Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/23914/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23914/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 в адміністративній справі №160/23914/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) від 18.07.2025 №711-м в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу за під час мобілізації, на особливий період до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 18.07.2025 №211 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача було призвано на військову службу під час мобілізації та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Разом з тим, дії щодо мобілізації позивача та включення його до списків особового складу частини НОМЕР_1 є незаконними та протиправними, оскільки відповідно до довідки від 28.07.2025 №21/ВПОдСРП, позивач є заброньованою особою у період з 29.01.2024 до 16.07.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення відповідачем порядку військового обліку та принципу територіальності, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_3 без заяви позивача та зміни його місця проживання в м. Одеса самовільно перевів його на облік, порушивши Порядки КМУ №1487 та №559. Зауважує, що призов відбувся без вручення повістки згідно з Порядком КМУ №560. Примусове доставлення представниками ТЦК є перевищенням повноважень та порушенням ст. 262 КУпАП. Апелянт звертає увагу на те, що, як працівник АТ Укрзалізниця, він був заброньований до 16.07.2025, а 17.07.2025 було подано документи на продовження через Дія. Позивач вважає, що технічна затримка оновлення даних в реєстрі станом на 18.07.2025 не позбавляє його права на відстрочку. Окремо звернуто увагу на те, що відповідач мав юридичний обов`язок та можливість перевірити факт бронювання, а не використовувати затримку в реєстрі для призову. Також апелянт посилається на порушення процедури проходження ВЛК: направлення на ВЛК під підпис не вручалося, а огляд проведено формально за кілька годин без медичної документації.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин працював у відділі технічної підтримки користувачів сектору технічної підтримки ПТК Виробничого підрозділу «Одеське відділення» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» на посаді інженера - електроніка 1 категорії.

Згідно з довідкою від 28.07.2025 №21/ВПОдСРП, ОСОБА_1 був заброньований на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №45 «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час» з 29.01.2024, посвідчення ОД/ПР/УЗ №000003 від 29.01.2024 до 16.07.2025, посвідчення ОД/ПР/УЗ №0000367 від 16.07.2024.

17.07.2025 на ОСОБА_1 роботодавцем було подано на бронювання засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг ДІЯ.

З довідки військово-лікарської комісії №2025-0718-0139-1797-0 від 18.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 та його визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.

Відповідно до пункту 1 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 «Про призов військовозобов`язаних та резервісті на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 18.07.2025 №711-М, ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2025 №211 солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 штурмового відділення 4 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу, ВОС - 100915А/630.

З 18 липня позивач зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.09.2025 №275 вбачається, що солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину з 16 вересня 2025 року.

Також, до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про самовільне залишення позивачем місця служби, кримінальне провадження №62025050010040190.

Позивач, вважаючи, що його протиправно призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день призову (18.07.2025) позивач не мав відстрочки від військової служби та не був заброньованим у встановленому законом порядку, а отже, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, підлягав мобілізації на загальних підставах.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу вимог частини 6 статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Відповідно до вимог статей 20, 22 Закону №2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Абзацом 4 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №3543-XII, зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до пункту 1 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз.2, 3 п.1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом п.8 Положення №154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

За приписами п.15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов`язку.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-XII.

Згідно з приписами частини 1 статті 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (надалі по тексту також - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до ст.24 Закону №3543-ХІІ, бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону №3543-ХІІ, бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень).

За змістом ч.2 цієї статті, порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

Відповідно до ч.3 ст. 25 Закону №3543-ХІІ, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов`язаних, зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2ст. 25 Закону № 3543-XII).

Механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 р. №1332).

Відповідно до п.3 цього Порядку бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Не підлягають бронюванню військовозобов`язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов`язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Строк дії відстрочки не може перевищувати: строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;

строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;

12 місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах п`ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку.

Для цілей бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов`язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку, критично важливі підприємства, критично важливі установи.

Мінекономіки вносить до Єдиного переліку державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку. Відповідний державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими підприємствами, критично важливими установами, вносить до Єдиного переліку такі критично важливі підприємства та критично важливі установи.

Відомості, які містить Перелік, наведені у п.15 цього Порядку, зокрема, відомості щодо державного органу, підприємства, установи, що подає списки; повне найменування юридичної особи та відокремленого структурного підрозділу юридичної особи (у разі наявності); код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи (у разі наявності) та відокремленого структурного підрозділу юридичної особи (у разі наявності); місцезнаходження юридичної особи та відокремленого підрозділу юридичної особи (у разі наявності) (крім критично важливих підприємств, а також критично важливих установ, які визначені Мінстратегпромом); підстава внесення до переліку; дата початку та дата закінчення державного контракту (у разі коли підставою є постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил або інших військових формувань); дата прийняття і номер рішення відповідного державного органу про визначення підприємства, установи, організації критично важливим підприємством чи критично важливою установою, рішення МЗС, Секретаріату Кабінету Міністрів України про затвердження переліку критично важливих установ; реквізити відповідного рішення щодо збільшення ліміту бронювання; ліміт бронювання; кінцева дата бронювання; відмітка про обов`язковість перевірки на відповідність вимогам, визначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку.

Відповідно до положень п.п. 25, 28, 29, 30 «Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2024 року №1332) бронювання військовозобов`язаних здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою. Формування списку засобами Порталу Дія завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або керівника державного органу, який прийняв рішення про визначення відповідного підприємства, установи, організації критично важливим підприємством чи критично важливою установою, або уповноваженої ним особи та надсилається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично. Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

При цьому, відповідно до п. 31 «Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 надана відстрочка підлягає анулюванню в разі: 1) закінчення строку її дії; 2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; 3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою; 4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи; 5) звільнення військовозобов`язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи); 6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов`язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою; 7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія; 8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на місяць засобами Порталу Дія; 9) надання відстрочки з інших причин, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; 10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України; 11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності; 12) невідповідності військовозобов`язаного умовам, зазначеним в абз. 3 п. 8 цього Порядку; 13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов`язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією).

Постановою Кабінетом Міністрів України "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа" від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559) установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

За правилами пункту 2 Порядку №559, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації); у паперовій формі на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.

Відповідно до вимог пунктів 6-7 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами: електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка; державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони; порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі QR-код військово-облікового документа).

За правилами пункту 8-1 Порядку №559 QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній.

Відповідно до пункту 9 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

Згідно з інформації, яка міститься на сторінці додатку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» - це Електронний кабінет призовників, військовозобов`язаних та резервістів. До того ж, на цій сторінці у розділі «Якими нормативно-правовими актами регулюється функціонування «Резерв+» указано, що перш за все це Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону №1951 електронний кабінет це персональний кабінет (захищений відокремлений вебсервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

В наслідок аналізу викладених норм законодавства, суд приходить до висновку, що додаток «Резерв+» є тим мобільним додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, а дійсність сформованого військово-облікового документа підтверджується QR-кодом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що в додатку «Резерв+» відображаються відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що згідно з довідкою від 28.07.2025 №21/ВПОдСРП, ОСОБА_1 був заброньований на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №45 «Про затвердження Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та навоєнний час» з 29.01.2024, посвідчення ОД/ПР/УЗ №000003 від 29.01.2024, до 16.07.2025, посвідчення ОД/ПР/УЗ № 0000367 від 16.07.2024.

Станом на 17.07.2025 ОСОБА_1 було подано на бронювання засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг ДІЯ.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що станом на 18.07.2025 (дату видання наказів № 711-М та № 211) строк дії відстрочки позивача закінчився. Правових підстав для відстрочки за ст. 23 Закону України № 3543-XII на момент призову він не мав, а доказів протилежного суду не надано.

Колегія суддів зауважує, що сам по собі факт звернення роботодавця 17.07.2025 із заявою про бронювання через Портал «Дія» свідчить про початок відповідної адміністративної процедури, однак, станом на 18.07.2025 (день видання спірного наказу про призов) рішення про надання відстрочки прийнято не було, відповідний статус у Реєстрі був відсутній.

Щодо покликань позивача на відсутність обов`язку перебувати на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (порушення принципу територіальності військового обліку), колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про ТЦК та СП, ТЦК та СП здійснюють заходи мобілізації щодо військовозобов`язаних, які перебувають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Виявлення військовозобов`язаного та заходи щодо уточнення його даних і призову за відсутності підстав для відстрочки не утворюють самостійної підстави для визнання наказу про призов протиправним, якщо особу визнано придатною за станом здоров`я і вона не підлягає звільненню від мобілізації відповідно до Закону № 3543-XII.

Щодо тверджень апелянта про примусове доставлення та незаконне його затримання, колегія суддів зазначає, що такі факти (у разі їх наявності) можуть бути предметом окремого реагування в порядку кримінального або адміністративного судочинства щодо дій конкретних посадових осіб. Проте самі по собі процедурні зауваження щодо порядку оповіщення чи прибуття до ТЦК та СП не спростовують виконання позивачем конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни (ст. 65 Конституції України) та не нівелюють законність наказу про призов, виданого щодо особи, яка є придатною до служби і не має діючої відстрочки.

Щодо посилання скаржника на процедури проведення медичного огляду ВЛК, слід зазначити, що позивача було визнано придатним до військової служби. Зазначена довідка ВЛК №2025-0718-0139-1797-0 від 18.07.2025 є чинною, у встановленому законом порядку позивачем не оскаржувалась, а адміністративний суд у межах даної справи не володіє дискрецією оцінювати стан здоров`я особи за наявності чинного медичного висновку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_7 від 18.07.2025 про призов Позивача на військову службу під час мобілізації прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Як наслідок, відсутні підстави для скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу та зобов`язання щодо його звільнення.

Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 в адміністративній справі №160/23914/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов