Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №201/9466/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 201/9466/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради

на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 31 липня 2026 року (суддя Куць О.О.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 27.04.2026 № 8А/27042026.

Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 31 липня 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову № 8А/27042026 від 27.04.2026 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП України. Закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що суд не забезпечив повноту розгляду справи, не витребував у відповідача докази з метою встановлення об`єктивних обставин справи. Також звертає увагу, що не всі процедурні порушення можуть бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах. До того ж, на переконання апелянта, суд безпідставно закрив справу про адміністративне правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Звертає увагу, що суд правомірно закрив справу про адміністративне правопорушення, керуючись приписами п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 03.04.2026 № 9п було проведено позапланову перевірку дотримання вимог припису на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: вул. Михайла Грушевського, 49 зі сторони вул. Свєтлова у м. Дніпро, за результатом якої складено Акт від 20.04.2026 за № 00000000013 та оформлено Протокол про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 118-42 КУпАП.

За результатом розгляду справи Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради прийнято постанову від 27.04.2026 № 8А/27042026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

Названа постанова є предметом оскарження в цій справі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про її протиправність з огляду на порушення процедуру розгляду справи, а саме без повідомлення позивача.

Відтак межами апеляційного розгляду справи є перевірка дотримання відповідачем процедури розгляду справи, без надання оцінки складу адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 249 КУпАП регламентує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, а також статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП установлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами, закріпленими у статтях 278-279 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти таких висновків: протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягається до відповідальності; при складанні протоколу особа має бути повідомлена про обсяг своїх прав; особа, яка притягається до відповідальності, має бути повідомлена про дату, час та місце розгляду справи; розгляд справи про адміністративне правопорушення не може бути розпочатий без встановлення факту належного повідомлення особи про її розгляд.

Суд апеляційної інстанції встановив, що Протокол про адміністративне правопорушення складений та підписаний начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Вергуновим Юрієм Вікторовичем, містить інформацію про повідомлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.

Водночас не є спірним у цій справі, що ОСОБА_1 не був присутній під час складання протоколу, а тому повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, зазначені у протоколі, не можуть вважатися належним повідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи.

Відповідно, з метою розгляду справи відповідач був зобов`язаний здійснити належні заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу, обставини адміністративного правопорушення, а також забезпечити належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи.

Належних та допустимих доказів вчинення таких дій відповідачем не надано.

Як зазначає відповідач, Протокол про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 був направлений на адресу ОСОБА_1 поштою.

Суд встановив, що копія протоколу, надана відповідачем до суду першої інстанції, містить рукописний допис про направлення протоколу 20.04.2026 поштою № R190180009792.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що з метою перевірки фактичного відправлення Протоколу за допомогою офіційного сайту УкрПошти, суд отримав повідомлення системи, що дані відправлення за № R190180009792 відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Більш того, чеки, надані відповідачем, які датовані 20 квітня 2026 року, мають номери відмінні, від № R190180009792.

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута з порушенням законодавчо встановленої процедури, адже ані про складання протоколу, ані про розгляд справи ОСОБА_1 не був повідомлений.

Не є слушними доводи апелянта, що процедурні порушення у розгляді справи не можуть бути беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної постанови, адже встановлені судом порушення не є формальними, а є такими, що порушують законодавчо встановлену процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, тоді як відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також встановлене порушення процедури розгляду справи потягло за собою порушення прав та інтересів позивача, адже особа, яка притягається до відповідальності, була позбавлена можливості реалізувати гарантовані законом права, а саме, передбачені статтею 268 КУпАП, як наслідок, відповідач не забезпечив повноту та об`єктивність розгляду справи.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі;

10) проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, послався на приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, не зазначивши при цьому обставину, передбачену статтею 247 КУпАП, для прийняття такого рішення, а тому є слушними доводи апелянта про необґрунтоване закриття судом першої інстанції провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає у вагу, що за правилами, визначеними у статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За обставинами цієї справи адміністративне правопорушення було виявлене 20.04.2026, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята 27.04.2026, судове рішення, яким визнано протиправною постанову, ухвалене 31.07.2026. Відповідно, на час ухвалення судом рішення строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив, що є підставою для закриття провадження у справі.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 286, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 31 липня 2026 року в адміністративній справі № 201/9466/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 22 вересня 2026 року та оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 22 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк