Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №382/1554/26 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Cправа №: 382/1554/26

3/382/597/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку: АДРЕСА_1 , місце роботи: не відомо, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшов матеріал серії ВАД №970547 від 24.06.2026 року у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з котрого вбачається, що 24.06.2026 року близько о 15 годині 00 хвилин в приміщенні приймальної директора КНП «Яготинська ЦМЛ» в м. Яготин по вул. Незалежності, 71 ОСОБА_1 безпідставно нав`язливо ображав, чіплявся до громадянки ОСОБА_2 , чим порушив громадський спокій і порядок громадян, відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ст. 173 КУпАП.

Постановою судді Яготинського районного суду Київської області від 15.09.2026 року здійснено привід щодо ОСОБА_3 .

Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та вказав, що прийшов до лікарні для отримання медичної допомоги та для призначення відповідного лікування, оскільки він брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України та інтересів держави, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та отримав поранення м`яких тканин лівої ділянки плеча, передпліччя, V- го пальця лівої кисті, осколкове поранення м`яких тканин обох стегон, лівої гомілки та м`яких тканин шиї зліва, та додав відповідн докази щодо стану здоров`я та посвідчення учасника бойових дій. Він прохав надати йому медичну допомогу, проте йоому не надавали допомогу, а він себе погано почував.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з`ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю (свавілля).

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Згідно пояснень в.о. директора ОСОБА_2 наявних в матеріалах справи. вбачається, що 24.06.2026 року в приміщенні приймальної Яготинської міської лікарні о 15 годині 00 хвилин на прийом прийшов гр. ОСОБА_1 , який був попередньо записаний на прийом, та відразу почав кричати та сваритися в присутності секретаря. ОСОБА_2 було запропоновано ОСОБА_1 написати звернення або скаргу та припинити кричати, та він на зауваження не реагував.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, враховується, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

При цьому, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, при призначенні покарання, для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Разом з тим, судом не встановлено обставин, які свідчили б про те, що особа вчинила дрібне хуліганство, тобто нецензурно лаялася в громадських місцях, образливо чіплялася до громадян та вчиняла інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Таким чином, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не стверджені доказами в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що потерпілих по справі немає.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, у суду відсутні підстави зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Аналізуючи матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який є учасником бойових дій та отримав вогнепальні осколкові поранення під час виконання обов`язків військової служби, а саме під час виконання бойового завдання під час забезпечення здійснення заходів національної безпеки та оборони Батьківщини та територіальної цілісності, ступінь його вини, пом`якшуючі провину обставини щире розкаяння та відсутність обтяжуючих, відношення до вчиненого адміністративного правопорушення, а також і те, що будь-якої шкоди вчиненим правопорушенням не завдано, та ні в протоколі про адміністратвине правопорушення, ні в поясненнях ОСОБА_2 не вказано, в чому саме проявлялось чіпляння, зазначається про крик, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Відповідно до статті 247 ч.1 п.1 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись статтею 9, 10, 122-4, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за статтею 173КУпАП - закрити за відсутності в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Суддя Кисіль О. А.