пошкодження капсульнозв`язкового апарату лівого плечового суглобу, забій лівого ліктьового та колінного суглобів. ВОДП лівого передпліччя, лівого колінного суглобу та обох гомілок. (вказати вид, характер і локалізацію поранення, травми, контузії, каліцтва) За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях. (докладно вказати, за яких обставин, при виконанні робіт, де, на службі чи ні, у відпустці, в стані алкогольного сп`яніння чи ні тощо) під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в наслідок обстрілу з РПГ поблизу АДРЕСА_1 . Не був під впливом наркотичного та алкогольного або токсичного сп`яніння, та був в засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кулезахисний). Травма не пов`язана з вчиненням кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи шкоди своєму здоров`ю. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 від "09" травня 2024 рок №1146/нод.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 06.05.2024 року №914, Солдат (моб.) ОСОБА_1 , 1973р.н., НОМЕР_1 військове ім`я та по батькові, рік народження, військова частина, звання, прізвище, ІНФОРМАЦІЯ_1 Яким військкоматом призваний у Збройні Сили. Проведено медичний огляд військової частини НОМЕР_2 військово-лікарської комісії 03.2022p. "06" травня 2024 року Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції 25.04.2024р. ПХО ран з приводу мінно-вибухової травми 25.04.2024р., закритого пошкодження капсульно-зв`язкового апарату лівого плечового суглоба, забою лівого ліктьового та колінного суглобів, вогнепального осколкового дотичного поранення лівого передпліччя, лівого колінного суглоба та обох гомілок. Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до легких (наказ МОЗ України № 370 04.07.2007). Довідка про обставини поранення не надана. На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб затвердженого наказом МОУ №262 від 27.04.2024: Потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

З довідки військово-лікарської комісії комунального закладу “Міська клінічна лікарня №16” Дніпровської міської ради від 01.11.2024 року №3157/474 вбачається, що солдат, ОСОБА_1 , 1973 р.н., в/ч НОМЕР_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2022 році. Військова професія: навідник. Проведено медичний огляд військово-лікарською комісією КНП “Міська клінічна лікарня № 16” Дніпровської міської ради, протокол № 474 від 01.11.2024 року. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): S 46.0 Наслідки вибухової травми (25.04.2024): закритого пошкодження передньо-нижнього сегменту (12-17) суглобової западини за типом кісткового Банкарту, синовіїту, нестабільності лівого плечового суглобу, забою лівого ліктьового, колінного суглобів, вогнепального осколкового дотичного поранення лівого передпліччя, лівого колінного суглоба, обох гомілок, лікованої оперативно: (25.04.2024- ПХО вогнепальних ран; (18.07.2024- артроскопія лівого плечового суглобу, анкерна фіксація суглобової губи. СПО (25.10.2024-відновлення сухожилку обертальної манжети лівого плечового суглоба, реінсерція анкерами). Травма тяжкого ступеню (згідно класифікатора розподілу травм Наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007). Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми № 927, від 15.05.2024p). На підставі статті 81 графи II Розкладу Хвороб наказу МО України від 14.08.2008 р. № 402 зі змінами потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 (тридцять) календарних днів.

Первинно у позивача були зафіксовані: закрите пошкодження капсульно-зв`язкового апарату лівого плечового суглоба; забій лівого ліктьового та колінного суглобів; рани/ушкодження лівого передпліччя, лівого колінного суглоба та обох гомілок.

У подальшому, за результатами тривалого лікування, обстежень та МРТ, у позивача встановлювалися вже не тимчасові поверхневі наслідки, а стійкі посттравматичні зміни, а саме: застарілий розрив сухожилля надостьового м`яза лівого плечового суглоба; теносиновіт довгої голівки біцепса; субдельтоподібний бурсит; застаріле пошкодження задньо-латерального відділу голівки плечової кістки типу Hill-Sachs; пошкодження передньо-нижнього сегменту суглобової западини за типом кісткового Bankart; протяжний розрив переднього сегменту суглобової губи зі зміщенням; тендинопатії сухожилків надостьового, підостьового, підлопаткового м`язів; стійкий помірний больовий синдром; рекомендація планового оперативного лікування-відновлення капсульнозв`язкового апарату лівого плечового суглоба.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.10.2025 року №8604/25/1078 позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи.

За результатами розгляду скарги рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 18.12.2025 року №1808/25/3962, оформленим відповідним витягом, рішення експертної команди залишено без змін.

Суд першої інстанції вважав, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 18.12.2025 року №1808/25/3962, яким було підтверджене попереднє рішення ЕКОПФО щодо позивача, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024р. № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022, а тому є законним та обґрунтованим.

Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням ЕКОПФО КНП «КМКЛШМД» від 10 жовтня 2025 року №8604/25/1078 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності без встановлення групи інвалідності за причиною – «ЗСУ – Збройні Сили України: Поранення (контузія, травма, каліцтво) ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, 25%, встановлено з 29.09.2025» (а.с. 60).

Позивачем оскаржено рішення в адміністративному порядку шляхом подання до ЦОФСО ДУ «УкрдержНДІМСПІ» скарги (а.с. 46), в якій зазначив, що має право на встановлення III групи інвалідності, просив скасувати рішення ЕКОПФО як таке, що ухвалено із порушенням критеріїв оцінки, призначити повторне комплексне оцінювання його повсякденного функціонування, за результатами повторного розгляду встановити ІІІ групу інвалідності.

За результатами розгляду скарги ЦОФСО прийнято рішення від 18 грудня 2025 року №1808/25/3962 (витяг № 1808/25/3962/ВП) про підтвердження рішення ЕКОПФО (а.с. 47-48, 56-57).

В обґрунтування рішення вказано: «За представленими медичними документами наслідки вогнепального поранення та супутня патологія призводять до легких функціональних порушень та обмеження функціонування. Рішення МСЕК вірне та відповідає чинному законодавству. Не є особою з інвалідністю. 25% втрати професійної працездатності. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Підстава: «Постанова КМУ від 15.11.2024р. №1338».»

Протокол розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертизи №1808/25/3962 (а.с. 50-51) не містить інформації, які документи досліджувались ЦОФСО, форма розгляду скарги – заочно, без особи, лише за документами.

Спірним в цій справі є питання правомірності рішень ЕКОПФО та ЦОФСО щодо невстановлення позивачу групи інвалідності.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон №3551-ХІІ).

Частиною першою статті 7 Закону №3551-ХІІ передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

У розумінні абзацу четвертого?статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV (далі - Закону № 2961-IV) інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими;

Частиною першої статті 3 Закону №875-ХІІ передбачено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок №1338, застосовується судом у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності, встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Відповідно до пункту 29 Порядку №1338 розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров`я електронного направлення до розгляду.

У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.

У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.

У разі виявлення під час проведення оцінювання невідповідностей (описок, технічних або арифметичних помилок, невідповідностей наявним документам) в інформації, зазначеній у направленні на оцінювання відповідно до підпункту 1 пункту 20 цього Порядку, експертна команда зазначає про такі невідповідності в протоколі та приймає рішення на основі виправлених даних.

Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.

Згідно з пунктом 31 Порядку №1338 під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ (пункт 32 Порядку № 1338).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (пункт 36 Порядку №1338).

За положеннями пункту 40 Порядку №1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

ступеня обмеження життєдіяльності особи;

потреби у продовженні тимчасової непрацездатності;

інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики;

потреби у постійному сторонньому догляді;

потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;

обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів;

потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1268 “Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 97, ст. 6315);

ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;

причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

За однією причиною, встановленою військово-лікарською, медичною (військово-лікарською), лікарсько-експертною комісією, може встановлюватися інвалідність або ступінь втрати професійної працездатності.

У разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності є дата направлення на оцінювання або дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.

Відповідно до пункту 57 Порядку №1338 рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

За положеннями пункту 59 Порядку № 1338 розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи (пункт 67 Порядку №1338).

Згідно з пунктом 68 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення експертної команди;

скасування оскарженого рішення експертної команди;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

У межах спірних правовідносин позивачем оскаржується рішення ЕКОПФО та бездіяльність ЦОФСО як такі, що прийняті (допущені) без повного дослідження його медичної документації, без врахування захворювань та наслідків поранень, які підтверджені медичними документами, які в сукупності впливають на ступінь обмеження його життєдіяльності.

При цьому, оскаржуючи рішення ЕКОПФО, позивач заявив позовні вимоги лише до ДП «УкрдержНДІСППІ».

Судом під час підготовки справи до апеляційного розгляду залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, КНП «КМКЛШМД», витребувано у третьої особи рішення ЕКОПФО від 10 жовтня 2025 року №8604/25/1078, протокол засідання комісії.

КНП «КМКЛШМД» на вимогу суду не надано відповідних доказів.

Отже, КНП «КМКЛШМД» або відповідна експертна команда до участі у справі як відповідачі не залучені.

Одним з основних принципів адміністративного судочинства відповідно до статті 9 КАС України є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає у тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта).

Частинами третьою - п`ятою статті 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Суд першої інстанції не звернув увагу на наведені обставини, не залучив до участі у справі КНП «КМКЛШМД» або ЕКОПФО.

Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ЕКОПФО, не врахував того, що ним розглянуті позовні вимоги до особи, яка не залучена до участі у справі як відповідач.

Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції позбавлений компетенції на залучення відповідача в силу того, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (частина п`ята статті 308 КАС України).

Враховуючи наведені обставини, відсутність у суду апеляційної інстанції компетенції на залучення відповідача до участі в справі на стадії апеляційного перегляду справи, а також на розгляд позовних вимог та підстав позову, що не були заявлені в суді першої інстанції, рішення суду першої інстанції має бути скасовано в цій частині та в задоволенні цих позовних вимог належить відмовити.

Стосовно позовних вимог про скасування рішення ЦОФСО суд зазначає таке.

Виходячи зі змісту рішення ЦОФСО від 18 грудня 2025 року №1808/25/3962 експертною командою підтверджено рішення ЕКОПФО від 10 жовтня 2025 року №8604/25/1078.

В обґрунтування рішення зазначено таке: «За представленими медичними документами наслідки вогнепального поранення та супутня патологія призводять до легких функціональних порушень та обмеження функціонування. Рішення МСЕК вірне та відповідає чинному законодавству. Не є особою з інвалідністю. 25% втрати професійної працездатності. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Підстава: «Постанова КМУ від 15.11.2024р. №1338».».

Протокол розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №1808/25/3962 не містить жодної інформації, які саме медичні документи позивача досліджувались ЦОФСО при розгляді скарги позивача, які захворювання враховані при вирішення питання встановлення групи інвалідності.

За твердженням відповідача ретельно опрацьовано усі медичні документи позивача.

Проте відповідачем не доведено дослідження всіх наданих документів, медичних записів, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, що є порушенням пункту 31 Порядку №1338.

Ані рішення ЦОФСО, ані протокол не містять посилання на Критерії встановлення інвалідності, тоді як скарга позивача містить посилання на наказ МОЗ № 561 (який втратив чинність 01 січня 2025 року).

Той факт, що скарга містила посилання на наказ, який втратив чинність, не позбавляє відповідача обов`язку перевірити доводи скарги та обґрунтувати своє рішення, застосувавши чинні нормативно-правові акти.

Отже, відповідачем не дотримано положення пункту 67 Порядку №1338.

Експертною комісією ЦОФСО не надана оцінка посиланню позивача у скарзі на наявність у нього стійких функціональних порушень, які істотно обмежують його життєдіяльність.

За положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на оскаржене позивачем рішення не підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржене позивачем рішення ЦОФСО прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, адже не містить відомостей про те, які саме медичні документи позивача досліджувались ЦОФСО, які захворювання враховані при визначенні наявності підстав для установлення групи інвалідності, а також обґрунтування відсутності підстав для встановлення позивачу інвалідності.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного рішення ЕКОПФО, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності рішення ЕКОПФО виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, а суд вправі перевірити законність таких рішень лише в межах дотримання процедури прийняття рішень, проте в контексті спірних правовідносин суд першої інстанції мав надати оцінку саме дотриманню ЦОФСО процедури прийняття рішення в частині врахування поданих позивачем медичних документів та необхідності врахування у сукупності всіх захворювань, наявних у позивача.

В спірному випадку суд першої інстанції не надав такої оцінки, взагалі не врахував недотримання власне відповідачем вимог Порядку №1338 щодо врахування поданих позивачем медичних документів та необхідності врахування у сукупності всіх захворювань, наявних у позивача, не застосував Критерії встановлення інвалідності та Перелік анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання.

Підсумовуючи викладене, суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції, який слугував підставою для відмови у задоволенні позову про скасування рішення ЦОФСО.

Враховуючи недотримання відповідачем процедури, установленої Порядком №1338, суд доходить до висновку про протиправність рішення ЦОФСО за результатами розгляду скарги позивача на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №1808/25/3962 від 18 грудня 2025 року.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на те, що відповідачем не дотримано Порядок №1338 щодо врахування поданих позивачем медичних документів та необхідності врахування у сукупності всіх захворювань, наявних у позивача, не застосування Критерії встановлення інвалідності, суд доходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ЦОФСО провести повторне експертне оцінювання, як це передбачено пунктом 68 Порядку №1388, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, тому позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі № 160/7399/26 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року в справі № 160/7399/26 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити у справі № 160/7399/26 нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №1808/25/3962 віл 18 грудня 2025 року.

Зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ 03191673, провулок Феодосія Макаревського, 1-а, м. Дніпро, 4905) провести повторне експертне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 21 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко