Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №359/8933/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/8933/25

Провадження №2-др/359/82/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

представника позивача Панкова Д.В.

представника відповідача Мірошниченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 — адвоката Панкова Д.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат. Заява обґрунтована тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 96913 гривень 67 копійок, витрати на послуги з оцінки вартості завданого збитку у розмірі 6000 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 968 гривень 96 копійок.

Представник позивача зазначив, що позовній заяві зазначив, що «розмір витрат на правову допомогу, які Позивачка змушена буде понести під час розгляду справи орієнтовно складатиме 20000,00 грн., докази чого будуть надані суду в порядку передбаченому ст.. 141 ЦПК України». На підтвердження таких витрат подано договір про надання правничої допомоги №157/Ю/25 від 14.02.2025, додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №157/Ю/25 від 14.02.2025, акт наданих послуг від 21.08.2026 до договору про надання правничої допомоги №157/Ю/25 від 14.02.2025 та квитанція до прибуткового касового ордеру №157/ю/25 від 21.08.2026 на суму 25000 грн. У зв`язку з цим представник позивача просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн. та 484,48 грн. — судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів.

02 вересня 2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу. У поданих запереченнях представник просить залишити без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат. Посилається на те, що до закінчення судових дебатів сторона позивача не заявила про намір подати докази понесених витрат після ухвалення рішення. На його думку, зазначення у позовній заяві лише попереднього розрахунку витрат у сумі 25 000 грн. не є заявою, передбаченою ч. 8 ст. 141 ЦПК України. У зв`язку з цим вважає, що процесуальний порядок заявлення вимоги про відшкодування витрат не дотримано, а заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні подану заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні подану заяву про ухвалення додаткового рішення просив залишити без розгляду, у зв`язку з недотриманням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 96913 гривень 67 копійок, витрати на послуги з оцінки вартості завданого збитку у розмірі 6000 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 968 гривень 96 копійок.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч.1 та п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, договорів, рахунків тощо. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Заперечення представника відповідача щодо недотримання стороною позивача порядку подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд вважає необґрунтованими.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, представник позивача зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становитиме 20 000 гривень та що докази понесення таких витрат будуть надані суду в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України не встановлено спеціальних вимог до форми відповідної заяви про подання доказів судових витрат після ухвалення рішення.

На переконання суду, наведене у позовній заяві формулювання містить чітко виражений намір сторони надати докази понесених витрат у порядку ст. 141 ЦПК України. Таким чином, сторона позивача до закінчення розгляду справи по суті повідомила суд про намір подати відповідні докази після ухвалення рішення.

Рішення у справі ухвалено 17 серпня 2026 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат подано 21 серпня 2026 року, тобто в межах п`ятиденного строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Отже, підстав для залишення заяви без розгляду з наведених представником відповідача мотивів суд не вбачає.

З договору про надання правничої допомоги №157/Ю/25 від 14 лютого 2025 року, додаткової угоди №1 до нього, акта наданих послуг від 21 серпня 2026 року та квитанції до прибуткового касового ордеру №157/ю/25 від 21 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. При вирішенні питання про їх розподіл суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Враховуючи характер та складність спору, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, тривалість розгляду справи, а також те, що представником відповідача не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з мотивів їх неспівмірності, суд вважає підтвердженими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 гривень.

Разом з тим, вимога про стягнення з відповідача 484 гривень 48 копійок судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення доказів до Оболонського районного суду міста Києва, задоволенню не підлягає.

З наданих матеріалів вбачається, що зазначений судовий збір сплачувався за звернення до іншого суду в межах окремого провадження щодо забезпечення доказів. При цьому матеріали цієї справи не містять достатніх доказів того, що понесені у тому провадженні витрати є судовими витратами саме у цивільній справі №359/8933/25 та безпосередньо пов`язані з її розглядом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи. Сам по собі факт сплати судового збору за вчинення процесуальної дії в іншому судовому провадженні не свідчить про наявність підстав для його покладення на відповідача у цій справі.

За таких обставин заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 гривень, а у задоволенні вимоги про стягнення 484 гривень 48 копійок судового збору відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.133, 137, 141,270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Доповнити рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди таким змістом:

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.

В задоволенні вимог заяви в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.