Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №405/4795/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/4795/26

провадження № 3/405/676/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького Юр`єва К.С., при секретарі судового засідання Устіновій А.А., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Багіряна Е.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №701003 від 23.06.2026, 23.06.2026, о 16 год. 30 хв., у м. Кропивницький (Кіровоград) по вул. Алли Горської, 3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ – Daewoo Sens, державний номерний знак НОМЕР_1 та після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння вживав алкогольні напої, а саме слабоалкогольний напій Revo, ємністю 0,5 л. місткістю алкоголю 8%, кількістю 2 банки. Огляд зі згоди водія проводився за допомогою спеціального технічного засобу алкотестер прилад Drager Alcotest 6810, ARBH – 0646, тест 4715, позитивний результат 2,50 проміле.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10.є. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та показав, що 23.06.2026 він їхав з роботи біля 15 год. 30 хв., по вул. Алли Горської, 3, у зв`язку з поганим дорожнім покриттям пробив два колеса, зупинився на узбіччі, зателефонував товаришу, щоб він викликав евакуатор. Оскільки він зрозумів, що керувати транспортним засобом в цей день вже не буде, вжив дві банки слабоалкогольного напою «Revo», які були у нього в багажнику, та чекав евакуатор. Через пів години зателефонував товариш та повідомив, що не може викликати евакуатор, а приїде сам з запасним колесом та сам сяде за кермо його автомобіля. Коли він перебував біля своєї машини та чекав на товариша, в нього в`їхала інша машина. Водій машини, що в`їхала в нього сказав, що буде викликати поліцію. Коли приїхали працівники поліції, вони склали протокол за ст.124 КУпАП на водія автомобіля, який здійснив зіткнення, де він був визнаний потерпілим. Через деякий час приїхав інший наряд поліції та почав відбирати пояснення та складати протокол. В цей час приїхав його товариш, якого він викликав, та його тітка та дядька. Він говорив поліції, що в його автомобіль був здійснений наїзд, коли він стояв на узбіччі. Водій, який зіткнувся з його автомобілем, від`їхав від його автомобіля. Він вжив алкогольні напої до того, як його автомобіль попав у ДТП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності? в судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначив, що 23.06.2026 року, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_1 рухався до місця свого проживання на вул. Соборну, 20 по вул. Алли Горської, на своєму автомобілі ЗАЗ – Daewoo Sens, державний номерний знак НОМЕР_1 . У зв`язку із поганим дорожнім покриттям по вищезазначеній вулиці, два колеса по правому боку автомобіля отримали пошкодження, що призвело до їх здуття без можливості підкачки насосом, а тільки їх заміни. Так як в багажнику автомобіля було лише одне запасне колесо, ОСОБА_1 зателефонував своєму товаришу ОСОБА_2 та пояснив, що з ним трапилось та попросив його знайти евакуатор, щоб доставити автомобіль до місця свого проживання на вул. Соборну, 20. Розуміючим, що сьогодні він нікуди вже їхати не буде, і так як температура повітря в той день була більш ніж 30 градусів та чекаючи евакуатор з його товаришем, він випив слабоалкогольний напій «Revo», який придбав їдучи до дому. Близько 16 год. 00 хв., йому зателефонував його товариш та повідомив, що евакуатора не буде, але зараз він привезе ще одне запасне колесо і вони разом встановлять запасні колеса. ОСОБА_1 повідомив своєму товаришу, що він випив алкоголь і за кермо не сяде. Товариш сказав, що це не проблема і він зможе сісти за кермо і відгоне його машину додому, приблизно буде через пів години. Після цієї розмови ОСОБА_1 дістав з багажника автомобіля домкрат та балонний ключ і піднявши на домкраті автомобіль почав ослабляти болти для заміни коліс чекаючи свого товариша, після чого він почув удар по своєму автомобілю, який в той момент впав з домкрата та він побачив, що в його нерухомий автомобіль вдарився автомобіль Honda CR –V, державний номерний знак НОМЕР_2 . Вийшовши із-за свого автомобіля він запитав водія, навіщо він вдарив його автомобіль, на що водій автомобіля Honda відповів, що не побачив його автомобіля. На питання ОСОБА_3 : «Що будемо робити», водій автомобіля Honda відповів, що буде викликати поліцію.

ОСОБА_1 стверджує, що за кермо у нетверезому стані він не сідав, учасником дорожнього руху під час ДТП не був, автомобіль до та в момент ДТП не рухався та стояв на узбіччі в несправному стані.

Автомобіль ОСОБА_1 не рухався, оскільки був у технічному несправному стані; ОСОБА_3 вжив алкоголь, коли викликав товариша та зрозумів, що не буде керувати транспортним засобом, оскільки він потребує ремонту та не може їхати. ДТП з участю ОСОБА_3 сталось через деякий час, після зупинки автомобіля на ремонт.

За пів години до пригоди ОСОБА_3 не знав і не міг знати, що його автомобіль вдарить інший автомобіль. Він знав, що нікуди не буде їхати, його автомобіль стояв нерухомо на узбіччі і він чекав на свого товариша із запасним колесом або евакуатором.

Матеріали справи не містять свідчень свідків про те, що ОСОБА_3 одразу після ДТП вживав алкоголь. Пояснення ОСОБА_3 йому диктував поліцейський.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №701003 від 23.06.2026 разом з доданими до нього матеріалами, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, письмові докази, переглянувши оптичний диск, на якому зафіксовано обставини, які викладені в протоколі, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України, презумпції невинності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 4 статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій, який фактично керував транспортним засобом і був зупинений поліцією або став учасником ДТП.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, полягає, зокрема, у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю.

Отже, при розгляді справи за ч. 4 ст. 130 КУпАП необхідно встановити факт наявності ДТП (склад правопорушення за ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху) та факт вживання особою після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до розділу І Правил дорожнього руху:

- ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п.1.1);

-особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9);

-водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10).

Відповідно до п. 1, 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом від 09.11.2015 № 1452/735 :

-ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

-огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто, посадова особа під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повинна довести такі обставини: факт наявності ДТП (склад правопорушення за ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху) та факт вживання особою після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

За відсутності хоча б одної складової частини складу адміністративного правопорушення, в даному випадку це об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2-5 ст.266КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.5. Розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВСУ 18.12.2018 року №1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час перегляду оптичного диску, на якому міститься, зокрема, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, судом встановлено, що відеозапис починається з того, що працівники поліції прибули за викликом та почали складати протокол на ОСОБА_1 , оскільки у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння; ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, вказавши, що алкоголь вживав; результат показав 2,50% та запис перервався.

Далі починається відеозапис, на якому інспектор відбирає пояснення у ОСОБА_1 , у яких диктує останньому їх зміст; потім інспектор запитує анкетні дані у ОСОБА_1 ; після чого запис переривається та продовжується тільки о 18 год. 36 хв., тобто через годину. Після продовження запису працівник поліції оголошує зміст складеного вже протоколу, на що ОСОБА_3 погоджується. Поліцейський роз`яснює чому був складений, ОСОБА_3 підписує даний протокол, поліцейський роз`яснює права, передбачені ст.268 КУпАП, тобто після складеного протоколу. Після чого поліцейський вилучає права у ОСОБА_1 .

Згідно п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005р. з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП немає значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Крім того, у постанові від 20.02.2019 (справа №404/4467/16-а) Верховний Суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Знаходження особи біля транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи біля автомобіля не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Як вбачається з відеозапису, відсутні будь які докази про те, що ОСОБА_1 саме після скоєного ДТП за його участю вжив алкогольний (слабоалкогольний) напій Revo, ємністю 0,5 л. в кількості 2 банки. Тобто, докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом після дорожньої – транспортної пригоди за участю алкоголю в матеріалах справи відсутні.

Обов`язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведені вище доводи, що повністю узгоджується з наявними у справі доказами, судом висновується, що працівниками поліції не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю.

Натомість ОСОБА_1 не оспорює того факту, що він дійсно керував транспортним засобом ЗАЗ – Daewoo Sens, державний номерний знак НОМЕР_1 до того моменту, коли він пробив два колеса та зупинився на узбіччі, щоб зателефонувати товаришу та попросити допомогу з викликом евакуатора. А вжив він алкоголь, коли викликав товариша та зрозумів, що у цей день не буде керувати транспортним засобом, оскільки він потребує ремонту та не може їхати. ДТП з участю ОСОБА_3 сталось через деякий час, після зупинки автомобіля на ремонт, а не з його провини, а саме інший транспортний засіб Honda CR –V, державний номерний знак НОМЕР_2 , в`їхав у автомобіль Полякова, не побачивши його.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.10.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1 рішення).

Санкція ч.4 ст.130 КУпАП передбачає покарання, зокрема позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки, тому у згідно висловленої ЄСПЛ позиції у справі «Надточій проти України» ця справа за своєю суттю є кримінальною, а також, що зазначене адміністративне правопорушення фактично мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.

Так, згідно висновків, які зроблені Верховним Судом колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у Постанові від 23 червня 2020 року у справі № 159/3738/16-к, провадження № 51-9229км18 - обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Згідно п. 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі №208/712/19 уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.

Наведені вище обставини свідчать про недоведеність посадовою особою поліції, якою порушено провадження у справі відносно ОСОБА_1 , факту вживання особою, яка керувала транспортним засобом після дорожньо-транспортної пригоди за її участю, алкоголю, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 7,9, 33, 130, 247, 251, 283-291 КУпАП, суд -

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва