Суд: Сквирський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №376/2263/26
Суддя: Батовріна І. Г.
Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2263/26
Провадження № 3/376/606/2026
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 12.07.2017р.,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
20.07.2026 близько 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків, щодо забезпечення належних умов виховання, навчання і догляду свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не створивши належні санітарно-гігієнчних умов для проживання.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнала, не заперечуючи фактів, які викладені в протоколі, складеного відносно неї, щиро каялася, пояснила, що на тепершній час змінила місце проживання, дитина забезпечена всім необхідним, житло відповідає всім вимогам, слідкує за гігієною в будинку, просила надати шанс на виправлення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 , підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 20.07.2026 серії ВАД № 974552, актом обстеження умов проживання від 20.07.2026, свідоцтвом про народження дитини.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає щире каяття, усунення обставин, що сприяли вчиненню правопорушення.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Також суд враховує особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, життєві та сімейні обставини.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , слід визнати винуватою у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
На думку суду, застосування усного зауваження буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
З положень ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи, тому провадження у справі слід закрити.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки в даному випадку, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого нею адміністративного правопорушення, тому судовий збір не стягується.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 221, 276, 279, 280, 283-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення, у зв`язку з його малозначністю, оголосивши усне зауваження, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя І. Г. Батовріна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua