Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №940/1170/26 — Тетіївський районний суд Київської області

22.09.2026 Провадження по справі № 2/940/793/26

Справа № 940/1170/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Авілової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_1 , який зареєстрований 05 травня 2017 року відділом Управління реєстрації актів цивільного стану при Уряді Республіки Саха (Якутія) по місту Якутську російської федерації, про що зроблено відповідний актовий запис за № 774.

В обґрунтування позову зазначено, що підставами розірвання шлюбу сторін у справі є відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, різні погляди на життя та уявлення про сім`ю. На даний час шлюбні відносини між ними припинені. Шлюб існує формально. Примирення та збереження шлюбу з відповідачем є неможливим.

За таких обставин, подальше спільне життя і збереження шлюбу, на думку позивачки, буде суперечити їхнім з відповідачем інтересам.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 23.07.2026 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони у справі повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

За останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 надсилалась копія ухвали про відкриття провадження, яка повернулась до суду не врученою з відмітками Укрпошти про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих і розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та з огляду на неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин російської федерації, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, 05.05.2017 року уклали шлюб, який зареєстрований відділом Управління реєстрації актів цивільного стану при Уряді Республіки Саха (Якутія) по місту Якутську російської федерації, про що зроблено відповідний актовий запис за № 774, що підтверджується належним чином завіреною копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.05.2017 (а. с. 42-43).

Від шлюбу у позивачки та відповідача є спільна малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.08.2019 (а. с. 26).

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обов`язки іноземців.

У ст. 18 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено права у шлюбних і сімейних відносинах», зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обов`язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про міжнародне приватне право», форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається правом України.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право України" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

Згідно ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право України" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про міжнародне приватне право України" правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затвердженим Наказом МЗС України № 113 від 04.06.2002 року), проте на даний час через військову агресію проти України з боку російської федерації неможливе спеціальне оформлення (легалізація) документів через розірвання Україною угод про правову допомогу з російською федерацією.

01.12.2022 року Верховна Рада ухвалила Закон про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (1993 р.), яка регулювала ці питання з рф, та остаточно припинила дію - 29 грудня 2023 року. На початок 2026 року Україна завершила вихід із основних договорів СНД, що стосувалися правової допомоги.

Однак, станом на час реєстрації шлюбу між сторонами 05 травня 2017 року, вказана Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (1993 р.), була діючою. Документ виданий органами іншої держави, як виняток може бути прийнятий до уваги і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, під час розгляду цивільних справ.

На час звернення позивачки до компетентного органу суду України з позовом про розірвання шлюбу та надання належним чином завіреної копії свідоцтва про реєстрацію шлюбу на території російської федерації, яку суд приймає до уваги, оскільки у позивача не має іншої можливості підтвердити факт реєстрації шлюбу, проте невизначеність норм процесуального права не може тлумачитись проти заявника і обмежувати його право на судовий захист, у тому числі в справах про розірвання шлюбу, оскільки в Україні юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до міжнародного договору ст. 1, 2, 3 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року (набрання чинності в Україні 22.10.2003 р.) передбачено, що її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.

Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.

На підставі ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб носить формальний характер, подружні стосунки між сторонами не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, втрачено почуття любові та довіри, спору щодо поділу спільного майна не існує.

Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 211, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.13, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянином російської федерації, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянкою України, зареєстрований 05 травня 2017 року відділом Управління реєстрації актів цивільного стану при Уряді Республіки Саха (Якутія) по місту Якутську російської федерації, про що зроблено відповідний актовий запис за № 774, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище набуте у шлюбі - « ОСОБА_4 ».

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.В. Самсоненко