Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №358/909/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/909/26 Провадження № 2/358/906/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний Київської області в складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

за участю секретаря Ведмеденко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Чайка Ольга Вікторівна, до Богуславської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у травні 2026 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті діда – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує наступним. Так, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,255 га, право власності на яку було оформлено державним актом на право приватної власності на землю. Позивач зазначає, що є онуком спадкодавця. Його мати – ОСОБА_3 – була дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, а родинні відносини між позивачем та його матір`ю підтверджуються свідоцтвом про народження позивача. За життя ОСОБА_2 17 січня 2000 року склав заповіт, яким право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1 , заповів своїй дочці – ОСОБА_3 . В 2003 році ОСОБА_2 було складено другий заповіт, в якому він заповів своє майно – Територіальному центру обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Станом на дату звернення до суду з позовом – вказана юридична особа припинена. Після смерті спадкодавця 05 червня 2002 року на підставі зазначеного сертифіката було оформлено державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1,255 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач зазначає, що тривалий час не знав про існування зазначеної земельної ділянки, оскільки будь-яких документів щодо неї не мав, а земельна ділянка фактично використовувалася третіми особами без укладення договорів оренди та без виплати орендної плати спадкоємцям. 20 січня 2026 він звернувся до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті діда, однак постановою нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивач вважає, що строк для прийняття спадщини пропущено ним з поважних причин, оскільки він об`єктивно не мав можливості своєчасно встановити склад спадкового майна, а після отримання відповідної інформації діяв добросовісно та без невиправданого зволікання.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника надійшла заява про слухання справи у їх відсутніть, позов підтримують та просять його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи належним чином були повідомлений, правом на подачу відзиву не скористався.

На підставі вищенаведеного з урахуванням умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази надані позивачем, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Богуславського районного управління юстиції Київської області, за актовим записом № 48 від 01 березня 2005 року. – а.с.8

Родинні відносини між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджуються певними документами, а саме: копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданий Богуславським РАЦС, за зареєстрованим №3; копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виданий Дибинецькою сільською радою Богуславського району Київської області, 25 березня 1960 року, за зареєстрованим актовим записом №7; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , виданого виконавчим комітетом Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області, за актовим записом №9; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Дибинецькою Радою Таращанського району Київської області, за зареєстрованим №16. -а.с. 11,12,20,21,30.

Спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було складено заповіт 17 січня 2000 року на свою дочку - ОСОБА_3 , який нотаріально засвідчений ОСОБА_6 , секретарем виконавчого комітету Дибинецької сільської Ради народних депутатів Богуславського району Київської області. – а.с.10.

5 червня 2002 року було оформлено державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №177. Земельна ділянка розташована на території Дибинецької сільської ради, площею 1,255 гектарів та передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. – а.с.9.

Судом також встановлено, що 27 листопада 2003 року спадкодавцем було складено заповіт на Територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, сертифікат на земельну частку (пай) серії КВ №0138937 від 15 січня 1997 року та свідоцтво про право на майновий пай №415 від 30 грудня 1999 року на суму 8146 (вісім тисяч сто сорок шість) гривень, який зареєстрований в Дибенцькій сільській раді 20 грудня 2000 року за №451. Заповіт посвідчено 27 листопада 2003 року ОСОБА_7 , секретарем виконавчого комітету Дибинецької сільської ради Богуславського району Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 184. – а.с.13.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.05.2026, юридична особа - Територіальний центр обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян припинена 15.09.2021 в результаті ліквідації. – а.с.14-19.

Постановою приватного нотаріуса від 20 січня 2026 № 02-31/7 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку для її прийняття. – а.с.23.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною першою статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 30 грудня 2024 року у справі № 527/1229/24, від 31 липня 2024 року у справі № 127/2149/21.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зазначено, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18 зроблено висновок, що "за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини".

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суд також враховує такий загальноправовий принцип як принцип пропорційності та зазначає наступне.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності", як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 263-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець