Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №280/7315/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7315/25

Суддя І інстанції – Конишева О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за період з 05.10.2024 по 15.06.2025, а також додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини в закладах охорони здоров`я у період з 05.10.2024 по 08.06.2025 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за період з 05.10.2024 по 15.06.2025, а також додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини в закладах охорони здоров`я у період з 05.10.2024 по 08.06.2025 року, з урахування фактично здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

12 червня 2026 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просив зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі №280/7315/25 протягом 30 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України.

Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі, оскільки рішення суду відповідачем тривалий час не виконується.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, встановлення судового контролює правом, а не обов`язком суду.

За приписами частин 1 та 2 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені процесуальні дії в контексті вказаних норм, є диспозитивним правом суду, яке суд може використовувати залежно від наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, відмовляється виконувати рішення або створює перешкоди у його виконанні.

Навпаки, матеріалами справи підтверджено вчинення відповідачем, який фінансується за рахунок Державного бюджету України, та який є розпорядником коштів нижчого рівня, усіх залежних від нього послідовних дій, спрямованих на виконання рішення суду першої інстанції в цій справі.

Матеріалами справи підтверджено, що після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 було здійснено розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 05.10.2024 по 15.06.2025 та додаткової винагороди за період з 05.10.2024 по 08.06.2025.

Зазначені суми включені Військовою частиною НОМЕР_1 до основної заявки-розрахунку на фінансування грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, яка подається до забезпечувального фінансового органу, відповідального за бюджетну програму.

В свою чергу фінансування зазначених видатків не залежить від волевиявлення Військової частини НОМЕР_1 .

З цих підстав, колегія суддів вважає недоцільним зобов`язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення, адже такий спосіб судового контролю у цьому випадку не буде мати жодного впливу на строки виплати перерахованої заборгованості, оскільки фінансування такої заборгованості здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та тільки після надходження коштів від головного розпорядника.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 21 вересня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник