Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №366/2753/23 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2753/23

Провадження № 1-кп/366/63/26

ВИРОК

Іменем України

09 вересня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 за участю сторін кримінального провадження: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого - ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків кримінальне провадження № 12023111150000692 від 11.04.2023 року

за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженець с. Соснівка, Іванківського району Київської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , не одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, не інвалід, раніше судимий 29.10.2013 року Іванківським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 10 років 10 днів позбавлення волі, з конфіскацією майна звільнений з Ладиженської ВК Вінницької області № 39 02.02.2022 року по відбуттю строку покарання, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

1.1. 11 вересня 2023 року Вишгородською окружною прокуратурою Київської області скеровано до Іванківського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023111150000692 від 11.04.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 321 КК України.

1.2. Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 12 вересня 2023 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

1.3. Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13 вересня 2023 року в цьому кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на 12.10.2023 року о 14 годині.

1.4 Ухвалою суду від 27.11.2025 року, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023111150000692 від 11.04.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з її смертю.

1.5 Починаючи з 12.10.2023 року і по день виходу суду в нарадчу кімнату, судові засідання неодноразово відкладались з різних причин (клопотання сторони захисту та прокурора, неявка свідків, обвинувачених та з технічних причин, які не залежали від волі суду).

2. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа

Судом встановлено, що 05.05.2023 року, в денний час доби, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБОЮ, кримінальне провадження відносно якої закрито ухвалою суду від 27.11.2025 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку зі смертю), не маючи офіційного джерела доходу, необхідного для задоволення своїх життєвих потреб, тобто будучи незадоволеним своїм матеріальним становищем, вирішив його покращити шляхом вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, а саме незаконного збуту наркотичного засобу - наркомісткого препарату «Метадон» та сильнодіючих лікарських засобів «ДИМЕДРОЛ».

Так, 05.05.2023 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБОЮ, кримінальне провадження відносно якої закрито ухвалою суду від 27.11.2025 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку зі смертю), під час проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено «Метадон» та сильнодіючого лікарського засобу «ДЕМЕДРОЛ», незаконно збув за заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 250 гривень, покупцю (зі зміненими анкетними даними), сильнодіючий лікарський засіб - «ДЕМЕДРОЛ» та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «Метадон».

В подальшому, 05.05.2023 року, в період часу з 16 до 16 години 15 хвилин, у покупця вилучено 4 таблетки білого кольору:

згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-23/24308-НЗПРАП від 17.05.2023 року, речовина у 2 (двох) таблетках білого кольору, виданих покупцем, є вміст наркотичного засобу, обіг якого обмежено, МЕТАДОН (ФЕНАДОН), загальною масою 0,044 г., що відповідно до Накзу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року - становить невеликий розмір;

згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/111-23/24308-НЗПРАП від 17.05.2023 року, речовина у 2 (двох) таблетках білого кольору, виданих покупцем, є дифенгідрамін (димедрол) загальною масою 0,088 г., що відповідно до Накзу МОЗ України № 490 від 17.08.2007 року є сильнодіючим лікарським засобом та становить невеликий розмір.

Зазначений наркотичний засіб та сильнодіючі лікарські засоби ОСОБА_9 не законно збув покупцю (особі зі зміненими анкетними даними), за що отримав грошові кошти у сумі 250 гривень, чим довів свій злочинний умисел до кінця.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, що виразилися у не законному збуті наркотичного засобу, покупцю (особі зі зміненими анкетними даними), за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

До того ж, своїми умисними та протиправними діями, що виразилися у незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, покупцю (особі зі зміненими анкетними даними), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 321 КК України.

3. Позиції учасників судового провадження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , після встановлення його особи та роз`яснення суті пред`явленого обвинувачення свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, визнав повністю, розкаявся у вчиненому, мав намір піти на угоду з прокурором про визнання винуватості, повідомити прокурору інформацію, яка може бути корисною з точки зору викриття інших учасників кримінального правопорушення, в тому числі надати інформацію про осіб, які збувають наркотичні речовини та сильнодіючі лікарські засоби на території Вишгородського району Київської області, однак, свою позицію категорично змінив, заявив, що нічого не збував, а гроші йому передала ОСОБА, кримінальне провадження відносно якої закрито ухвалою суду від 27.11.2025 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку зі смертю), начебто в рахунок погашення боргу.

У зв`язку з позицією обвинуваченого ОСОБА_9 , щодо невизнання своєї вини, судом, за наслідками обговорення питання про порядок дослідження доказів та їх обсяг, з іншими учасниками кримінального провадження, було постановлено проводити судовий розгляд у загальному порядку.

Допитаний у судовому засіданні, яке мало місце 18.12.2023 року обвинувачений ОСОБА_9 показав суду, що станом на травень місяць 2023 року перебував на замісній програмі в м. Києві, де йому прописували Метадон та Димедрол по рецепту, а з рецептом він йшов до аптеки, де на руки видавали таблетки. Іноді він брав гроші у ОСОБА_15 , їхав до Києва, отримував рецепт. З яким потім йшов до аптеки, а отриманні пігулки ділив з ним порівну. Щодо подій, які мали місце 05.05.2023 року, він не заперечує, можливо і було таке, але він точно не пам`ятає, мабуть йому не вистачало на проїзд до м. Києва, і він вирішив продати декілька пігулок. Вартість однієї таблетки приблизно 100 гривень.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 зазначив, що справа слухалась активно, але довго, з 2023 року. Він підтримує свого підзахисного, в тому, що він нічого не вчиняв та ні в чому не винен.

Прокурор підтримав обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України. Просив суд, призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна, за ч. 1 ст. 321 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того просив стягнути з обвинуваченого в дохід держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи. Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

4. Дослідження доказів

Крім часткового визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_9 , його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні показами свідків, письмовими документами та дослідженими звуко і відеозаписами, зокрема:

Допитана як свідок ОСОБА_16 , показала суду, що вона в 2023 році проходила стажування у відділенні поліції, та працівники поліції запропонували їй та її сестрі взяти участь у процесуальній дії «закупівля наркотиків», в якості понятого. Точної дати та часу вона не пам`ятає, але на вулиці було тепло. Вона була одягнена у шорти та футболку. Взагалі їй працівники поліції пропонували двічі бути понятим, але вона одного разу відмовилась, і брала участь лише раз. Все відбувалось на території закинутої лікарні «Берізка». Були присутні: вона, ще один понятий - її сестра, закупний - особа зі зміненими анкетними даними та працівники поліції. Під час процесуальної дії, працівники поліції сказали Закупній «ОСОБА_20» телефонувати ОСОБА_9, але чи звучало прізвище « ОСОБА_9 » під час розмови, вона не пам`ятає, як і деталей розмови. Телефон був у ОСОБА_18 свій, і номер телефону, на який потрібно було телефонувати, був у неї. Розмови не чула, але ОСОБА_18 переповіла основні тези, про час і місце зустрічі, але вона не пам`ятає де мала відбутись зустріч і час зустрічі. Також зазначила ОСОБА_18 , що під час розмови домовилась зі ОСОБА_9 про купівлю таблеток у ОСОБА_9 , але забирати вона їх буде у ОСОБА_19 (ОСОБИ, кримінальне провадження відносно якої закрито ухвалою суду від 27.11.2025 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку зі смертю). Потім ОСОБА_18 вручили грошові кошти, скільки і якими купюрами, вона не пам`ятає, після чого ОСОБА_18 та працівники поліції пішли, а повернулись через годину. Вона весь цей час чекала на місці, і нікуди не відходила. Повернувшись ОСОБА_18 сказала, що придбала таблетки, скільки та що це за таблетки, вона не пам`ятає. Потім таблетки помістили до спец пакету, на якому вона поставила свій підпис. Повернувшись, ОСОБА_18 повідомила, що гроші віддала ОСОБА_9 , а таблетки забрала у ОСОБА_19 ;

Допитатна як свідок ОСОБА_20 (особа зі зміненими анкетними даними) показала суду, що раніше надані показання, які надавала у письмовому вигляді, а також показання, зафіксовані на відеоматеріалах, підтверджує.

Точної дати та часу подій не пам`ятає. Пам`ятає, що погодилася на запропоновану працівниками поліції «авантюру». На той момент вона була наркозалежною та раніше неодноразово судимою, у зв`язку з чим погодилася взяти від працівників поліції грошові кошти та здійснити закупку наркотичних засобів.

Разом з тим зазначені дії вона не можу назвати закупкою, оскільки у випадку зі ОСОБА_9 , вона фактично віддавала йому борг. А ОСОБА_19 надала їй наркотичні засоби з ціллю «наживи», за 200 чи 300, не пам`ятає. Зі ОСОБА_9 знайома ще з 2000-х років, можливо, навіть із 1990-х років. Разом перебували на державній програмі замісної підтримувальної терапії як наркозалежні.

Борг перед ОСОБА_9 виник через мобільний телефон. Вона брала у нього звичайний кнопковий мобільний телефон, точної вартості якого зараз не пам`ятає - приблизно 200 або 300 гривень. Зараз ще має борг перед ОСОБА_9 , він становить приблизно - 50 гривень.

Працівники поліції вручили їй 600 гривень для придбання наркотичних засобів. Але цими грошовими коштами фактично повернула ОСОБА_9 частину боргу. Працівників поліції про те, що маю намір використати отримані від них кошти для повернення боргу, не повідомляла, оскільки, як вже зазначала, з їхнього боку на неї чинився тиск та були погрози, і вона не могла вільно повідомити їм про свої наміри.

Неодноразово запитувала у ОСОБА_9 щодо придбання наркотичних засобів, однак робила це через тиск з боку працівників поліції. ОСОБА_9 точно не обіцяв мені надати наркотичні засоби за передані йому грошові кошти. Ми зустрічалися з ним для того, щоб я передала йому гроші в рахунок боргу.

Щодо ОСОБА_21 може пояснити, що вона давала наркотичні засоби не за гроші, а тому, що вона була наркозалежною та їй було погано. Ще до нашої зустрічі, вона просила у неї наркотичні засоби, і під час зустрічі передала таблетки.

Наскільки вона пам`ятає, ОСОБА_19 передала дві таблетки метадону та дві таблетки димедролу. Принаймні на той момент вона так вважала, що їй надали саме метадон та димедрол. За ці таблетки вона ОСОБА_19 грошей не передавала та нічого їй за них не платила. Вона фактично «пригостила» наркотичними засобами, оскільки їй було погано через наркотичну залежність.

У подальшому, як їй стало відомо, за результатами експертизи встановлено, що замість метадону в переданих таблетках була ацетилсаліцилова кислота, а також було виявлено дві таблетки димедролу.

Вона не віддала працівникам поліції одразу ті таблетки, які отримала від ОСОБА_19 , а сама «з`їла», а працівникам поліції передала таблетки, які підготувала заздалегідь.

Пояснює це тим, що є наркозалежною. Крім того, з боку працівників поліції на неї постійно чинився тиск, були погрози, фактично з неї не «злазили», а тому вважала, що у неї не було іншого виходу.

Також вона приймає наркотичні та державні препарати замісної терапії, які на той час приймала вже близько трьох років. Зазначені препарати впливають на її пам`ять та здатність чітко відтворювати події, які відбувалися давно, тому не можу категорично стверджувати окремі обставини, якщо їх точно не пам`ятає.

Вона не може чітко стверджувати, чи розмовляла я з ОСОБА_22 щодо купівлі, можливо, просто запитувала у неї, чи ОСОБА_23 поряд, щоб зустрітися і повернути борг, однак достовірно цього не пам`ятає. Вона не хоче стверджувати те, у чому не впевнена, оскільки розуміє, що від моїх показань може залежати доля інших людей.

Працівники поліції пропонували їй грошові кошти та обіцяли надати наркотичні засоби. Вона отримала від них 600 гривень, однак обіцяних наркотичних засобів вони їй не надали.

Мічені грошові кошти вона передала ОСОБА_9 в рахунок повернення боргу. Наркотичні засоби їй надала ОСОБА_24 безоплатно, оскільки я вона про це попросила ще до нашої зустрічі.

З ОСОБА_19 та ОСОБА_9 ми зустрічалися двічі: один раз на вулиці Івана Проскури, а другий раз - на вулиці Київській біля зупинки. Під час однієї із зустрічей вона передавала ОСОБА_9 грошові кошти в рахунок боргу, а під час іншої - брала у ОСОБА_22 голки.

Наскільки вона пам`ятає, зустрічі зі ОСОБА_9 та ОСОБА_19 були пов`язані з різними обставинами. Зустріч зі ОСОБА_9 була необхідна для передачі йому грошових коштів у рахунок боргу, а ОСОБА_19 передала їй таблетки на її прохання.

ТОМ 1

витягом з ЄРДР № 12023111150000692 від 11.04.2023 року (правова кваліфікація за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України), відповідно до короткого викладу обставин: 10.04.2023 року до ЧЧ ВП № 1 Вишгородського РУП, надійшов рапорт про те, що в селищі Іванків Вишгородського району, громадяни ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , за попередньою змовою, займаються збутом наркотичних речовин - канабісу та метадону; під час здійснення досудового розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, виявлено, що 05.05.2023 року о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 в смт. Іванків, під час НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув за заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 250 грн., покупцю, сильно діючий лікарський засіб - димедрол;

рапортом Заступника начальника СРЗПВ ВКП Вишгородського РУП, ОСОБА_27 , від 10.04.2023 року, відповідно до якого «…надійшла інформація про те, що в селищі Іванків Вишгородського району, громадяни ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , за попередньою змовою, займаються збутом наркотичних речовин - канабісу та метадону»;

ТОМ 2

Постановою про визнання речей, предметів та документів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 16.06.2023 року, відповідно до якої мобільний телефон РЕДМІ ІМЕІ 1 НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2 НОМЕР_2 синього кольору; грошові кошти номіналом 500 гривень ХВ1404842, навушники чорного кольору, гаманець коричневого кольору, купюра в одну гривну УФ 3305859, копійки номіналом 5 гривень в кількості 7 штук, 1 копійка номіналом 1 гривна, визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати речових доказів ВП № 1 Вишгородського РУП;

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду від 22.06.2023 року про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: мобільний телефон РЕДМІ ІМЕІ 1 НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2 НОМЕР_2 синього кольору; грошові кошти номіналом 500 гривень ХВ1404842, навушники чорного кольору, гаманець коричневого кольору, купюра в одну гривну УФ 3305859, копійки номіналом 5 гривень в кількості 7 штук, 1 копійка номіналом 1 гривна;

Висновком експерта № СЕ-19/111-23/24308-НЗПРАП від 17.05.2023 року, відповідно до якого у наданих на дослідження таблетках виявлено сильнодіючий лікарський засіб, дифенгідрамін (димедрол) та наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону) становить 0,044 г.; загальна маса дифенгідраміну (димедролу) становить 0, 088 г.;

Постановою про визнання речей, предметів та документів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 05.05.2023 року, за якою 4 пігулки білого кольору після проведення відповідних експертиз, передати на зберігання до кімнати речових доказів;

ТОМ 3

Ухвалою слідчого судді Київського апеляційного суду від 19.04.2023 року про надання дозволу слідчому РЗЗС СВ Вишгородського РУП ОСОБА_28 на проведення негласних слідчих дій: аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_9 ; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - каналів рухомого мобільного зв`язку, який полягає у проведені із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, а саме мобільного терміналу з номером НОМЕР_3 та інші дії;

Постановою прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину (оперативна закупка) від 28.04.2023 року з метою фіксації ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_9 ;

Дорученням в порядку ст. 36 КПК України про проведення негласної слідчої дії, а саме доручити оперативним працівникам Вишгородського РУП провести негласну слідчу дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних речовин та/або сильнодіючих лікарських засобів у ОСОБА_9 ;

Протоколом за результатами проведення оперативно-розшукових заходів від 09.03.2023 року та додатками до протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу на 36 аркушах;

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 06.05.2023 року, відповідно до якого заступник начальника СРЗПВ ВКП Вишгородського РУП, ОСОБА_29 на підставі постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину (оперативна закупка) від 28.04.2023 року за участі ст. о/у СРЗПО ВКП Вишгородського РУП ОСОБА_30 , із застосуванням фотоапарату ПАНАСОНІК, 05.05.2023 року, було оформлено протокол огляду та видачі грошових коштів спеціального призначення у сумі 250 грн. (купюри номіналом 50 грн АЛ 4239298 та номіналом 200 грн. ТЄ 4354088) та огляду покупця - ОСОБА_20 . В подальшому, покупець ОСОБА_20 передала ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 250 грн., які їй видали для проведення оперативної закупки, а ОСОБА кримінальне провадження відносно якої закрито ухвалою суду від 27.11.2025 року, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку зі смертю), передала їй 4 (чотири) таблетки, дві метадону та дві димедролу;

Протоколом огляду та вдачі грошових купюр від 05.06.2023 року, за яким ст. о/у СРЗПО ВКП Вишгородського РУП ОСОБА_30 , по вул. Поліській в селищі Іванків Вишгородського району Київської області за участі заступник начальника СРЗПВ ВКП Вишгородського РУП, ОСОБА_29 , понятих: ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , видала кошти призначені для проведення оперативної закупки у сумі 250 грн. (купюри номіналом 50 грн АЛ 4239298 та номіналом 200 грн. ТЄ 4354088);

Протоколом огляду покупця від 05.05.2023 року, за яким ст. о/у СРЗПО ВКП Вишгородського РУП ОСОБА_30 , по вул. Поліській в селищі Іванків Вишгородського району Київської області за участі заступник начальника СРЗПВ ВКП Вишгородського РУП, ОСОБА_29 , понятих: ОСОБА_31 та ОСОБА_32 здійснила огляд ОСОБА_20 якій доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу;

Заявою ОСОБА_20 про видачу працівникам поліції 4-х пігулок, які вона придбала у ОСОБА_9 за видані грошові кошти;

Протоколом огляду від 05.05.2023 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого слідчий ОСОБА_33 , в присутності понятих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , за участі ОСОБА_20 , із застосуванням фотофіксації на камеру САМСУНГ, провела огляду покупця, яка видала придбані нею пігулки у ОСОБА_9 .

Отже, за результатами дослідження доказів суд констатує, що показання обвинуваченого ОСОБА_9 узгоджуються з дослідженими судом вищевказаними доказами щодо обставин кримінальних правопорушень.

Досліджені судом докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, стосуються предмета доказування, а тому визнаються належними і допустимими.

З огляду на переконливість досліджених доказів суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.

Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежними доказами дані, які містяться в: протоколі затримання від 16.06.2023 (т. 2 а. с. 24, 225 - 229);

висновку експерта від 01.09.2023 № СЕ-19/111-23/32285-НЗПРАП (т. 2 а. с. 56-66,);

висновку експерта від 13.07.2023 року № СЕ-19/111-23/32286-НЗПРАП (Т. 2 а. с. 75-80);

протоколі обшуку від 17.06.2023 року (Т. 2 а. с. 187-197);

постанові про визнання речей, предметів та документів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 17.06.2023 року (Т. 2 а. с. 198-200);

ухвалі Київського апеляційного суду від 19.04.2023 року про надання дозволу слідчому на проведення негласних слідчих дій (Т. 2 а. с. 240-243);

постанові про проведення контролю за вчиненням злочину (оперативна закупка) від 28.04.2023 року № 51-97 т/Вс про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки з метою фіксації ознак кримінального правопорушення в діях ОСОБА_11 (Т. 3 а. с. 23-24);

дорученні прокурора про проведення НСРД в порядку ст. 36 КПК України від 28.04.2023 року № 54-98т/Вс (Т. 3 а. с. 21-22);

протоколі за результатами проведення оперативно-розшукових заходів від 09.03.2023 року (Т. 3 а. с. 21-39, 40-51);

протоколі огляду місця події від 16.06.2023 року (Т. 3 а. с. 78-81);

висновку експерта від 03.08.2023 року № СЕ-19/111-23/32270-НЗПРАП (Т. 3 а. с. 85-90);

протоколі та додатку до протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо,- відео контроль особи від 31.07.2023 року (Т. 3 а. с. 91-93, 94-131, 132-133, 134-167);

оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, ці докази не містять.

Крім того, суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_20 (особи зі зміненими анкетними даними), які були надані безпосередньо в судовому засіданні, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку. Проте, оцінюючи їх у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, суд не покладає їх в основу вироку, як доказ невинуватості, оскільки свідок є наркозалежна, підтримує дружні стосунки з обвинуваченим, неодноразово відвідувала судові засідання з метою моральної підтримки, тим самим намагається виправдати дії обвинуваченого ОСОБА_9 та допомогти йому таким чином уникнути кримінальної відповідальності.

Отже, оцінюючи показання свідка ОСОБА_20 , суд враховує її дружні зв`язки з обвинуваченим та очевидну зацікавленість у звільненні останнього від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим сприймає ці покази критично та визнає їх недопустимими.

5. Призначення покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином, реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання призначене судом має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час, згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного.

Враховується, що за ступенем тяжкості згідно положень ст. 12 КК України (в редакції на час вчинення відповідного кримінального правопорушення) вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, є тяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 321 КК України, є нетяжким злочином.

Згідно роз`яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.

Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив про те, що, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

Обставини, що пом`якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, судом не встановлено.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи те, що за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, на утриманні осіб не має, має не зняту та непогашену судимість, раніше судимий, останній раз 29.10.2013 року Іванківським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 10 років 10 днів позбавлення волі, з конфіскацією майна звільнений з Ладиженської ВК Вінницької області № 39 02.02.2022 року по відбуттю строку покарання, тому враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого та враховуючи відсутність обставин, які б пом`якшували покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання за ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 321 КК України, та із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

У відповідності до абз. 1 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» судам необхідно мати на увазі, що частиною першою статті 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

6. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

6.1. Щодо речових доказів

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Долю речових доказів суд вирішує керуючись положеннями ст. 100 КПК України.

6.2. Щодо процесуальних витрат

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів складають 1912 грн., що підтверджені документально, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 .

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

6.3 Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 22.06.2023 року, після набрання вироком законної сили підлягають скасуванню.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 на час проголошення вироку не застосовувався та підстави для його застосування до набрання вироком законної сили, відсутні.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_9 необхідно зарахувати строк тримання під вартою з 16 червня 2023 року по 11 листопада 2024 року з розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення дорівнює 1 (одному) дню позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_9 необхідно зарахувати строк перебування під цілодобовим домашнім арештом, виходячи з такого їх співвідношення - 3 (три) дні цілодобового домашнього арешту відповідають 1 (одному) дню позбавлення волі, починаючи з 11 листопада 2024 року по 16 квітня 2025 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Керуючись ст. 368, 371, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, та призначити йому покарання за:

ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна;

ч. 1 ст. 321 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_9 необхідно зарахувати строк тримання під вартою з 16 червня 2023 року по 11 листопада 2024 року з розрахунку, що 1 (один) день попереднього ув`язнення дорівнює 1 (одному) дню позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, у строк відбування покарання ОСОБА_9 необхідно зарахувати строк перебування під цілодобовим домашнім арештом, виходячи з такого їх співвідношення - 3 (три) дні цілодобового домашнього арешту відповідають 1 (одному) дню позбавлення волі, починаючи з 11 листопада 2024 року по 16 квітня 2025 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 не застосовувався та підстави для його застосування до набрання вироком законної сили, відсутні.

Стягнути з ОСОБА_9 , на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 1912 грн.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвал слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 22.06.2023 на майно, а долю речових доказів вирішити таким чином:

- прозорий полімерний пакет, вільний край якого скріплений биркою з вмістом 4-х пігулок білого кольору, які були вилучені під час ОМП 05.05.2023 року - знищити;

- мобільний телефон марки «РЕДМІ» ІМЕІ: 1) НОМЕР_1 ; ІМЕІ: 2) НОМЕР_2 синього кольору; навушники чорного кольору, гаманець коричневого кольору, грошові кошти номіналом 500 гривень ХВ 1404842, купюру 1 гривня УФ 3305859, копійки номіналом 5 гривень у кількості 7 штук, одна копійка номіналом 1 гривня, які поміщенні до спец пакетів: 3004536, 0505123, 7192376 вилучені 16.06.2023року - конфіскувати в дохід держави;

- 6 пластин з пігулками по 10 штук в одній пластині білого кольору з написом Метадон-ЗН; 5 пластин з пігулками по 10 штук в одній пластині з написом Димедрол-Дарниця 2 пластини з пігулками з написом Сонат; 1 пластина з написом Метадон-ЗН; 3 фіскальні чеки КП «Фармація»; паспорт на ім`я ОСОБА_11 ( НОМЕР_4 ); листок призначень препаратів наркотичних засобів на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ; повістка на ім`я ОСОБА_9 - знищити;

- паспорт на ім`я ОСОБА_9 ( НОМЕР_5 ) та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду - повернути власнику ОСОБА_9 ;

- 12 мисливських набоїв до мисливської гладкоствольної зброї, поміщені до спец пакету PSP 1194735; 2 порожніх блістера від таблеок Метадон; блістер таблеток Альдазол; блістер Ротаритміл; 8 блістерів пігулок Димедрол-Дарниця 5 блістерів пігулок Ретард, поміщені до спец пакету PSP 1194736; посуд (тарілка, глечик) з вмістом порошкоподібної речовини білого кольору; шприц; вата; флакон з написом Налоксон-ЗН 0,4 мл.; порошкоподібна речовина коричневого кольору; наперсток з речовиною в середині - знищити;

- документи на ім`я ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у кількості 23 аркуші - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі подання апеляції - після прийняття рішення Київським апеляційним судом.

Копія вироку прокурору та засудженому вручається негайно після закінчення судового засідання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1