Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №524/16218/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/16218/25

Провадження №2/524/1513/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді – Рибалки Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання – Поймай Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що відповідачка отримала кредит 15 000,00 грн., заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1543-8533 від 22.04.2025 становить 94 641,81 грн., пославшись на те, що обов`язки, передбачені договором, відповідачка не виконує, кошти не повертає, відсотки не сплачує.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13.01.2026 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Зачепило З.Я. у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Представник відповідачки подала відзив на позов, просила відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні докази видачі кредитних коштів, розрахунок заборгованості цього не підтверджує, довідка складена самим позивачем також не може підтверджувати факт перерахування кредитних коштів, з довідки наданої позивачем і виданої EasyPay такий факт встановити не можливо. Виписка по рахунку відповідачки позивачем суду не надана. У договорі незаконно встановлені відсотки за кожен день прострочення, що становить 48667,00 грн., що є несправедливим, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації, при цьому частина відсотків нарахована відповідно до ст. 625 ЦК України за період, у який заборонялося їх нарахування.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке.

22.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1543-8533 у вигляді електронного документа, згідно якого, як зазначає позивач, відповідачка отримала кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 15 000,00 грн., строком кредитування 300 днів, комісія за видачу кредиту – 20,00 % від суми кредиту, відсотки: зі сплатою зниженої процентної ставки 0,900 % в день, стандартної процентної ставки 1,00 % в день.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (https://navse.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Згідно з умовами договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія.

Мета отримання кредиту, тобто, мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.

Розмір кредитного ліміту, тобто, загальний розмір кредиту: 15 000,00 грн. Кредит надається позичальнику шляхом перерахування грошової суми, вказаної у п. 2.1. цього договору, позичальнику.

Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована.

Наведений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання споживчих кредитів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджених наказом № 147-П від 22.06.2021 року та розміщених на їх сайті.

Кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

Відповідно до п.3.1 цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 3.2. Договору для укладення цього Договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення нового договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А7562 за допомогою якого підписаний кредитний договір № 1543-8533 від 22.04.2025 та підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніми документами.

Згідно з пунктом 10.1. договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Пунктом 10.3, 1.3.1. Договору позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансових послу без нав`язування її придбання.

Відповідно до умов розділу 4 Правил відповідач акцептував оферту (заповнюючи заявку на сайті товариства, добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, зазначила інформацію про себе, реквізити банківської карти, на рахунок якої бажала отримати кредит (та ін.), тим самим підтвердила своє ознайомлення, погодження і зобов`язання неухильно дотримуватися Правил.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 15 000,00 грн.; строк кредитування 300 календарних днів. Дата повернення (виплати) кредиту 15.02.2026 року (п.4.10). Стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом (п. 4.6). Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 57 973,30 грн. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 6024,99% (п. 4.11, 4.12).

На підтвердження укладання кредитного договору № 1543-8533 від 22.04.2025 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано електронний доказ в паперовій формі, підписаний одноразовим ідентифікатором А7562, що свідчить про те, що відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір, а також Правила надання споживчих кредитів, затверджених Наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №147-П від 22.06.2021.

Кредиторами у позові наведено покрокове підтвердження процедури укладення кредитного договору з ОСОБА_1 .

Укладання у такий спосіб кредитного договору між позивачем та відповідачкою відбулося за допомогою веб-сайту (https://navse.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і як у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://navse.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Для безпосереднього оформлення кредиту відповідач в ITC обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Положення щодо істотних умов договору також містяться в Паспорті споживчого кредиту, який підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7562.

Підписавши 22.04.2025 кредитний договір, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит та проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому цим договором.

Водночас ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надало суду належних, достовірних та допустимих доказів виконання зобов`язання перед відповідачою за кредитним договором, а саме надання (перерахування) їй кредитних коштів у сумі 15 000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.

Стороною позивача не доведено, що кредитні кошти відповідачці ОСОБА_1 перераховувалися у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку. Видача коштів за кредитним договором здійснювалась за допомогою системи LipPay на підставі договору № 4010 від 02/12/2019 року., однак з відповідної довідки не можливо достовірно становити такий факт.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року (справа № 524/5556/19) викладені такі висновки щодо укладення кредитного договору в електронній формі.

«У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним,у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.»

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

За змістом положень ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов`язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) не звільняє учасника справи від обов`язку доказування обставин, на які він посилається у підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги або заперечення позову (ст.81 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Позивач усупереч приписам ст.81 ЦПК України не підтвердив належними, допустимими і достовірними доказами факт видачі (перерахування) кредитних коштів на рахунок відповідачки, факт прострочення виконання зобов`язання із своєчасного повернення коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх за недоведеністю.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовій збір сплачений позивачем 2422,40 грн. покладається на нього.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1543-8533 від 22.04.2025.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 15.09.2026.

Суддя Ю. В. Рибалка