Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №215/6002/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 215/6002/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2026 року (суддя Камбул М.О., ухвала складена та підписана 02 липня 2026 року) в справі № 215/6002/26 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про «встановлення наявності компетенції (повноважень), коли гарантовано право на охорону здоров`я ст 6 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» при отриманні 26.06.26р виклику лікаря створювати штучні перешкоди праву на охорону здоров`я, праву на відмову від медичного втручання і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати на підставі ст 22 ч.2 Конституції України не порушувати ці права і виписувати рецепти без проведення особистого прийому».

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2026 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Роз`яснено позивачу право звернутися з відповідним позовом до суду за правилами цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин справи, направити позовну заяву до суду за територіальною підсудністю згідно з ч. 8 ст. 29 КАС України.

Вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що відповідач не є суб`єктом владних повноважень, а спір - приватно-правовим.

У відзиві відповідач просить залишити ухвалу без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Врахувавши зміст позовних вимог, що предметом позову є саме порушення приватного права на охорону здоров`я, позовні вимоги звернуто до комунального закладу охорони здоров`я, який у будь-якому випадку не є суб`єктом владних повноважень, суд першої інстанції вважав, що оскільки предметом позову є захист приватного права на охорону здоров`я, а відповідачем є комунальна установа, яка не є суб`єктом владних повноважень, цей спір має ознаки приватно-правового, а не публічно-правового.

Оскільки заявлені позовні вимоги стосуються порушення приватного права ОСОБА_1 на охорону здоров`я, суд першої інстанції дійшов до висновку, що вирішення заявлених вимог не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що предметом позову, з яким ОСОБА_1 звернулась до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області як адміністративного суду, є дії та бездіяльність комунального некомерційного підприємства «Центр медико-соціальної допомоги № 1» Криворізької міської ради, які стосуються процесу лікування позивача.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною першою статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1).

Частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вказано вище, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виходячи зі змісту позовних вимог, предметом позову є саме порушення приватного права на охорону здоров`я.

При цьому позовні вимоги звернуто до комунального закладу охорони здоров`я, який не є суб`єктом владних повноважень.

Оскільки предметом позову є захист приватного права на охорону здоров`я, а відповідачем є комунальна установа, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цей спір має ознаки приватноправового, а не публічно-правового.

Доводи апелянта зводяться до правомірності звернення до суду з цим позовом в порядку адміністративного судочинства та спростовані наведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2026 року в справі №215/6002/26 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2026 року в справі №215/6002/26 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 21 вересня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов