Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №363/4433/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 363/4433/26

Провадження № 2/366/1692/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

Представники учасників справи: без виклику

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, взаєморозуміння, довіру, любов та повагу між ними втрачено, у зв`язку із чим подальше спільне життя та збереження шлюбу, на думку позивачки, є неможливими.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.08.2026 матеріали справи передано за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 02.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи призначено на 22.09.2026.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.11.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 », Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Поліського району реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що з січня 2026 року сімейні відносини між сторонами почали погіршуватися.

Позивачка вказує, що примирення з відповідачем та збереження сім`ї є неможливими, наміру продовжувати шлюбні відносини вона не має.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ч. 3 ст. 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 СК України примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що однією з основних засад шлюбу є його добровільність. Вільне волевиявлення жінки та чоловіка має значення не лише під час укладення шлюбу, а й упродовж існування шлюбних відносин. Законодавство не допускає примушування особи до збереження шлюбних відносин усупереч її волі.

Позивачка скористалася наданим їй законом правом на припинення шлюбних відносин та звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на фактичне припинення сімейних відносин із відповідачем та неможливість їх відновлення.

При цьому для вирішення спору про розірвання шлюбу визначальним є встановлення обставин, передбачених ст. 112 СК України, зокрема фактичних взаємин подружжя та того, чи суперечитиме подальше спільне життя і збереження шлюбу істотним інтересам одного з подружжя або їхньої дитини.

Тому наведені позивачкою обставини щодо причин погіршення сімейних відносин суд оцінює у сукупності з іншими обставинами справи як пояснення причин фактичного припинення подружніх відносин, а не як самостійну юридичну підставу для розірвання шлюбу.

Суд враховує, що сімейні відносини мають ґрунтуватися на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки. Збереження шлюбу за відсутності волевиявлення одного з подружжя на продовження сімейних відносин суперечило б принципу добровільності шлюбу.

З матеріалів справи вбачається, що сторони мають малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом із тим наявність у подружжя малолітньої дитини сама по собі не є перешкодою для розірвання шлюбу.

Матеріали справи не містять обставин, які б давали підстави вважати, що розірвання шлюбу між сторонами порушуватиме права чи законні інтереси їхньої дитини. Предметом цього спору є виключно вимога про розірвання шлюбу.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини звернення позивачки до суду, враховуючи її чітко виражене волевиявлення щодо припинення шлюбу та відсутність наміру продовжувати подружні відносини з відповідачем, суд доходить висновку про фактичний розпад сім`ї сторін.

За таких обставин подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому відповідно до ст. 112 СК України наявні правові підстави для розірвання шлюбу.

Обставин, які відповідно до вимог чинного законодавства унеможливлювали б розірвання шлюбу, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Разом із тим позивачка не заявляла вимоги про стягнення з відповідача понесених нею витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та відсутність відповідної вимоги позивачки, понесені нею витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачкою.

Керуючись ст. 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. 258, 263-268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

2.Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.11.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Поліського району реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 11 – розірвати.

3.Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Іванківським РС Управління ДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 22.09.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН