Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №385/1052/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 385/1052/26

2/385/553/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

представника позивача – адвоката Медвідя В.А.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на все її майно до складу якого увійшло право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на присадибну земельну ділянку площею 0,15га. кадастровий номер 3521155300:50:030:0011, право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4344 га. кадастровий номер 3525588600:02:000:0762 що знаходиться на території Сабатинівської сільської ради, Благовіщенського району, Кіровоградської області; право власності на частку в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім Позивачки, спадкоємцями першої черги за законом є її рідна сестра - ОСОБА_2 та рідний батько - ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, шляхом подання заяв про прийняття спадщини до Гайворонської районної державної нотаріальної контори, за якими нотаріусом відкрита спадкова справа №282/2025.

З метою прийняття спадщини Позивачка звернулась до Гайворонської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте нотаріус відмовила їй у прийнятті заяви про прийняття спадщини з підстав пропущення строку для прийняття спадщини, що підтверджується листом нотаріуса від 22.05.2026 року. Одночасно, нотаріусом, Позивачці було роз`яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, при пропущенні строку, може бути вирішено судом.

Шестимісячний строк для прийняття спадщини з моменту її відкриття 05.11.2025 року, Позивачкою був пропущений з поважних причин, оскільки, протягом останнього тижня для прийняття спадщини, починаючи з 29.04.2026 року вона перебувала на лікуванні з діагнозом - Дисторзія зв`язкового апарату правого гомілково-ступеневого суглобу з переломом зовнішньої щиколотки, що підтверджується консультативним висновком лікаря від 29.04.2026 року. Крім цього, напередодні, внаслідок тривалої хвороби, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 . Протягом тривалої онкологічної хвороби чоловіка, Позивачка постійно супроводжувала його в закладах охорони здоров`я за кордоном, що підтверджується відмітками в її закордонному паспорті про перетин кордону. З огляду на викладені обставини, Позивачка не мала реальної можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Вважає, причини пропуску нею вказаного строку поважними.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Надіслала до суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову. Також подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, в зв`язку з сімейними обставинами. Представниця відповідачки адвокат Баранова О.В. в судове засідання, повторно не з`явилася. Вдруге підряд просила суд відкласти розгляд справи. Своє клопотання представниця обґрунтовує хворобою, водночас відповідних відомостей, про встановлення стану непрацездатності суду не надала, в зв`язку з чим, було відмовлено в задоволенні її клопотання.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, матеріали копії спадкової справи №282/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду часу від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даній справі у позовній заяві позивачка просили визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, посилаючись на те, що протягом останнього тижня для прийняття спадщини, починаючи з 29.04.2026 року вона перебувала на лікуванні з діагнозом - Дисторзія зв`язкового апарату правого гомілково-ступеневого суглобу з переломом зовнішньої щиколотки, що підтверджується консультативним висновком лікаря від 29.04.2026 року. Крім цього, напередодні, внаслідок тривалої хвороби, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік, ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 . Протягом тривалої онкологічної хвороби чоловіка, Позивачка постійно супроводжувала його в закладах охорони здоров`я за кордоном, що підтверджується відмітками в її закордонному паспорті про перетин кордону.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , відповідно шестимісячний строк на прийняття спадщини після її смерті сплив 05.05.2026 року, а тому позивачка має довести суду, що протягом всього вказаного строку чи його істотної частини існували причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення нею дій щодо прийняття спадщини.

Оцінюючи поважність такої причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини як з 29.04.2026 року позивачка перебувала на лікуванні з діагнозом - Дисторзія зв`язкового апарату правого гомілково-ступеневого суглобу з переломом зовнішньої щиколотки, суд виходить зі слідуючого. Надані позивачкою докази не свідчать про те, що лікування останньої відбувалось безперервно від дати смерті спадкодавиці, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і до закінчення шестимісячного строку на подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини, тобто до 05.05.2026. Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.

У постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20 (провадження№ 61-20156св21) Верховний Суд дійшов висновку, що нетривале перебування позивача на амбулаторному, а не стаціонарному лікуванні не є у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України тими перешкодами, які унеможливлювали звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини як за місцем знаходження спірного майна, так і за місцем свого проживання. Отже, у позивача не було об`єктивних, непереборних, істотних труднощів подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв`язку з чим Верховний Суд скасував оскаржувані судові рішення та ухвалив нове про відмову в задоволенні позову.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 148/2003/20 (провадження № 61-404св22) зазначено, що позивач посилався на такі причини пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини: хвороба; постійне проживання за кордоном у Федеративній Республіці Німеччині; наявність встановлених жорстких карантинних обмежень, в результаті чого установи та організації у цій країні не працювали. Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведені обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Під час шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, позивач перебував на лікарняному 30 календарних днів та 10 календарних днів. Тож суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не був позбавлений можливості в інший час протягом зазначеного шестимісячного строку надіслати поштою до нотаріальної контори заяву (повідомлення, телеграму) про прийняття спадщини чи подати відповідну заяву або надіслати її консулу. Доказів того, що позивач за станом здоров`я фізично не міг цього зробити до суду не надано.

У зв`язку з наведеним, враховуючи нетривалий час перебування позивачки на амбулаторному лікуванні, посилання на травму не можуть бути визнані судом такими обставинами, що свідчать про наявність поважних причин незвернення до нотаріуса.

Позивачка не надала докази того, що в період з 05.11.2025 року по 05.05.2026 року протягом тривалої онкологічної хвороби чоловіка, позивачка постійно супроводжувала його в закладах охорони здоров`я за кордоном, а останній потребував безперервного постійного догляду, що б дійсно унеможливлювало подання заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.

У постанові від 13 квітня 2023 року у справі № 607/13549/21 (провадження № 61-562св23) Верховний Суд виснував, що в екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому зазначити про прийняття спадщини, що узгоджується з пунктом 2.1 глави 10 Порядку № 296/5. Відтак законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Позивачка не довела наявність поважних причин, які б перешкоджали її в період з 05.11.2025 року по 05.05.2026 року подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку або подати електронне повідомлення.

Враховуючи, що наведені позивачкою обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини буде порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємця, який прийняв спадщину.

Таким чином суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із їх недоведеністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, суд залишає сплату судового збору на стороні позивача.

Керуючись ст.1272 ЦК України,

ст.ст. 263, 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачкою по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ігор ПАНАСЮК

Дата документа 22.09.2026