Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №368/2008/25 — Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2008/25

2/368/460/26

Рішення

Іменем України

"16" квітня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

головуючий - суддя Закаблук О.В.

при секретарі - Токовенко Н.А.

За участі сторін:

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.12.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, в прохальній частині якої позивачка просила суд винести рішення, на підставі якого:

1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання його повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000 гривень щомісячно, з дня подачі заяви про стягнення аліментів на період навчання дитини, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 в мотивувальній частині рішення обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

- ОСОБА_1 (далі-Позивач) та ОСОБА_2 (далі- Відповідач) з 31.07.2004 року по 21.12.2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 21.12.2017 року у справі №368/860/17.

Позивач і Відповідач мають спільну повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здобуває вищу освіту та є студенткою 3 курсу денної форми навчання економічного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Іртиський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України». Термін навчання з 01.09.2023 року ло 30.06.2026 року. Вказане підтверджується копією довідки Відокремленого структурного підрозділу «Іртиський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» від 24.11.2025 року № 524.

У зв`язку з продовженням навчання, донька ОСОБА_4 несе витрати на проїзд, придбання навчальних матеріалів, харчування тощо.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з Позивачем та Позивач надає доньці матеріальну допомогу на час здобуття нею освіти. Оскільки спільна донька Позивача і Відповідача здобуває вищу освіту на денній формі навчання, то вона позбавлена можливості працювати, самостійно себе забезпечувати та потребує матеріальної допомоги від обох батьків.

Враховуючи викладене, Позивач потребує участі Відповідача у витратах повнолітньої д:ньки ОСОБА_4 на навчання та така допомога може надаватися Відповідачем у спосіб сплати аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Частиною 1 ст. 199 Сімейного кодексу України встановлено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання тини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) латника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Отже, виходячи з положень статті 199 Сімейного кодексу України, Відповідач зобов`язаний утримувати свою повнолітню дитину - ОСОБА_3 , 2007 року народження, яка навчається, до закінчення навчання або до досягнення нею лзадцяти трьох років.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками гро сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до пункту 20 вищевказаної постанови, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Оскільки донька Сторін досягла 18-річного віку, продовжує навчання та через це не може працювати і самостійно себе забезпечувати та оплачувати навчання, вона потребує матеріальної допомоги від своїх батьків, у тому числі від Відповідача.

У постанові від 13 квітня 2021 року по справі № 308/4214/18 Верховний Суд, встановивши, що дочка відповідача на день звернення до суду з позовом не досягла 23 років,продовжує навчання, не працює, не була заміжньою, дійшов висновку, що навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв 'язку з чим вона потребує матеріальної допомоги. Таким чином, Верховний Суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь дитини, яка продовжує навчання.

Згідно з постановою Верховного Суду у справі № 459/1381/18 від 12.09.2019 р., тлумачення статті 198, 200 СК України свідчить, що при встановленні, чи повнолітні непрацездатні дочка чи син потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь- які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання повнолітнім непрацездатним дочкою, сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.01.2018 року у справі №622/373/16ц, Верховний Суд України у постанові від 24 лютого 2016 року № 6-1296цс15.

При цьому, наявність матеріальної допомоги від одного з батьків (Позивача) не свідчить про достатність такої допомоги і не звільняє Відповідача від обов`язку брати в участь в утриманні повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, поряд з іншим із батьків (Позивачем).

Виходячи із потреб доньки, вартість її навчання, Позивач вважає, що з Відповідача може бути стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень щомісячно та такий розмір аліментів відповідатиме принципу справедливості.

Викладене у цьому позові в сукупності свідчить, що наявні усі підстави для стягнення з Відповідача аліментів на утримання його повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 5000 гривень щомісячно з дня пред`явлення позову, на період навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 4, 174, 175 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 199 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму ВСУ від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», - позивачка просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

01.12.2025 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/2008/25, провадження № 2/368/1256/25.

26.01.2026 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, та призначено справу до підготовчого судового засідання на 16 год. 00 хв. 03.03.2026 року.

03.03.2026 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 09 год. 00 хв. 25.03.2026 року.

25.03.2026 року Кагарлицьким районним судом Київської області в даній справі проведено підготовче судове засідання (за участі позивачки, відповідача), по результатах проведеного судом підготовчого судового засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кіманти) ухвалу, згідно з якою закрито підготовче судове провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 год. 00 хв. 10.04.2026 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2026 року, позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Свою правову позицію щодо необхідності задоволення позову – позивачка обгрунтовувала обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині її позовної заяви, та які судом наведено вище по тексту в мотивувальній частині даного рішення.

В судовому засіданні, яке відбулося 10.04.2026 року, відповідач ОСОБА_2 визнав позов частково, а саме:

- щодо необхідності сплати алемінтів – погоджується;

- щодо розміру аліментів – не погоджується, так як вважає, що суми в 3000 грн., - буде достатнім розміром аліментів.

Суд, розглянувши позов, вислухавши позивачку, яка позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, вислухавши відповідача, який частково визнав позов (визнає необхідність сплати аліментів в розмірі 3000 грн), дослідивши матеріали справи, - прихходить до висновку щодо часткового задоволення позову, - шляхом винесення судового рішення, як окремого процесчуального документу, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, (альтернативна підсудність).

Так, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, - з відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за № 133 від 09.03.2026 року, - позивачка по справі, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та з нею зареєстрована та проживає дитина, питання щодо стягнення аліментів на яку вирішується в даному провадженні, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, з огляду на місце реєстрації та проживання позивачки та предмету позову, та положення норм процесуального права, - ч. 1 ст. 28 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції, так як в даному випадку має місце альтернативна підсудність, - підсудність за вибором позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального права.

Позивачкою по даній справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка місто Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 12 жовтня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідачем по даній справі є фізична особа, - ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець місто Кагарлик Київської області, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 25 червня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ).

Спір між сторонами виник в галузі Сімейного Права, зокрема, - виник щодо обов`язку батька дитини утримувати свою повнолітню дитину на час навчання (але не більше, ніж до досягнення дитиною 23 трьох років) та його виконання за наступних обставин:

- Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 31.07.2004 року по 21.12.2017 року, - перебували у зареєстрованому шлюбі.

Проте, - подальше спільне сімейне життя між сторонами не склалося, внаслідок чого шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21.12.2017 року у справі №368/860/17.

Від вищевказаного шлюбу сторони по даній справі, - Позивач і Відповідач, - мають спільну повнолітню дитину, - доньку, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - здобуває вищу освіту та є студенткою 3 курсу денної форми навчання економічного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Іртиський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України».

Термін навчання з 01.09.2023 року ло 30.06.2026 року.

Факт навчання повнолітньої дитини сторін підтверджується копією довідки Відокремленого структурного підрозділу «Іртиський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» від 24.11.2025 року № 524.

У зв`язку з продовженням навчання, повнолітня донька сторін, - ОСОБА_4 несе витрати на проїзд, придбання навчальних матеріалів, харчування тощо, які компенсуються за рахунок видатків матері, - позивачки по справі.

Донбка сторін, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - проживає разом з Позивачкою за однією адресою, в той же час, - Позивач одноособово надає доньці матеріальну допомогу на час здобуття нею освіти. Оскільки спільна донька Позивача і Відповідача здобуває вищу освіту на денній формі навчання, то вона позбавлена можливості працювати, самостійно себе забезпечувати та потребує матеріальної допомоги від обох батьків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Позивачка потребує участі Відповідача у витратах повнолітньої доньки ОСОБА_4 на навчання, та така допомога може надаватися Відповідачем у спосіб сплати аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, причому, - в тому вигляді, на якому наполягає позивачка, проте, - в меньшому розмірі.

Норми матеріального права, застосовані судом при вирішенні даного спору.

Отже, згідно п. 15 ППВС № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сіменого кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стянення аліментів» стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 СК України здійснюється в судовому порядку за новою позовною заявою.

Суд констатує, що дана позовна заява подана позивачкою ОСОБА_1 у повній відповідності до вимог, які ставляться до позовних вимог даної категорії справ.

Згідно п. 20 ППВС № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сіменого кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стянення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв`язку з цим у матеріальній допомозі; можливість у батьків надавати таку допомогу.

З огляду на вищевказану норму права, дочка відповідача, - ОСОБА_3 , - має законне право на отримання аліментів від свого батька, - відповідача по справі, - ОСОБА_2 , - незалежно від форми навчання, - чи навчається на денній формі, чи на заочній формі навчання, проте, не довше, ніж до досягнення нею 23 років.

Питання щодо стягнення з батьків аліментів на дітей, які продовжують навчання, регламентується також нормами СК України.

Так, згідно ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також: самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно, позивачка по справі, - ОСОБА_1 є належним позивачем по даній справі, адже повнолітня дитина, - ОСОБА_3 , - проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Що ж до необхідності отримання дитиною – ОСОБА_3 матеріальної допомоги, то вона обумовлена тим, що спільна дитина сторін навчається на денній формі навчання, тобто, - протягом дня задіяна у навчальному процесі, а тому не має змоги працевлаштуватися, окрім того, як встановлено в судовому засіданні по даній справі, - матеріальну допомогу надає лише матір, в той же час, - батько дитини, відповідач по справі, - ОСОБА_2 , - самоусунувся від матеріального утримання його повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, хоча в нього існує такий обов`язок по утриманні дитини до 23 років на час навчання дитини.

Суд зазначає, що матеріальна допомога у випадку навчання сина/доньки до 23 років, включно, - носить аліментний характер.

Для того, щоб батько/мати надавали зазначену допомогу потрібна наявність наступних умов:

1. Продовження навчання донькою/сином після досягнення нею/ним повноліття, недосягнення дочкою/сином встановленого законом віку — 23 років;

2. потреба доньки/сина у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням та наявність у батька/матері можливості надавати матеріальну допомогу.

Наявність потреби в аліментних виплатах на навчання підтверджена тим, що повнолітня дитина сторін, - дочка відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , - ніде не працює, самостійного заробітку не має.

Що стосується розміру аліментів, то дане питання регулюється ст. 200 СК України, де, зокрема, зазначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Дана стаття встановлює розмір аліментів, які батьки виплачують на непрацездатних повнолітніх сина, дочку та аліменти, які батьки виплачують у зв`язку із продовженням навчання повнолітніх сина, дочки.

Обставинами, які впливають на визначення розміру аліментів є стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; сімейний стан повнолітніх сина, дочки; необхідність провадити інші виплати, утримання повнолітніх дочки, сина іншими особами (наприклад власними дітьми або дружиною, чоловіком) тощо.

У статті 200 СК, як і в інших, подано три можливості визначення розміру аліментів: у твердій грошовій сумі, в частці від заробітку (доходу) або одночасно і в твердій грошовій сумі та в частці від заробітку. Ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить, насамперед, позивачеві, але врешті спосіб визначення величини аліментного платежу залежатиме від різних обставин, які належить оцінити суду. Ні мінімального, ні максимального розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина Сімейний кодекс України не встановлює.

Однак, розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина ні за яких обставин не може бути меншим за неоподаткований мінімум доходів громадян.

Що стосується даного предмету спору, то в даному випадку це питання врегульовано ст. 201 СК України, де, зокрема, вказано, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189 —192 і 194 —197 цього Кодексу.

Так, до відносин по утриманню батьками повнолітніх дочки, сина застосовуються норми про відрахування аліментів за ініціативою платника; норми щодо договору про сплату аліментів, договору про припинення права на аліменти у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, з якого присуджуються аліменти; стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами; зміну розміру аліментів; відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Згідно частини 2 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі, а згідно частини 3 за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у відповідності до частини 2 ст. 183 СК України, визначається судом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 фізично здоровий, працездатного віку, працездатний, іншими аліментними зобов`язаннями не обтяжений, інших осіб на утриманні не має, проте, - свідомо ухиляється від добровільного надання коштів на утримання доньки, яка продовжує навчання, не маючи на те відповідних моральних та правових підстав.

Отже, як зазначалося судом вище, згідно положень ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв 'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також, самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно, ст. 199 СК України встановлює обов`язок відповідача ОСОБА_2 надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, - доньці, - ОСОБА_3 для завершення навчання, проте, з обов`язковою умовою, - якщо таку змогу має.

Крім того, стаття чітко встановлює вік дитини — 23 роки, до якого відповідач по справі, - зобов`язаний надавати матеріальну допомогу дочці, - ОСОБА_3 у зв`язку із навчанням.

Крім того, для того, щоб батько, відповідач по справі, - ОСОБА_2 надавав зазначену допомогу, потрібна наявність наступних умов:

1. продовження навчання дочкою – ОСОБА_3 після досягнення нею повноліття, - така умова підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які судом вказані вище;

2. недосягнення дочкою, - ОСОБА_3 встановленого граничного законом віку — 23 років, - така умова підтверджується свідоцтвом про ОСОБА_5 , її паспортом, з якого вбачається, що на час слухання справи спільна дитина сторін, - ОСОБА_3 не досягнула 23 – річного віку.

3. потреба дочки, - ОСОБА_3 у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням, - вказана обставина підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які судом вказані вище, з яких вбачається, що дитина сторін окрім, як матеріальна допомога матері, - джерел доходу, - не має, так як батько, - відповідач по справі, - в добровільному порядку такої допомоги не надає.

4. наявність у батька, - ОСОБА_2 можливості надавати матеріальну допомогу.

Так, в судовому засіданні встановлено з належних та допустимих доказів, що відповідач по справі, - ОСОБА_2 фізично здоровий, працездатного віку, працездатний, іншої офіційної сім`ї не має, іншими аліментними зобов`язаннями не обтяжений, інших непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, а тому, на думку суду, - відповідач ОСОБА_2 , - об`єктивно має змогу надавати утримання своїй дочці на період навчання, незважаючи на ту обставину, що дочка є повнолітньою.

Відповідно, суд наголошує на тій обставині, що при відсутності хоча б однієї з вищеперелічених умов аліментне зобов`язання, пов`язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, - не виникає, проте, в даному випадку сукупність обставин, які дають змогу суду стягнути аліменти на повнолітню дитину, - є в наявності, а тому, на думку суду, - є всі підстави для задоволення позову.

Наявність потреби в аліментних виплатах на період навчання повинна бути підтверджена, в даному випадку судом встановлено ті факти, що дочка відповідача, - ОСОБА_3 , хоч і досягнула повноліття, проте, не досягнула 23 - річного віку, продовжує навчатися, не має іншого заробітку, ніж підтримка матері, - не має, відповідно, суд вважає, що дочка відповідача потребує матеріальної допомоги, яку відповідач зобов`язаний забезпечити в силу обставин, які судом вказані вище.

Обґрунтування виду та розміру аліментів, що підлягають до стягнення.

Розмір аліментів, які можуть стягуватися в випадку навчання дитини, врегульовано ст. 200 СК України, де, зокрема, зазначено, що:

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно, дана стаття встановлює розмір аліментів, які відповідач, за наявності такої можливості, повинен виплачувати на повнолітню доньку.

Як випливає зі змісту вищевказаної статті, обставинами, які впливають на визначення розміру аліментів, та які були враховані судом при винесення рішення, є:

- стан здоров`я та матеріальне становище повнолітньої доньки;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, - відповідача по справі;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- сімейний стан повнолітніх сина, дочки; необхідність провадити інші виплати, утримання повнолітніх дочки, сина іншими особами (наприклад власними дітьми або дружиною, чоловіком) тощо.

Відповідно, в ст. 200 СК, як і в інших, подано три можливості визначення розміру аліментів:

- у твердій грошовій сумі;

- в частці від заробітку (доходу);

- одночасно і в твердій грошовій сумі та в частці від заробітку.

Ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить, насамперед, позивачеві, але врешті, - спосіб визначення величини аліментного платежу залежатить від різних обставин, які були вище оцінені судом.

Суд зазначає, що ні мінімального, ні максимального розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина Сімейний кодекс України не встановлює, проте розмір аліментів на повнолітнього сина, дочку, ні за яких обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно ст. 201. СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189 —192 і 194 —197 цього Кодексу.

Отже, до відносин по утриманню батьками повнолітніх дочки, сина застосовуються норми про відрахування аліментів за ініціативою платника; норми щодо договору про сплату аліментів, договору про припинення права на аліменти у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, з якого присуджуються аліменти; стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами; зміну розміру аліментів; відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Крім того, при визначенні розміру аліментів судом було враховано положення пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № З «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а саме урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього на утриманні інших малолітніх дітей, дружини, батьків; інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи.

Отже, враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 фізично здоровий, працездатного віку, працездатний, іншими аліментними виплатами не обтяжений, на своєму утриманні інших непрацездатних осіб не має, іншої сім`ї не має, а тому суд приходить до висновку, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на свою повнолітню доньку, - ОСОБА_3 на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення дочкою 23 – ти трьох річного віку.

Що ж стосується розміру аліментів, то суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову позивачки ОСОБА_1 , а саме:

- позивачка просить стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., проте, - суд вважає, що батьки – повинні порівну нести витрати на дитину, а тому, - половина коштів від 5000 грн. становить 2500 грн, проте, враховуючи ту обставину, що повнолітня дитина сторін проживає із матір`ю, - суд вважає за можливе відійти від рівності розміру коштів, які необхідно стягувати з батьків, та, відповідно, - вважає, - що, з огляду на матеріали справи, - стягнення з відповідача алімнетів в розмірі 3000 (три тисячі) грн., - відповідатиме принципу справедливості, достатності.

Що стосується часу, з якого слід стягувати аліменти, то аліменти слід стягувати з 01.12.2025, - з часу подачі позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 201 СК України до відносин між батьками і донькою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статтей 182, 187, 189 – 192, 194 – 197, 199, 200, 201 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:

- обставини, якими обґрунтовувала позовну заяву позивачка ОСОБА_1 , - мали місце;

- із встановлених обставин випливають сімейні правовідносини, - обов`язок батька утримувати повнолітню дочку, до його навчання, та його виконання;

- до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права, - п.п. 15, 17, 20 ППВС № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сіменого кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стянення аліментів», ст.ст. 182, 187, 189 – 192, 194 – 197, 199, 200, 201 СК України;

- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, позов підлягає до задоволення частково.

- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися;

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п. 15, 17, 20 ППВС № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сіменого кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стянення аліментів», ч. 2 ст. 181, ст.ст. 182, 183, 187, 189 – 192, 194 – 197, 199, 200, 201 СК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 – 265, 268, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 25 червня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ), -

- на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки місто Кагарлик Київської області, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 12 жовтня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), -

- аліменти на утримання повнолітньої дитини сторін, - ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки місто Кагарлик Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , -

- в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) грн., щомісячно, починаючи з дня подання позову, а саме, - з 01.12.2025, та до закінчення дитиною – ОСОБА_3 навчання, але не довше, як до досягнення ОСОБА_3 23 (двадцяти трьох) років, - а саме, - до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 22.09.2026 року.

Суддя: Закаблук О.В.