Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №366/2396/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2396/26

Провадження № 2/366/1648/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

Представники учасників справи: без виклику

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне життя сторін не склалося, між ними втрачено взаєморозуміння, подружні відносини фактично припинені, а примирення та збереження сім`ї є неможливими.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 31.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи призначено на 22.09.2026.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09.06.2007 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 », виконавчим комітетом Димарської сільської ради Іванківського району Київської області зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька – ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою від 20.08.2026 № 158, виданою старостою Димарського старостинського округу, ОСОБА_1 проживає разом із сином та донькою за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, між ними втрачено взаєморозуміння, подружні відносини фактично припинені, а примирення та збереження шлюбно-сімейних відносин є неможливими.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ч. 3 ст. 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 СК України примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що однією з основних засад шлюбу є його добровільність. Вільне волевиявлення чоловіка та жінки має значення не лише при укладенні шлюбу, а й упродовж існування шлюбних відносин. Законодавство не допускає примушування особи до збереження шлюбних відносин усупереч її волі.

Позивачка скористалася наданим їй законом правом на припинення шлюбних відносин та звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, зазначивши про неможливість подальшого спільного життя з відповідачем та відсутність наміру зберігати шлюб.

Суд враховує, що сімейні відносини мають ґрунтуватися на засадах взаємної любові, поваги, взаємодопомоги та підтримки. Збереження шлюбу за відсутності волевиявлення одного з подружжя на продовження сімейних відносин суперечило б принципу добровільності шлюбу.

Оцінюючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд враховує характер фактичних взаємин сторін, причини звернення позивачки до суду та її чітко виражене волевиявлення щодо припинення шлюбу.

Матеріали справи не містять відомостей, які давали б суду підстави вважати, що сімейні відносини між сторонами фактично продовжуються або що збереження шлюбу відповідає волі обох із подружжя.

За таких обставин суд доходить висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що відповідно до ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.

Наявність у сторін дітей не є перешкодою для розірвання шлюбу. При цьому матеріали справи не містять обставин, які б свідчили про те, що розірвання шлюбу порушуватиме права чи законні інтереси дітей.

Обставин, які відповідно до вимог чинного законодавства унеможливлювали б розірвання шлюбу, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи волевиявлення позивачки щодо збереження прізвища, набутого у зв`язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу їй слід залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Разом із тим позивачка просила понесені нею судові витрати залишити за нею.

З огляду на заявлене позивачкою клопотання суд вважає за можливе понесені нею витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112–115 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

2.Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.06.2007 виконавчим комітетом Димарської сільської ради Іванківського району Київської області, актовий запис - № І – розірвати.

3.Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

4.Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 25.07.2024, реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 22.09.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН