Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/1607/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1607/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року (суддя Сластьон А.О.) в справі № 160/1607/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Міністерства оборони України про:

визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає в відсутності розгляду та винесенні мотивованого рішення по його заяві від 30 жовтня 2025 року про виправлення недостовірних відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстр «Оберіг») відомостей (інформації) про виключення його з військового обліку;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстр «Оберіг») відомості (інформацію) про виключення його з військового обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт зазначає, що заяви про виправлення недостовірних відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (реєстрі «Оберіг») від 31 жовтня 2025 року та від 01 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 по суті не розглядалася, тобто допущена протиправні бездіяльність.

Факт визнання військово-лікарською комісією 14.09.2020 р. його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку, який свідчить про остаточну втрату особою статусу військовозобов`язаного, підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 04.08.2021 р., та паперовою карткою обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що міститься в його особовій справі.

У ІНФОРМАЦІЯ_2 після виключення позивача з військового обліку були відсутні підстави для поновлення на військовому обліку та відновлення статусу військовозобов`язаного.

Зауважує, що його направлено на проходження нового ВЛК саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто проходження відповідачем ВЛК (в 2025 році) не було реалізацією свідомого вибору та не відповідало його внутрішній волі, а отже не є добровільним, про що судом зроблено неправильний висновок.

Рішення про виключення з військового обліку є остаточним, тому особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно, що зроблено не було, оскільки заяву про взяття його на військовий облік позивач до ТЦК та СП не подавав. Обов`язку самостійно оновити персональні дані для виключених з військового обліку осіб нормативно-правовими актами не встановлено. Уточнення даних в застосунку "Резерв+" не означає автоматичну постановку на військовий облік.

Проходження нового медичного огляду позивачем та отримання постанови ВЛК про придатність до військової служби юридично не може анулювати попередній висновок ВЛК (2021 рік) про непридатність позивача до військової служби.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з відомостями електронного військово-облікового документа №130120221425310600006 ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , придатний до військової служби, дата ВЛК - 17.06.2025, дата уточнення даних - 13.06.2025.

Натомість, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 04.08.2021, виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку 04.08.2021 (п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”) на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (рішення призовної медичної комісії від 14.09.2020, підлягає виключенню з обліку відповідно до гр. 1 ст. 38 “а” Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008).

30.10.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із заявою про актуалізацію даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внесення до нього даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Відповіді на вищевказану заяву станом на день звернення з даним позовом позивач не отримував.

В червні 2025 року позивач добровільно пройшов новий медичний огляд і був визнаний придатним до військової служби, що підтверджується наданою відповідачем до відзиву довідкою ВЛК від 17.06.2025 та відомостями електронного військово-облікового документа.

Позивачем не оскаржувалася довідка військово-лікарської комісії від 17.06.2025. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Позивач до проходження медичного огляду в червні 2025 року не звертався до ТЦК та СП із вимогами щодо внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Натомість, з такими вимогами позивач звернувся до відповідача в жовтні 2025 року після проведення нового медичного огляду, за наслідком якого ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Суд першої інстанції вважав, що головною метою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є відображення актуальних відомостей щодо військовозобов`язаних на поточний момент. В спірних правовідносинах статус “виключений з військового обліку” за станом здоров`я був діючим для позивача, доки не було прийнято нове рішення ВЛК щодо позивача в 2025 році.

Добровільне проходження нового медичного огляду позивачем та отримання постанови ВЛК про придатність до військової служби юридично анулювало попередній висновок ВЛК (2021 рік) про непридатність позивача до військової служби. Оскільки позивач набув статусу “придатний до військової служби”, відповідач не мав правових підстав для внесення до Реєстру даних про виключення позивача з військового обліку.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції вважав, що позивачем обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту своїх прав.

Оскільки на момент розгляду справи позивача визнано придатним до військової служби, довідка ВЛК про придатність позивачем не оскаржена та є діючою, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 04 серпня 2021 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку 04 серпня 2021 року на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (рішення призовної медичної комісії від 14 вересня 2020 року - підлягає виключенню з обліку відповідно до гр. 1 ст. 38 «а» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008).

Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документа №130120221425310600006 ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний до військової служби, дата ВЛК - 17.06.2025, дата уточнення даних - 13.06.2025.

ОСОБА_1 30 жовтня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про актуалізацію даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внесення даних про виключення його з військового обліку.

Відповідачем заява позивача не розглянута.

Спірним в цій справі є питання правомірності повторного взяття позивача на військовий облік після виключення з військового обліку.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ врегульовано питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Так, за положеннями частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд;

які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку;

які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників;

які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;

2) на військовий облік військовозобов`язаних:

які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;

призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних;

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;

які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;

які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;

які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;

3) на військовий облік резервістів:

які зараховані до військового оперативного резерву;

які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;

резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Приписами частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, оскільки позивач визнаний непридатним до військової служби, він підлягав виключенню з військового обліку.

При цьому до військово-облікового документа позивача відповідачем внесені дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації) станом на березень 2022 року визначав Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 (далі - Порядок № 921).

Відповідно до пункту 43 Порядку № 921 військовозобов`язані протягом семи днів з дня досягнення граничного віку перебування в запасі направляються посадовими особами, відповідальними за ведення військового обліку, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) для виключення з військового обліку. На підставі відмітки територіального центру комплектування та соціальної підтримки (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) у військово-обліковому документі про виключення військовозобов`язаного з військового обліку в його особовій картці робиться відмітка “Виключений з військового обліку за віком”.

Військовозобов`язані, які досягли граничного віку перебування в запасі та тимчасово не працюють, особисто прибувають до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (облікового органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки) для виключення з військового обліку.

За положеннями пункту 56 Порядку №921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством.

(...)

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

(...)

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Отже, законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

При цьому різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, й не можуть бути повторного взяті чи поновлені на військовому обліку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 року на підставі висновку військово-лікарської комісії визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку 04 серпня 2021 року відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» на підставі постанови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (рішення призовної медичної комісії від 14 вересня 2020 року - підлягає виключенню з обліку відповідно до гр. 1 ст. 38 «а» Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008).

Проте відповідно до висновку ВЛК від 17 червня 2025 року ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документа №130120221425310600006 ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний до військової служби, дата ВЛК - 17.06.2025, дата уточнення даних - 13.06.2025.

Отже, взяття позивача на військовий облік у 2025 році обумовлено саме фактом проходження позивачем ВЛК 17 червня 2025 року та визнання позивача придатним до військової служби.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За положеннями частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.

За положеннями частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема, належать: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (пункт 17); відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (пункт 17-1).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Частиною першою статті 14 Закону №1951-VIII установлено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Відтак, головною метою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є відображення актуальних відомостей щодо військовозобов`язаних на поточний момент.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що в спірних правовідносинах статус «виключений з військового обліку» за станом здоров`я був діючим для позивача, доки не було прийнято нове рішення ВЛК щодо позивача в 2025 році.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що проходження нового медичного огляду позивачем та отримання постанови ВЛК про придатність до військової служби юридично анулювало попередній висновок ВЛК (2021 рік) про непридатність позивача до військової служби.

Відповідно, оскільки позивач набув статусу придатного до військової служби, у відповідача були відсутні правові підстави для внесення до Реєстру даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Також суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що позивачем обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту своїх прав.

У спростування доводів апелянта про те, що проходження відповідачем ВЛК у 2025 році не було реалізацією свідомого вибору та не відповідало його внутрішній волі, а отже не є добровільним, суд зауважує, що позивачем не подано доказів оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення його на проходження ВЛК, як й не надано доказів оскарження власне висновку ВЛК про придатність до військової служби, отже у суду першої інстанції біли відсутні підстави вважати протиправним висновок ВЛК про придатність позивача до військової служби від 17 червня 2025 року.

Відтак, внесення до Реєстру інформації про цей висновок ВЛК та, відповідно, про визначення його статусу як військовозобов`язаного обумовлено необхідністю відображення в Реєстрі актуальних відомостей щодо військовозобов`язаних на поточний момент.

Також суд відхиляє аргумент апелянта про те, що у відповідача після виключення позивача з військового обліку були відсутні підстави для поновлення на військовому обліку та відновлення статусу військовозобов`язаного.

Суд погоджується з позицією відповідача про те, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, й не можуть бути повторного взяті чи поновлені на військовому обліку.

Проте, з огляду на те, що позивач був виключений з військового обліку як непридатний до військової служби, а також наявність дійсного висновку ВЛК про придатність позивача до військової служби, який не оскаржено позивачем, вказує на відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку як непридатного до військової служби.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року в справі №160/1607/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року в справі №160/1607/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 21 вересня 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов