Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/5561/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5561/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року (суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

третя особа Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 74654600, відкритого на підставі виконавчого листа від 30.01.2024, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/5426/23; зобов`язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 74654600, відкритого на підставі виконавчого листа від 30.01.2024, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 160/5426/23.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема зазначає, що між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 у справі № 160/5426/23 існує чинна, остаточна та обов`язкова до виконання постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024, якою відмовлено податковому органу у поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання. Отримавши остаточну постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 160/5426/23 про відмову у поновленні строку, стягувач та орган державної виконавчої служби не мають права змінювати свою правову позицію на протилежну та стверджувати, що строк нібито взагалі не пропущено у зв`язку з дією норми п. 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження». В іншому випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню доктрина заборони суперечливої поведінки, яка базується на принципі добросовісності.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачем відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 160/5426/23, яке набрало законної сили 29.07.2023, задоволено позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області, стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у сумі 1 793 035,24 грн.

За заявою податкового органу Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30.01.2024 видано виконавчий лист №160/5426/23 про стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 1 793 035,24 грн зі строком пред`явлення виконавчого листа до виконання - 29.10.2023 (включно).

За заявою стягувача Дніпропетровським окружним адміністративним судом поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, про що постановлено ухвалу від 11.03.2024 у справі № 160/5426/23.

За заявою стягувача державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову від 05.04.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №74654600 з примусового виконання виконавчого листа № 160/5426/23, виданого 30.01.2024.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 скасовано, у задоволенні заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 160/5426/23 відмовлено.

ОСОБА_1 27.02.2026 звернулася до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою, в якій просила закінчити виконавче провадження у зв`язку із скасуванням Третім апеляційним адміністративним судом ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 160/5426/23 про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Листом від 04.03.2026 за № 22958/2825 відповідач повідомив боржника, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Проте пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15.03.2022 №2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. За таких обставин, підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.

ОСОБА_1 , не погодившись з відмовою у закінченні виконавчого провадження, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Колегія суддів звертає увагу, що у справі № 160/5426/23 Третій апеляційний адміністративний суд встановив, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області пропущений строк пред`явлення виконавчого документа про стягнення податкового боргу з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 1 793 035,24 грн. При цьому суд звернув увагу, що заявником ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких належних та допустимих доказів причин пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Суд, з посиланням на відповідні рішення ЄСПЛ зауважив, що безпідставне поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання може порушити принцип правової визначеності.

Позивач, покладаючись на цю постанову, стверджує, що суд визнав необґрунтованим пропуск ГУ ДПС у Дніпропетровській області строку пред`явлення виконавчого листа у справі № 160/5426/23 до виконання, а тому останній втратив право на стягнення присудженої судом боргу з ОСОБА_1 .

Натомість колегія суддів не вважає такі доводи слушними, адже у справі № 160/5426/23 суди не досліджували питання визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Суд апеляційної інстанції виключно надав оцінку наявності підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, констатувавши, що заява ГУ ДПС у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості.

Натомість відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відмову у закінченні виконавчого провадження, обґрунтовано вказав про відсутність на те правових підстав, адже відповідно пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Більш того, пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», на який посилається ОСОБА_2 як на підставу для закінчення виконавчого провадження, передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Суд повторно звертає увагу, що судом у справі № 160/5426/23 не ухвалювалось рішення про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому вищенаведена норма не застосовується до спірних правовідносин.

Також не мають вплив на оцінку дій/бездіяльності виконавчої служби щодо відмови у закінченні виконавчого провадження за виконавчим листом № 160/5426/23 доводи позивача про неправомірне відкриття виконавчого провадження, адже, по-перше, постанова про відкриття виконавчого в установленому законом порядку ОСОБА_1 не оскаржена, по-друге, як встановлено судом в межах розгляду цієї справи, строк на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання не може вважатися пропущеним в силу приписів пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII.

Наведений висновок підтверджується численною та сталою судовою практикою Верховного Суду, посилання на яку містяться у рішенні суду першої інстанції (окрім помилково зазначеної постанови від 30.08.2023 у справі № 420/1415/22, яка Верховним Судом не ухвалювалась).

Також не є слушними доводи апелянта про недопустимість зміни податковим органом правової позиції щодо питання пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, адже закон таку заборону не містить.

Більш того, предметом спору у цій справі є бездіяльність виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження і саме таким спірним правовідносинам надається оцінка в межах розгляду справи № 160/5561/26.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Рішення суду постановлене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року в адміністративній справі № 160/5561/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 22 вересня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 22 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко