Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №357/13626/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №357/13626/26

Суддя: Дорошенко С. І.

Справа № 357/13626/26

1-кп/357/1175/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 72026110000000058 внесене до ЄРДР 31.07.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стаханов Луганської області, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ВПО, проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , не пізніше ніж у грудні 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи злочинний намір, направлений на заняття гральним бізнесом, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет проводиться виключно на підставі ліцензії, всупереч вимогам ст. 1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, отримання неконтрольованого державою прибутку, умисно, протиправно, усвідомлюючи незаконність даного виду господарської діяльності без ліцензії, з метою приховування отриманого неконтрольованого державою прибутку від грального бізнесу та конспірації незаконної діяльності у сфері грального бізнесу, направленої на організацію та забезпечення функціонування нелегальних гральних закладів на території міста Біла Церква та інших населених пунктів Київської області.

Відповідно до злочинного задуму, після отримання від відвідувачів грошових коштів у якості ставки адміністратор грального закладу надавав останнім доступ до програмного забезпечення шляхом видачі відповідних кодів або паролів доступу. Після введення таких даних гравці отримували можливість брати участь у віртуальних азартних іграх, а внесені ними кошти відображалися в системі у вигляді ігрового балансу.

Після завершення гри адміністратор здійснював виплату грошових коштів гравцям у разі настання виграшного результату, а також приймав від них нові ставки для подальшої участі в азартних іграх.

Відповідно до встановлених під час досудового розслідування обставин, ОСОБА_3 , виконувала наступні функціональні ролі:

- забезпечували функціонування окремого грального закладу, здійснювала контроль за їх роботою, здійснювала адміністрування грального закладу, вела неофіційний облік доходів;

- невстановлені особи, виконували функції «технічних спеціалістів», забезпечуючи встановлення, налаштування та підтримку програмного забезпечення і комп`ютерного обладнання, необхідного для функціонування нелегальних гральних закладів;

- адміністратор грального закладу, безпосередньо приймав від гравців грошові кошти, надавали доступ до азартних ігор, здійснював виплату виграшів та забезпечував щоденне функціонування незаконних грального залу.

- приймали від гравців грошові кошти в якості ставок, після чого надавали їм пароль або код доступу до програмного забезпечення з симуляцією азартних ігор, встановленого на комп`ютерному обладнанні, з нарахуванням ігрового балансу, еквівалентного сумі внесених грошових коштів;

Далі, невстановлена досудовим розслідуванням особа, з метою забезпечення функціонування вказаного грального закладу організувала та забезпечила проведення ремонтних робіт і облаштування приміщення для здійснення незаконної діяльності у сфері азартних ігор.

У подальшому, продовжуючи реалізацію злочинного плану, була залучена невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка встановила зв`язок з агентами ігрової платіжної системи «orca-player», яке за функціональними можливостями є аналогами програмного забезпечення «iConnect», «iCampion», «G-slot», «Gaminator», «Superomatic», «iGaming Casino», «Megasuperomatic» та «Slot Game», з якими досяг домовленості, щодо перерахування відповідних сум грошових коштів на банківські рахунки агентів взамін на отримання логінів та паролів доступу до ігрових платіжних систем та надання створеній мережі інтерактивних гральних закладів віртуальних коштів для проведення незаконних азартних ігор у приміщенні за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 101.

З метою реалізації злочинного плану, здійснено реєстрацію на відповідному ігровому Інтернет сайті «orca-player», яке за функціональними можливостями є аналогами програмного забезпечення «iConnect», «iCampion», «G-slot», «Gaminator», «Superomatic», «iGaming Casino», «Megasuperomatic» та «Slot Game», в подальшому систематично здійснювалась купівля за грошові кошти електронних засобів внесення ставок, тим самим здійснювались всі необхідні дії, направлені на забезпечення організації азартних ігор в інтерактивному закладі.

Так, починаючи не пізніше ніж у грудні 2025 року по червень 2026 року у приміщенні інтерактивного ігрового закладу, розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 101, ОСОБА_3 , з використанням персональних комп`ютерів, через мережу Інтернет, надавала громадянам незаконні послуги у вигляді доступу до ігрових систем, які налаштовані на азартну гру, у ході якої гравець робив грошову ставку, після чого починав гру, чим приводив в дію різні гральні комбінації та мав можливість при випадковому збігу певних комбінацій як отримати виграш, так і програти.

Далі встановлено, що 26.03.2026 року ОСОБА_6 , перебуваючи в гральному закладі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 101, здійснив передачу заздалегідь ідентифікованих грошових коштів ОСОБА_3 в якості ставки для гри в азартну гру на комп`ютерному обладнанні, яка проводиться в мережі Інтернет. Після цього ОСОБА_3 надала доступ ОСОБА_6 до комп`ютерного обладнання, на якому останній зіграв в азартну гру в мережі Інтернет.

Таким чином, створивши умови для проведення та надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах у гральному закладі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 101, ОСОБА_3 , отримувала незаконний прибуток від зайняття незаконною діяльністю з організації та проведенні азартних ігор.

Таким чином, ОСОБА_3 , здійснювала незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор без ліцензії на проведення відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, а також в організації та функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, визнала повністю. Зазначила, що через мережу Ойликс знайшла оголошення про роботу. В період з грудня 2025 року по червень 2026 року працювала в гральному закладі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, б-р Олександрійський, 101. Приходили гравці, надавали кошти, а вона відповідно надавала доступ до гри, видавала чеки. Також у разі виграшу видавала виграні кошти, суми виграшів були на екранах моніторів. Доступ до приміщення обмежений, гравці або телефонують або приходять і дзвонять в дзвінок, що біля входу. Підозрілих і тих, які візуально в стані спяніння не впускають. Отримувала заробітну плату приблизно 15 тисяч та відсотки на місяць. Особа, яка там працювала, навчила її як правильно все робити. Розуміла, що діяльність незаконна, без її участі гравці не отримали б доступ до гри. Ставки були 50-100 грн. і більше. 26.03.2026 року могла отримувати від ОСОБА_7 кошти за гру, але не памятає, оскільки особисто його не знає. Повідомила, що зробила для себе належні висновики, більше таке ніколи не повториться, просила призначити мінімальне покараня у виді штрафу та розстрочити його, оскільки на даний час шукає роботу.

Показання обвинуваченої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.

З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченої та матеріалами кримінального провадження, які характеризують її особу й стосуються речових доказів у провадженні. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, відповідно до п. 113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у межах кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 203-2 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

Суд встановив, що своїми діями, які виразились у незаконній діяльності з організації та проведення азартних ігор без ліцензії на проведення відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, а також в організації та функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203-2 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Європейський Суд вказує, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права – є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».

Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Також при призначенні покарання судом враховується добровільний внесок обвинуваченою на потреби Збройних сил України (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) у розмірі 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується відповідною квитанцією.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.

Враховуючи вказані обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити їй мінімальне покарання, передбачене санкцією частини першої статті 203-2 КК України, що відповідатиме принципам справедливості, індивідуалізації та пропорційності покарання.

При цьому суд виходить із того, що призначення штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією закону, у поєднанні з обов`язковим додатковим покаранням у виді позбавлення права займатися відповідною діяльністю строком на один рік, є необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень і не буде становити особистий надмірний тягар для особи.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченої немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до змісту обвинувального акта процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні становлять 58 625,28 грн.

Водночас у судовому засіданні прокурор заявив про відмову від стягнення з обвинуваченої зазначених процесуальних витрат, пославшись на те, що відповідні витрати були понесені у межах іншого кримінального провадження, з якого виділено це кримінальне провадження.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 349, 368, 370, 373, 374, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 203-2 КК України штраф у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю у сфері організації та проведення азартних ігор та організації і функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази:

- мобільний телефон Xiaomi 13T з картою, мобільний телефон Xiaomi Redmi без сім карти, блокнот зеленого кольору, які вилучені в ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 та зберігається в ТУ БЕБ у Київській області і належить обвинуваченій ОСОБА_3 - повернути останній, як власнику майна.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua