Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №357/12740/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12740/26

3/357/3986/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 721650, 17.07.2026 вбачається, що 17.07.2026 року о о 12:05 год. рухаючись по Трасі АД М- Київ-Одеса 78 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 211440, державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав посвідчення водія відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року постанова серії ЕНА № 7433388 від 24.06.2026, за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, суду поясни, що дійсно він 17.07.2026 року керував транспортним засобом ВАЗ 211440, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки потрібно було завезти терміново матір до медичного закладу, а карета швидкої допомога на виклик не приїхала. Просив закрити провадження у справі та приєднати до матеріалів справи копію постанови Ставищанського районного суду Київської області від 29.10.2024 року.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП виходячи з наступного.

Суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 7 КУПАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Органами поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

ч. 1 - керування транспортним засобом особою, яка не мас при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка");

ч. 2 - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

ч. 3 - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

ч. 4 - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами;

ч. 5 - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Всі склади - формальні.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення.

Суб`єкт адміністративного проступку-загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Таким чином об`єктивна сторона ч. 5 ст. 126 КУпАП за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Однак, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому не викладено об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частинами другою- четвортою ст. 126 КУпАП, а викладено об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, який не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року N 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення викладена у протоколі не відповідає диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява N 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2, 5 ст. 126, ст. ст. 7, 40-1, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС