Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №357/5443/26
Суддя: Бондаренко О. В.
Справа № 357/5443/26
Провадження № 2/357/5163/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( ЗАОЧНЕ )
21 вересня 2026 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Шлейко О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про захист прав споживачів,
В С Т А Н О В И В :
01.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення через систему «Електронний суд», що зареєстрований судом 03.04.2026, обґрунтовуючи тим, що 01.12.2025 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 він замовив Стайлер Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01). Наразі доступ до сайту обмежено правоохоронними органами. Перед замовленням він зателефонував за номером НОМЕР_1 (який був вказаний на сайті) з метою уточнення питань щодо оригінальності пристрою та гарантії, на що його було запевнено, що товар оригінальний, а гарантія становить 2 роки. 05.12.2025 мною було одержано замовлений товар у відділенні «Нова пошта» №114 м. Харків та оплачено його вартість на користь ФОП ОСОБА_2 . Перед оплатою товару ним було відкрито транспортувальну коробку та виявлено коробку з пристроєм, на якій містилися відповідні пломби. Він оглянув коробку, штрих коди, пломби, та не виявив очевидних ознак підробки товару, оскільки товар був призначений для подарунку, саму коробку стайлера він не відкривав. 25.12.2025 стайлер було подаровано. Після відкриття коробки було перевірено рекомендовані ознаки оригінальності товару та не виявлено очевидних ознак підробки. Однак, вже 31.12.2025 стайлер вийшов з ладу, а саме розплавилось кріплення насадок, що свідчило про перегрів пристрою, хоча він не мав так перегріватися. 02.01.2026 він зайшов на сайт ІНФОРМАЦІЯ_4 та перейшов до розділу «Гарантія та повернення», звідки перейшов до телеграм чату ІНФОРМАЦІЯ_3 та написав повідомлення про необхідність гарантійного ремонту. 03.01.2026 його повідомлення були прочитані, але відповіді не було отримано. Після чого він написав повідомлення із знаком питання. 03.01.2026 він неодноразово телефонував на номер НОМЕР_1 , але оскільки жодної відповіді отримано не було, він зрозумів, що скоріш за все йому шляхом обману замість оригінального стайлеру продали підробку, після чого його номери було додано до «чорного списку» й більш зв`язатися з продавцем товару не видалося можливим. За допомогою аналізу інформації в мережі Інтернет він додатково дуже детально оглянув стайлер та все ж таки виявив ознаки, що вказують на його підробку. Перевірка номеру телефону НОМЕР_1 за допомогою додатку Getcontact, а також відгуків про сайт «ІНФОРМАЦІЯ_4» тільки підтвердила факт шахрайства та факт продажу підробленого товару. Слід також вказати, що підробка товару була виконана на дуже високому рівні, із збереженням всіх ознак оригінальності, які зазвичай перевіряються згідно рекомендацій. Тобто виявити ці ознаки під час звичайної перевірки у відділенні Нової пошти без відкриття коробки не є можливим. Наявність чеку про нібито придбання стайлеру в Німеччині надає більшої впевненості про оригінальність товару, що свідчить про наявність умислу у продавця на введення його в оману від самого початку. Крім того, 29.12.2025 на сайті БЕБ мною було виявлено новину про те, що «БЕБ викрило мережу з продажу контрафактної техніки всесвітньо відомих брендів» (ІНФОРМАЦІЯ_5 ) і він зрозумів, що продавець товару, у його випадку ФОП ОСОБА_2 , скоріш за все також належить до цієї злочинної групи осіб. 11.01.2026 він звернувся до БЕБ із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 14.01.2026 йому було надано відповідь про те, що детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000029 від 19.05.2023, зокрема і щодо фактів, зазначених у Заяві. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснює відповідний прокурор Офісу Генерального прокурора. На даний час у кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на повне, швидке та неупереджене досудове розслідування вчинених кримінальних правопорушень, за результатами яких буде прийнято рішення згідно з вимогами КПК. У зв`язку з вищевикладеним, заяву та інформацію, викладену в ній, взято до уваги та приєднано до матеріалів кримінального провадження №72023000500000029. Враховуючи викладені обставини можна стверджувати, що відповідач продав йому фальсифікований товар. Отже, договір роздрібної купівлі-продажу, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 05.12.2025 має бути розірваний на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а з продавця підлягають стягненню грошові кошти, сплачені за товар. Крім того, у зв`язку із порушенням відповідачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів» йому було завдано моральну шкоду. Завдану моральну шкоду він оцінює у розмірі 50000 грн, яка була спричинена у зв`язку із обманом та продажом фальсифікованого товару, який був подарунком, після чого він був вимушений звертатися до правоохоронних органів із відповідною заявою а також звертатися до суду для захисту своїх прав. Тому, просив у судовому порядку розірвати договір роздрібної купівлі-продажу від 05.12.2025, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 17871,00 грн та 50 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
06.05.2026 судом, згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України, отримано відповідь на запит з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідача, у якій зазначено, що ОСОБА_2 по м. Києву та Київській області зареєстрованим не значиться.
07.05.2026 судом згідно із ч. 8 ст. 187 ЦПК України отримано відповідь на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якій зазначено, що місцезнаходження ФОП ОСОБА_2 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 та 26.02.2026 статус ФОП припинено.
08.05.2026 судом постановлено ухвалу, про залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
11.05.2026 позивач подав до суду, шляхом направлення через систему «Електронний суд», заяву з додатками на виконання ухвали суду від 08.05.2026.
12.05.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 06.07.2026 - 14:30.
06.07.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 14.09.2026 - 14:00, у зв`язку з першою неявкою відповідача у судове засідання.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, 14.05.2026 подав до суду письмову заяву, у якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
14.09.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи, згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280-281 ЦПК України.
14.09.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 та постанові Верховного Суду Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2022 року у справі №761/38266/14 зазначено, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи. У разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.
Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.10.2024 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , з 28.09.2025 був зареєстрованою фізичною особою - підприємцем (основний вид діяльності - роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (основний)) з наступним місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , та 26.02.2026 припинив статус ФОП на підставі власного рішення.
01.12.2025 ОСОБА_1 замовив на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 Стайлер Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01), внаслідок чого зробив інтернет-замовлення №55516 та того ж дня менеджер здійснено відправлення товару засобами поштового оператора ТОВ «Нова Пошта» на адресу доставки позивача: м. Харків, відділення №114, вул. Гвардійців-Широнінців, 86, та вже 05.12.2025 ОСОБА_1 у відділені ТОВ «Нова Пошта» №114 отримав замовлений товар - Стайлер Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01).
05.12.2025 ОСОБА_1 здійснив оплату за товар - Стайлер Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink на рахунок ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_2 в сумі 17871,00 грн.
Позивач - ОСОБА_1 отримавши Стайлер Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01), оглянувши коробку, не виявив очевидних ознак підробки товару, оскільки товар був призначений для подарунку (саму коробку стайлера він не відкривав). В подальшому 25.12.2025 стайлер було подаровано та вже 31.12.2025 стайлер вийшов з ладу, насадки не трималися, адже кріплення насадок розплавилося, що свідчило про перегрів пристрою, хоча він не мав так перегріватися, але потім, детальніше оглянув стайлер та все ж таки виявив ознаки, що вказують на його підробку.
Встановлено, що позивач 02.01.2026 він зайшов на сайт ІНФОРМАЦІЯ_4, перейшов до розділу «Гарантія та повернення», звідки перейшов до телеграм чату ІНФОРМАЦІЯ_3, та написав повідомлення про необхідність гарантійного ремонту, адже товар (стайлер) має дефекти, дане електронне звернення залишилось без жодного реагування з боку інтернет-магазину. Крім того, він неодноразово телефонував на номер НОМЕР_1 , але жодної відповіді отримано не було,
Також, 11.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до БЕБ із заявою про вчинення кримінального правопорушення та 14.01.2026 БЕБ було надано відповідь про те, що детективи БЕБ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000029 від 19.05.2023, зокрема і щодо фактів, зазначених у заяві. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснює відповідний прокурор Офісу Генерального прокурора. На даний час у кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на повне, швидке та неупереджене досудове розслідування вчинених кримінальних правопорушень, за результатами яких буде прийнято рішення згідно з вимогами КПК. У зв`язку з вищевикладеним, заяву та інформацію, викладену в ній, взято до уваги та приєднано до матеріалів кримінального провадження №72023000500000029. Наразі доступ до сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 обмежено правоохоронними органами.
Вказані обставини підтверджується матеріалами справи в електронній та паперовій формі та не заперечуються відповідачем.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 42 Конституцій України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України, в якій передбачено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
Отже, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Отже, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як зазначено вище у рішенні, 05.12.2025 між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 (з 26.02.2026 статус ФОП припинено) укладено договір купівлі продажу товару - Стайлер Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01) на відстані за допомогою засобів дистанційного зв`язку, а саме шляхом оформлення замовлення на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4.
Ці обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Інтернет-магазин - це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (п. 8 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням найманого працівника.
Пунктом 7, 8, 9, 11, 27 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ); договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку; договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; засоби дистанційного зв`язку - електронні комунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Згідно ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Захист прав споживачів здійснюють також суди.
Ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Забороняється введення в обіг фальсифікованої продукції.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Пунктами 5, 12, 27 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг; істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються, дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції, гарантійні зобов`язання виробника (виконавця), правила та умови ефективного і безпечного використання продукції та найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
Виходячи з аналізу вказаної статті обов`язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Проте вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції, при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.
Указаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17, від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16.
За змістом ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
Позивач - ОСОБА_1 стверджує, що придбаний нею фен-стайлер є неоригінальним, тобто фальсифікованим товаром, оскільки Стайлер Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01) містить суттєві недоліки, а саме низька якість матеріалу (пластику), насадки не фіксуються на пристрої належним чином.
Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.
При вирішенні спорів про захист прав споживачів необхідно враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання лежить на продавцеві.
Відповідно до зазначених вище норм Закону вина продавця у неналежному виконанні зобов`язання презюмується. Вимоги споживача не підлягають задоволенню тільки у разі, якщо продавцем буде доведено, що недоліки у товарі виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Тобто, у даному випадку, тягар доказування відсутності фальсифікації товару покладений саме на відповідача, а останній відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та у спростування доводів позивача до суду не подав, тим самим не довів належну якість товару, його оригінальність, відсутності в ньому істотних недоліків та існування інших обставин, які звільняли б його від відповідальності.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 751/7892/17.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. Якщо відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення.
Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення законодавства про захист прав споживачів, продавши позивачу неоригінальний (фальсифікований) товар, тому, вимоги про розірвання договору купівлі-продажу товару та повернення сплаченої за товар грошової суми в розмірі 17871,00 грн, підлягають до задоволення.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн суд зазначає наступне.
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).
У ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
П. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
П. 5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Відповідно до п. 19 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Ст. 4 та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц та у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/3509/18.
Суд вважає, що позивачем доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, адже в результаті порушення його прав, а саме: він змушений був витратити багато часу і зусиль на розв`язання вказаної проблеми, був вимушений звертатися до правоохоронних органів із відповідною заявою, що виникли внаслідок порушення відповідачем прав позивача, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, свідчать про заподіяння йому моральної шкоди.
При цьому, судом приймається до уваги, що рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц визначено, що визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.
Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).
Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Отже, виходячи із засад розумності і справедливості, моральну шкоду, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд визначає у розмірі 5000 грн, що є достатнім та співмірним із характером завданої шкоди, що буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду. Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільного інтересу.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам поданим позивачем у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову про захист прав споживачів, суд дійшов висновку, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 1, 3, 11, 15, 16, 23, 207, 626-628, 638 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 4, 10, 12, 76-81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 264-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу стайлера Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01) від 05.12.2025, укладений між ОСОБА_1 та та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за договором купівлі-продажу стайлера Dyson Airwrap i.d. HS08 Straight & Wavy Strawberry Bronze/Blush Pink (560767-01) від 05.12.2025 у розмірі 17871,00 грн та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн, всього 22871,00 грн (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 00 копійок).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Рішення складено 21.09.2026.
Суддя: О. В. Бондаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua