Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №357/13629/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13629/26

1-кп/357/1176/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 72026110000000063 внесене до ЄРДР 31.07.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, з вищою освітою, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5

обвинувачена ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , не пізніше ніж у грудні 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи злочинний намір, направлений на заняття гральним бізнесом, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет проводиться виключно на підставі ліцензії, всупереч вимогам ст. 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, отримання неконтрольованого державою прибутку, умисно, протиправно, усвідомлюючи незаконність даного виду господарської діяльності без ліцензії, з метою приховування отриманого неконтрольованого державою прибутку від грального бізнесу та конспірації незаконної діяльності у сфері грального бізнесу, направленої на організацію та забезпечення функціонування нелегальних гральних закладів на території міста Біла Церква та інших населених пунктів Київської області.

Відповідно до злочинного задуму, після отримання від відвідувачів грошових коштів у якості ставки адміністратор грального закладу надавав останнім доступ до програмного забезпечення шляхом видачі відповідних кодів або паролів доступу. Після введення таких даних гравці отримували можливість брати участь у віртуальних азартних іграх, а внесені ними кошти відображалися в системі у вигляді ігрового балансу.

Після завершення гри адміністратор здійснював виплату грошових коштів гравцям у разі настання виграшного результату, а також приймав від них нові ставки для подальшої участі в азартних іграх.

Відповідно до встановлених під час досудового розслідування обставин, ОСОБА_3 , виконував наступні функціональні ролі:

- забезпечували функціонування окремого грального закладу, здійснювала контроль за їх роботою, здійснювала адміністрування грального закладу, вела неофіційний облік доходів;

- невстановлені особи, виконували функції «технічних спеціалістів», забезпечуючи встановлення, налаштування та підтримку програмного забезпечення і комп`ютерного обладнання, необхідного для функціонування нелегальних гральних закладів;

- адміністратор грального закладу, безпосередньо приймав від гравців грошові кошти, надавали доступ до азартних ігор, здійснював виплату виграшів та забезпечував щоденне функціонування незаконних грального залу.

- приймали від гравців грошові кошти в якості ставок, після чого надавали їм пароль або код доступу до програмного забезпечення з симуляцією азартних ігор, встановленого на комп`ютерному обладнанні, з нарахуванням ігрового балансу, еквівалентного сумі внесених грошових коштів;

Далі, невстановлена досудовим розслідуванням особа, з метою забезпечення функціонування вказаного грального закладу організувала та забезпечила проведення ремонтних робіт і облаштування приміщення для здійснення незаконної діяльності у сфері азартних ігор.

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного плану, була залучена невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка встановила зв`язок з агентами ігрової платіжної системи «orca-player», яке за функціональними можливостями є аналогами програмного забезпечення «iConnect», «iCampion», «G-slot», «Gaminator», «Superomatic», «iGaming Casino», «Megasuperomatic» та «Slot Game», з якими досяг домовленості, щодо перерахування відповідних сум грошових коштів на банківські рахунки агентів взамін на отримання логінів та паролів доступу до ігрових платіжних систем та надання створеній мережі інтерактивних гральних закладів віртуальних коштів для проведення незаконних азартних ігор у приміщенні за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 46-А.

З метою реалізації злочинного плану, здійснено реєстрацію на відповідному ігровому Інтернет сайті «orca-player», яке за функціональними можливостями є аналогами програмного забезпечення «iConnect», «iCampion», «G-slot», «Gaminator», «Superomatic», «iGaming Casino», «Megasuperomatic» та «Slot Game», в подальшому систематично здійснювалась купівля за грошові кошти електронних засобів внесення ставок, тим самим здійснювались всі необхідні дії, направлені на забезпечення організації азартних ігор в інтерактивному закладі.

Так, починаючи не пізніше ніж у грудні 2025 року по червень 2026 року у приміщенні інтерактивного ігрового закладу, розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 46-А, ОСОБА_3 , з використанням персональних комп`ютерів, через мережу Інтернет, надавав громадянам незаконні послуги у вигляді доступу до ігрових систем, які налаштовані на азартну гру, у ході якої гравець робив грошову ставку, після чого починав гру, чим приводив в дію різні гральні комбінації та мав можливість при випадковому збігу певних комбінацій як отримати виграш, так і програти.

Також встановлено, що 22.03.2026 року ОСОБА_6 , перебуваючи в гральному закладі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 28, здійснив передачу заздалегідь ідентифікованих грошових коштів ОСОБА_3 в якості ставки для гри в азартну гру на комп`ютерному обладнанні, яка проводиться в мережі Інтернет. Після цього ОСОБА_3 надав доступ ОСОБА_6 до комп`ютерного обладнання, на якому останній зіграв в азартну гру в мережі Інтернет.

Таким чином, створивши умови для проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах у гральному закладі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 46-А, ОСОБА_3 , отримував незаконний прибуток від зайняття незаконною діяльністю з організації та проведенні азартних ігор.

Таким чином, ОСОБА_3 , здійснював незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор без ліцензії на проведення відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, а також в організації та функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, визнав повністю. Зазначив, що через мережу Ойликс знайшов оголошення про роботу. В період з грудня 2025 року по червень 2026 року працював в незаконному гральному закладі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Чорних Запорожців, 46-А. Спочатку роботи не розумів, що це незаконно, а тотім розумів, однак працював. Приходили гравці, надавали кошти, а він відповідно надавав доступ до гри, видавав чеки. Також у разі виграшу видавав виграні кошти. Доступ до приміщення обмежений, гравці могли попасти лише попередньо зателефонувавши. Такі були встановлені правила, їх йому пояснив інший працівник ОСОБА_7 , яка його стажувала. Отримував заробітну плату приблизно 1500 грн. на добу, працював 10 діб на місяць. Розумів, що діяльність незаконна, без його участі гравці не отримали б доступ до гри. Ставки були не менше 200 грн. 22.03.2026 року міг отримувати від ОСОБА_8 кошти за гру, але не пам`ятає, оскільки особисто його не знає. Повідомив, що зробив для себе належні висновки, більше таке ніколи не повториться, просив призначити мінімальне покарання у виді штрафу та розстрочити його. На даний час влаштувався на роботу на меблеву фабрику.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують його особу й стосуються речових доказів у провадженні. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, відповідно до п. 113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у межах кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 203-2 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Суд встановив, що своїми діями, які виразились у незаконній діяльності з організації та проведення азартних ігор без ліцензії на проведення відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, а також в організації та функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203-2 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Європейський Суд вказує, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, хза яким характеризується посередньо, має на утриманні матір з ІІ групою інвалідності, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Також при призначенні покарання судом враховується добровільний внесок обвинуваченим на потреби Збройних сил України (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) у розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Враховуючи вказані обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити їй мінімальне покарання, передбачене санкцією частини першої статті 203-2 КК України, що відповідатиме принципам справедливості, індивідуалізації та пропорційності покарання.

При цьому суд виходить із того, що призначення штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією закону, у поєднанні з обов`язковим додатковим покаранням у виді позбавлення права займатися відповідною діяльністю строком на один рік, є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень і не буде становити особистий надмірний тягар для особи.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до змісту обвинувального акта процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні становлять 58 625,28 грн.

Водночас у судовому засіданні прокурор заявив про відмову від стягнення з обвинуваченого зазначених процесуальних витрат, пославшись на те, що відповідні витрати були понесені у межах іншого кримінального провадження, з якого виділено це кримінальне провадження.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 203-2 КК України штраф у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю у сфері організації та проведення азартних ігор та організації і функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази: мобільний телефон марки Samsung Galaxy А73 з номерами IMEI 1: НОМЕР_2 , МЕІ 2: НОМЕР_3 з абонентським номером НОМЕР_4 ( пароль НОМЕР_5 ), мобільний телефон марки Samsung модель GTS 5230 без сім карти; мобільний телефон марки Nokia з номером IMEI : НОМЕР_6 без сім карти; мобільний телефон Sony Ericsson T 630 S/n НОМЕР_7 без сім карти; мобільний телефон марки Nokia BL-5CB з номером IMEI НОМЕР_8 без сім карти; мобільний телефон марки Redmi без сім карти (пошкоджений); мобільний телефон марки Samsung SM-J51OH/DS з номерами IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 без сім карти, без батареї; жорсткий диск марки Samsung SP2004C S/n: S07GJ1FL605564; банківська карта Ukrgasbank НОМЕР_11 термін дії 01/23 CVV 015; банківська карта Raiffaeisen Bank Aval НОМЕР_12 термін дії 07/25 CVV 262, які вилучені в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 та зберігається в ТУ БЕБ у Київській області і належить обвинуваченому ОСОБА_3 - повернути останному, як власнику майна.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_9