Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №280/2303/26
Суддя: Кальник В.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/2303/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ»
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 в адміністративній справі №280/2303/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177480708, від 16.10.2025 року № 00177460708, від 16.10.2025 року № 00177400901, від 16.10.2025 року № 00177410901.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення встановленої процедури призначення та проведення фактичної перевірки, які обумовлюють неправомірність її результатів. Вказує, що буквальний зміст наведених мотивів та висновків в наказі на перевірку не дає чіткого розуміння обставин, що саме стало правовою та фактичною підставами для проведення перевірки ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ». Покликається на те, що в листі ДПС України № 19993/7/99-00-07-03-02-07 від 14.08.2025 року йдеться про необхідність проведення додаткового аналізу та наявності підстав проведення фактичної перевірки відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України. Вважає, що вказаний лист, з огляду на його зміст, сам собою не містив інформацію, що могла бути фактичною підставою для призначення перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. ДПС зобов`язувало свої територіальні управління провести “детальний аналіз інформації, самостійно провести додатковий та ретельний аналіз діяльності позивача” та провести фактичні перевірки в разі необхідності, але лише в разі наявності підстав, передбачених статтею 80 ПК України. Також вказує, що зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки від 03.09.2025 року періоду діяльності, що перевіряється “з 01.01.2025 по дату завершення фактичної перевірки” носить характер документальної перевірки, підстави, порядок призначення та проведення якої врегульовані іншими нормами ПК України, а саме, статтями 77-79 означеного Кодексу. Також вказує, що визначений у наказі № 1585-п від 03.09.2025 року предмет (мета) проведення фактичної перевірки не відповідає зазначеним у ньому підставам, що прямо суперечить вимогам ст. 80 ПК України. Зауважує, що ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» не відмовлялося надати необхідні документи для проведення перевірки та жодним чином не ухилялося від їх надання, проведенню перевірки не перешкоджало, а навпаки створило для цього всі необхідні умови. Звертає увагу на те, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням РРО/ПРРО, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту, а саме, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив статтею 17 Закону відповідальність. Вказує також, що всі господарські операції з реалізації товарів були у повному обсязі проведені через РРО/ПРРО, а також належним чином були відображені у податкових деклараціях, отже, податковий орган мав усю необхідну інформацію щодо цих операцій; ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» були сплачені всі податки з реалізованих товарів (податок на прибуток, ПДВ, акцизний податок). Таким чином, жодних негативних наслідків для державного бюджету в даному випадку завдано не було. Покликається на те, що відсутні порушення ст. 226 ПКУ, ч. 16 ст. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального». ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» не здійснювався продаж алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Також вказує, що статтею 73 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачається відповідальність виключно за порушення цього Закону. Однак безпосередньо вказаним законодавчим актом не передбачаються розміри мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, а отже, порушити вимоги цього закону, а значить і понести відповідальність за ці порушення платник не може. Отже, позивач вважає, що порушення п.1 Постанови КМУ від 30.10.2008 №957, п.32 розділу XIII ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» відсутні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, суд першої інстанції не перевірив законність самої підстави проведення фактичної перевірки; безпідставно визнав СОД РРО належним та достатнім доказом порушень; помилково прирівняв технічні записи у СОД РРО до факту реалізації немаркованого алкоголю; судом, на думку апелянта, неправильно застосовано статтю 17 Закону №265/95-ВР; висновки щодо ненадання документів не підтверджені належними доказами; а також суд не перевірив правильність визначення мінімальних роздрібних цін, а саме, висновки відповідача щодо продажу алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних, зроблені виключно на підставі аналітичних даних СОД РРО.
Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі ст. 191, ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 7 5-VІ, ст.16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами ), ст.72 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва в і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області №1585-п від 03.09.2025 та направлень на проведення фактичної перевірки від 04.09.2025 № 2327, 2328, проведено фактичну перевірку магазину-кафе, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, б.70, в якому здійснює діяльність ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ». Перевіряємий період з 01.01.2025 по 12.09.2025.
За результатами фактичної перевірки складено акт №13392/08/01/07/08/44974680 від 12.09.2025, за висновками якого ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» за адресою здійснення діяльності: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, б.70, порушено вимоги:
- п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями);
- п. 11 ст.3 Закону України віл 06.07.1995 № 265/95-BP «Про застосування ресстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), в частині використання режиму попереднього програмування найменувань та цін товарів, обліку їх кількості з порушенням порядку встановленого законодавством - відсутність відповідного коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД у фіскальних касових чеках при продажу товарів підакцизної групи;
- п.85.2 ст.85, ст.226 Податкового кодексу України;
- ст.226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, ч.16 cт. 62 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового. спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин. що використовуються в електронних сигаретах та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 997,76 грн.;
- п.1 Постанови КМ України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями),
- п.32 розділу ХІІІ Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв ·за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 4558,30 грн., виходячи з мінімальної роздрібної ціни на такі напої.
Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки №13392/08/01/07/08/44974680 від 12.09.2025, ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» надано до Головного управління ДПС у Запорізькій області заперечення від 26.09.2025 № 26-09/2025-2.
Висновком про результати розгляду заперечень від 13.10.2025 висновки Акту фактичної перевірки №13392/08/01/07/08/44974680 від 12.09.2025 залишені без змін.
На підставі Акту фактичної перевірки фактичної перевірки №13392/08/01/07/08/44974680 від 12.09.2025, Головне управління ДПС у Запорізькій області прийняло податкові повідомлення-рішення від 16.10.2025 року № 00177480708 на суму 2040 грн., від 16.10.2025 року № 00177460708 на суму 51 384,77 грн., від 16.10.2025 року № 00177400901 на суму 16000 грн., від 16.10.2025 року № 00177410901 на суму 24000 грн.
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень ДПС України прийняло рішення про результати розгляду скарги від 30.12.2025 року № 37308/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а ППР - без змін.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову, оскільки суд дійшов висновків, що оцінені в сукупності наявні в матеріалах справи копії фіскальних чеків, х-звіти, дані з СОД РРО, інші первинні документи, досліджені під час перевірки, достовірно підтверджують висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.
За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Стаття 80 ПК України унормовує порядок проведення фактичної перевірки.
Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність цих податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.
Такий висновок підтримано Верховним Судом також в постанові від 15.02.2023 у справі № 820/6187/16.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що в наказі відповідача про проведення фактичної перевірки підставою перевірки зазначено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Судом встановлено, що в якості підстави для призначення фактичної перевірки позивача вказано інформацію від державного органу (на підставі аналізу інформації ІКС “Податковий блок” та системи обліку даних РРО ДПС України), а саме проведення розрахункових операцій суб`єктом господарювання через реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій з порушенням порядку проведення розрахунків при реалізації підакцизних товарів, згідно листа ДПС від 14.08.2025 вих.№19993/7/99-00-07-03-03-07 щодо встановлення ризиків у діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів, у тому числі підакцизних, у господарських об`єктах під торговою маркою «Грядка».
Відтак, внаслідок отримання інформації від ДПС України про можливі порушення податкового законодавства у сфері діяльності, яку здійснює позивач, виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність контролюючим органом здійснення податкового контролю.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Приписами статті 72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, крім іншого, від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до пункту 73.2 статті 73 ПК України інформація, визначена, у тому числі, у підпункті 72.1.1.4 статті 72 цього Кодексу, надається періодично.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
В постанові від 28.04.2025 у справі №280/1719/24 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Виходячи з наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності законних підстав для призначення та проведення фактичної перевірки як необґрунтовані.
Щодо виявлених порушень, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР) (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин):
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №-265/95-ВР (порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
9) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 №500/6845/21 зазначено, що у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Як вбачається з Акту перевірки, під час фактичної перевірки контролюючим органом було встановлено:
1) проведения розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної пілкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товар; та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку ПРРО №4272995993 від 26-04-2025 роздрукованого об 08:11:53 год. на ПРРО з фіскальним номером 4000918027 здійснено продаж одного тютюнового стіку «TERRA PURPLE WAVE, ТВЕН» за ціною 121,50 грн. на загальну суму 197,20 грн.; згідно фіскального чеку ПРРО №4283051944 від 27-04-2025 роздрукованого об 18:18:14 год. на ПРРО з фіскальним номером 4000918027 здійснено продаж одного тют юнового стіку «TERRA PURPLE WAVE. ТВЕН» за ціною 121,50 грн. на загальну суму гра. 286,20 без зазначення вірного десятизначного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (вірний код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для тютюнових стіків - 2404110010). Копії товарних чеків у вигляді витягу з бази долучені до справи.
2) відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 30967,98 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку (МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почасових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП;
3) не надання в ході перевірки платником податків посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, до перевірки не було надано оборотно-сальдова відомість по рахунку № 28 та опис залишків товарно-матеріальних цінностей за перевіряємий період;
4) в ході аналізу за період з 01.01.2025 по 12.09.2025 інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій), встановлено, що ТОВ "ГРЯДКА ОРАНЖ» через ПРРО: фіскальний номер 4000918027, у фіскальних чеках зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів;
5) при проведенні фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя. Хортицький район, пуд. Василя Сергієнка, буд, 70, в якому здійснює діяльність ТОВ "ГРЯДКА ОРАНЖ" (код ЄДРПОУ 44974680), встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: за результатами аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) встановлено, що порушено вимоги п. 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», п.32 розділу XIII Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої на загальну суму 4358,30 грн., виходячи з мінімальної роздрібної ціни на такі напої.
Виявлені порушення підтверджуються долученими до матеріалів справи описом готівкових коштів, Х-звітом платіжного терміналу; фіскальними чеками; даними СОД РРО (МАП); актом про ненадання документів до перевірки від 12.09.2025.
Апелянтом доказів на спростування висновків контролюючого органу суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно п.п 14.1.107 п 14.1 ст. 14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
За правилами п.п.1, 3, 6, 7 ст. 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Положеннями ст.11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19.12.1995 № 481/95-ВР також встановлено, що маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - Положення № 1251), пунктом 5 якого передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити: слова “Україна”, “МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ”; позначення виду марки, що складається із слів та літер “алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)” - “АВ ЛГП”. “алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)” - “АВ ВП”, “алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)” - “АІ ЛГП”, “алкоголь імпортний (виноробна продукція)” - “АІ ВП”, індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв);реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків; QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію га номер марки, QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки. QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Перелічені вище норми унеможливлюють факт законного повторного використання марки акцизного податку.
Згідно з пунктом 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Як вбачається з аналізу наведених норм чинного законодавства, законом заборонено виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Верховний Суд у постановах від 06.06.2019 у справі №823/748/17, від 08.08.2019 у справі №808/4653/14, від 10.06.2020 у справі №808/4108/16 вказав, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.
Згідно з пунктами 1.7 розділу І, 2.2 розділу ІІ Порядку №1057 суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО. Система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних система обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.
Суд зазначає, що позивач, як суб`єкт господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, несе персональну відповідальність за свою діяльність та її наслідки.
Колегією суддів відповідно до роздруківки даних СОД РРО ДПС України встановлено створення в ПPPO фіскальний N4000918027, зареєстрований ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» на магазин - кафе за адресою: м. Запоріжжя. вул. Василя Сергієнка. б. 70, розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму – 30967,98 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку (Далі МАП), без відповідних реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО замість інформації про серію та номер МАП вказано «Null».
Згідно з Додатком № 1 до акту перевірки, у фіскальних чеках сформованих за період з 01.01.2025 по 12.09.2025 через ПРРО, фіскальний номер 4000918027, зазначено інформацію одних й тих же номерів та серій марок акцизного податку декілька разів.
Зміст фіскальних чеків було перевірено під час проведення фактичної перевірки позивача, що входить до повноважень відповідача як контролюючого органу відповідно до вимог статті 80 ПК України, та саме зазначена у фіскальних чеках інформація щодо марок акцизного податку алкогольних напоїв свідчить про реалізацію таких алкогольних напоїв позивачем з відхиленням від вимог Положення №1251 (тобто, алкогольні напої слід вважати немаркованими), за що передбачена відповідальність на підставі абзацу двадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР.
Як вже було зазначено, інформація, вказана у витязі з СОД РРО, може використовуватися контролюючим органом при проведенні фактичної перевірки та висновків про порушення платником податків пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Зазначене є безумовною підставою для застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2025 у справі №120/11036/23, від 16.01.2025 у справі №240/24491/23, від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
Також, відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості застосовується фінансова санкція – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК України, підакцизні товари (продукція) - це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПК України встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з пунктом 215.1 статті 215 ПК України, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія. Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом у фіскальному чеку на товари (послуги) згідно з пунктом 2 розділу II Положення №13.
Так, як зазначено в акті перевірки та підтверджується наданими доказами, фіскальний чек ПРРО №4272995993 від 26-04-2025 роздрукований о 08:11:53 год. на ПРРО з фіскальним номером 4000918027, яким здійснено продаж тютюнового стіку «TEREA PURPLE WАVE, ТВЕН» за ціною 121,50 грн. на загальну суму 197,20 грн., а також, фіскальний чек ПРРО №4283051944 від 27-04-2025 роздрукований об 18:18:14 год. на ПРРО з фіскальним номером 4000918027, яким здійснено продаж одного тютюнового стіку «TEREA PURPE W АVE TBFH» за ціною 121,50 грн. на загальну суму 286,20 грн. дійсно містять код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2402209020 (сигарети з фiльтром), замість вірного 2404110010 (тютюновмiснi вироби для електричного нагрiвання (ТВЕН) за допомогою пiдiгрiвача з електронним управлiнням).
Наведені контролюючим органом обставини та докази позивач у встановленому законом порядку не спростував, належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції суду не надав.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вчинення позивачем визначених в акті порушень п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР, ст.226 ПК України, ч.16 cт. 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» підтверджується наданими доказами.
Щодо порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України, слід зазначити наступне.
Згідно з положеннями пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з пунктом 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками контролюючого органу на початку перевірки особі, яка здійснює розрахунки від імені ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» - продавцю ОСОБА_1 за адресою магазину-кафе: Запорізька область, м. Запоріжжя, Хортицький район, вул. Василя Сергієнка, буд. 70, 05.09.2025 було вручено запит про надання документів (копій документів). У запиті визначено строк подання документів – 08.09.2025.
З огляду на те, що, як на початок проведення перевірки, так і у визначений у запиті строк не було подано запитаних документів, контролюючим органом було складено акт від 12.09.2025 про ненадання документів.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не виконав обов`язок щодо надання під час перевірки документів на підтвердження обліку та походження товарних запасів (первинних, інвентаризаційних та на внутрішнє переміщення), які мають знаходитися безпосередньо у місці продажу.
Щодо порушення п.1 Постанови KM України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та п.32 розділу XIII Закону №3817-ІХ, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), передбачено «Установити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком».
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX (набрав чинності 01.12.2024), розділ XIII "Перехідні положення" Закону №3817-IX доповнено пунктом 32 такого змісту:
"32. Установити, що:
у період починаючи з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану";
мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв переглядаються Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 68 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18 червня 2024 року №3817-IX з урахуванням 50-відсоткового збільшення, передбаченого цим пунктом".
30 листопада 2024 на офіційному веб сайті Державної податкової служби України було оприлюднено інформацію Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).
Таким чином, починаючи з дати набрання чинності Законом від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ (01.12.2024), суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, були зобов`язані застосовувати мінімальні роздрібні ціни визначені п. 32 розділу XIII "Перехідні положення" Закону №3817-IX.
При проведенні фактичної перевірки об`єкта торгівлі за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Хортицький район, вул. Василя Сергієнка, буд. 70, в якому здійснює діяльність ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ», контролюючим органом було встановлено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: за результатами аналізу інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «ГРЯДКА ОРАНЖ» в об`єкті торгівлі за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, Хортицький район, вул. Василя Сергієнка, буд. 70, через ПРРО фіскальний номер 4000918027, здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, опис яких наведено в додатку №2 до акта перевірки суму на 4358,30 грн.
Вказана обставина апелянтом не спростована.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком про допущення Товариством «ГРЯДКА ОРАНЖ» реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, на загальну суму 4358,30 грн., що підтверджується матеріалами справи та свідчить про порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 957 і Закону № 3817-ІХ та, враховуючи, що статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» мінімальну заробітну плату у місячному розмірі встановлено на рівні 8000,00 грн, контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції у мінімальному розмірі 16 000,00 грн.
Належних і допустимих доказів на спростування вказаних обставин скаржник суду не надав.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЯДКА ОРАНЖ» - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 в адміністративній справі №280/2303/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Кальник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua