Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №280/718/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №280/718/26

Суддя: Кальник В.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/718/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2026 в адміністративній справі №280/718/26

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період січень 2024 року - листопад 2025 року у розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період січень 2024 року – листопад 2025 року у розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 23.02.2021 по 09.12.2025 та у період січень 2024 року – листопад 2025 року включно брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв`язку із чим, на думку позивача, він набув право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168. Зауважено, що додаткова винагорода за зазначені періоди нарахована та виплачена йому не в повному обсязі. Вважає дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, протиправною, а свої права порушеними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, за період з 01.01.2024 по 22.01.2024; з 24.01.2024 по 13.03.2024; з 26.03.2024 по 31.03.2024; з 03.04.2024 по 03.04.2024; з 05.04.2024 по 09.05.2024; з 13.05.2024 по 12.07.2024; з 23.07.2024 по 25.07.2024; з 27.07.2024 по 05.08.2024; з 08.08.2024 по 21.09.2024, з 23.09.2024 по 24.09.2024, з 27.09.2024 по 14.10.2024, з 17.10.2024 по 30.10.2024, з 10.11.2024 по 20.02.2025; з 21.02.2025 по 24.02.2025; з 12.03.2025 по 17.03.2025, з 25.03.2025 по 04.04.2025, 06.04.2025, 08.04.2025, 11.04.2025, з 19.04.2025 по 21.04.2025, з 24.04.2025 по 08.05.2025, 12.05.2025, з 20.05.2025 по 21.05.2025, з 27.05.2025 по 28.05.2025, з 07.06.2025 по 13.06.2025, з 18.07.2025 по 25.07.2025, 29.07.2025, з 01.08.2025 по 17.08.2025; з 04.09.2025 по 01.12.2025.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.01.2024 по 22.01.2024; з 24.01.2024 по 13.03.2024; з 26.03.2024 по 31.03.2024; з 03.04.2024 по 03.04.2024; з 05.04.2024 по 09.05.2024; з 13.05.2024 по 12.07.2024; з 23.07.2024 по 25.07.2024; з 27.07.2024 по 05.08.2024; з 08.08.2024 по 21.09.2024, з 23.09.2024 по 24.09.2024, з 27.09.2024 по 14.10.2024, з 17.10.2024 по 30.10.2024, з 10.11.2024 по 20.02.2025; з 21.02.2025 по 24.02.2025; з 12.03.2025 по 17.03.2025, з 25.03.2025 по 04.04.2025, 06.04.2025, 08.04.2025, 11.04.2025, з 19.04.2025 по 21.04.2025, з 24.04.2025 по 08.05.2025, 12.05.2025, з 20.05.2025 по 21.05.2025, з 27.05.2025 по 28.05.2025, з 07.06.2025 по 13.06.2025, з 18.07.2025 по 25.07.2025, 29.07.2025, з 01.08.2025 по 17.08.2025; з 04.09.2025 по 01.12.2025.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають "безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" та підтвердження цих обставин відповідними документами.

Також вказує, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення Довідку про безпосередню участь (Додаток 6), яка слугує підставою для надання статусу УБД та не деталізує конкретні бойові завдання для виплати винагороди у розмірі 100 000 грн.

Окремо скаржник звертає увагу, що по аналогічній справі Запорізьким окружним адміністративним судом 29 липня 2025 року по справі № 280/4453/25 було винесено рішення, яким у позовних вимогах було відмовлено. А після перегляду справи Третім апеляційним адміністративним судом 28.01.2026 року було винесено постанову, якою апеляційна скарга була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 23.02.2021 по 09.12.2025, що підтверджується довідкою Форма 5 №2795 від 18.12.2025.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2021 №37 старшина військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) від 23.02.2021 №31-РС прийнятий на військову службу за контрактом, призначений на посаду командира відділення метеорологічної батареї дивізіону артилерійської розвідки військової частини, укладено контракт на 3 (три) роки, що прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого проходження служби, з 23 лютого 2021 року зараховано до списків особового складу частини.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.12.2025 №361 штаб-сержанта, який проходить військову службу за контрактом, ОСОБА_1 , старшого техніка батареї безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки військової частини, який розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України «про переміщення військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу» від 22.11.2025 №358 призначений на посаду в військову частину НОМЕР_2 згідно з наданим йому рекомендаційним листом вважати таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження служби в військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 04.08.2022 позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

На підтвердження безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України надано Довідку від 18.12.2025 №2796 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданої ВЧ НОМЕР_1 на ім`я штаб-сержанта ОСОБА_1 , встановлено, що у період з 24.02.2022 по 21.04.2022; з 15.08.2022 по 17.11.2022; з 21.11.2022 по 05.12.2022; з 08.12.2022 по 25.12.2022; з 29.12.2022 по 31.12.2022; з 06.01.2023 по 29.01.2023; з 02.02.2023 по 04.02.2023; з 15.02.2023 по 09.07.2023; з 20.07.2023 по 25.07.2023; з 29.07.2023 по 28.08.2023; з 30.12.2023 по 22.01.2024; з 24.01.2024 по 13.03.2024; з 26.03.2024 по 31.03.2024; з 03.04.2024 по 03.04.2024; з 05.04.2024 по 09.05.2024; з 13.05.2024 по 12.07.2024; з 23.07.2024 по 25.07.2024; з 27.07.2024 по 05.08.2024; з 08.08.2024 по 30.10.2024; з 10.11.2024 по 20.02.2025; з 21.02.2025 по 24.02.2025; з 12.03.2025 по 13.06.2025; з 18.07.2025 по 17.08.2025; з 04.09.2025 по 01.12.2025 на підставі журналів бойових дій дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 №55дск від 24.02.2022; №55/1дск від 24.02.2022; №70дск від 01.04.2022; №124дск від 01.08.2022; №133дск від 01.09.2022; №143дск від 01.10.2022; №151дск від 01.11.2022; №167дск від 01.12.2022; №76дск від 01.01.2023; №24дск від 01.02.2023; №45дск від 01.03.2023; №104дск від 01.04.2023; №151дск від 01.05.2023; №191дск від 01.06.2023; №242дск від 01.07.2023; №270дск від 01.08.2023; №429дск від 01.12.2023; №8дск від 01.01.2024; №60дск від 01.02.2024; №109дск від 01.03.2024; №168дск від 01.04.2024; №221дск від 01.05.2024; №259дск від 01.06.2024; №371дск від 01.07.2024; №443дск від 01.08.2024; №519дск від 01.09.2024; №570дск від 01.10.2024; №629дск від 01.11.2024; №704дск від 01.12.2024; №10дск від 01.01.2025; №84дск від 01.02.2025; №155дск від 01.03.2025; №231дск від 01.04.2025; №300дск від 01.05.2025; №371дск від 01.06.2025; №448дск від 01.07.2025; №556дск від 01.08.2025; №626дск від 01.09.2025; №708дск від 01.10.2025; №813дск від 01.11.2025; №893дск від 01.12.2025, позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Очеретинська селищна територіальна громада, Покровський район, Донецька обл.; Мар`їнська міська територіальна громада, Покровський район, Донецька область; Удачнинська селищна територіальна громада, Покровський район, Донецька область; Іллінівська селищна територіальна громада, Краматорський район, Донецька область.

24.12.2025 позивач через свого представника звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів січень 2024 року – листопад 2025 року.

Листом від 13.01.2026 №285 відповідач за результатами розгляду заяви надав довідку про суми грошового забезпечення, індексації та додаткової винагороди нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з 23.02.2021 по 09.12.2025.

Відповідно до довідки № 233 від 12.01.2026 про суми грошового забезпечення, індексації та додаткової винагороди за період з 01.01.2024 по 31.11.2025 позивачу здійснювалась виплата відповідачем додаткової винагороди з розрахунку 30 000,00 гривень та 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі позивачу додаткової винагороди в сумі 100000,00 грн під час дії воєнного стану за період часу січень 2024 року - листопад 2025 року включно, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції станом на 07 березня 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, №43 від 20.01.2023, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022-2023 році не змінювався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.

Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.

Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

У пункті 1 Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, з метою забезпечення додаткової фінансової підтримки осіб, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, у тому числі військовослужбовців, підвищення їх мотивації та рівня соціального забезпечення, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23, «текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».

У постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23 Верховний Суд констатував, що реалізація приписів Постанови № 168 «вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах».

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Міністр оборони України видав наказ від 01 квітня 2022 року № 98, яким доповнив раніше затверджений його наказом від 07 червня 2018 року № 260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, новим пунктом 17, та установив, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, та Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими надав тлумачення терміну «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів», встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.

З уваги на це можна констатувати, що окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.

Подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23 та від 21 березня 2024 року у справі № 560/3141/23, на які посилається автор касаційної скарги.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або забезпечують виконання заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення цих заходів (включаючи військовослужбовців строкової служби), розмір винагороди збільшується до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата додаткової винагороди до 100 000,00 грн на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах. Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань. Виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн здійснюється на підставі наказу командира військової частини. Такий наказ командира військової частини обов`язково повинен містити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Колегія суддів зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, неодноразово досліджувалося судом. Практика Верховного Суду є сталою і полягає в тому, що виплата додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 гривень обумовлена участю у бойових діях або заходах, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.

Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі № 280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших).

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач у період з 30.12.2023 по 22.01.2024; з 24.01.2024 по 13.03.2024; з 26.03.2024 по 31.03.2024; з 03.04.2024 по 03.04.2024; з 05.04.2024 по 09.05.2024; з 13.05.2024 по 12.07.2024; з 23.07.2024 по 25.07.2024; з 27.07.2024 по 05.08.2024; з 08.08.2024 по 30.10.2024; з 10.11.2024 по 20.02.2025; з 21.02.2025 по 24.02.2025; з 12.03.2025 по 13.06.2025; з 18.07.2025 по 17.08.2025; з 04.09.2025 по 01.12.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області.

З урахуванням місцезнаходження ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), у якій за спірний період проходив службу позивач, ОСОБА_1 у періоди з 30.12.2023 по 22.01.2024; з 24.01.2024 по 13.03.2024; з 26.03.2024 по 31.03.2024; з 03.04.2024 по 03.04.2024; з 05.04.2024 по 09.05.2024; з 13.05.2024 по 12.07.2024; з 23.07.2024 по 25.07.2024; з 27.07.2024 по 05.08.2024; з 08.08.2024 по 30.10.2024; з 10.11.2024 по 20.02.2025; з 21.02.2025 по 24.02.2025; з 12.03.2025 по 13.06.2025; з 18.07.2025 по 17.08.2025; з 04.09.2025 по 01.12.2025, був відряджений до Донецької області для виконання бойових (спеціальних) завдань, що не спростовано відповідачем.

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні журнали бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойові донесення або постові відомості, а також рапорти командира підрозділу про участь позивача у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Разом з цим, в матеріалах справи наявна довідка ВЧ НОМЕР_1 від 18.12.2025 №2796 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 про нарахування та виплату додаткової винагороди від 18.02.2026 №1273, за період 22.09.2024, 25.09.2024, 26.09.2024, 15.10.2024, 16.10.2024, з 18.03.2025 по 24.03.2025, 05.04.2025, 07.04.2025, 09.04.2025, 10.04.2025, з 12.04.2025 по 18.04.2025, 22.04.2025, 23.04.2025, з 09.05.2025 по 11.05.2025, з 13.05.2025 по 19.05.2025, з 22.05.2025 по 26.05.2025, з 29.05.2025 по 31.05.2025, з 01.06.2025 по 06.06.2025, з 26.07.2025 по 28.07.2025, 31.07.2025 ОСОБА_1 було виплачено додаткову грошову винагороду збільшену до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах.

Зі змісту вказаної довідки також вбачається, що в інші дні, зокрема: за період з 01.01.2024 по 22.01.2024; з 24.01.2024 по 13.03.2024; з 26.03.2024 по 31.03.2024; з 03.04.2024 по 03.04.2024; з 05.04.2024 по 09.05.2024; з 13.05.2024 по 12.07.2024; з 23.07.2024 по 25.07.2024; з 27.07.2024 по 05.08.2024; з 08.08.2024 по 21.09.2024, з 23.09.2024 по 24.09.2024, з 27.09.2024 по 14.10.2024, з 17.10.2024 по 30.10.2024, з 10.11.2024 по 20.02.2025; з 21.02.2025 по 24.02.2025; з 12.03.2025 по 17.03.2025, з 25.03.2025 по 04.04.2025, 06.04.2025, 08.04.2025, 11.04.2025, з 19.04.2025 по 21.04.2025, з 24.04.2025 по 08.05.2025, 12.05.2025, з 20.05.2025 по 21.05.2025, з 27.05.2025 по 28.05.2025, з 07.06.2025 по 13.06.2025, з 18.07.2025 по 25.07.2025, 29.07.2025, з 01.08.2025 по 17.08.2025; з 04.09.2025 по 01.12.2025, позивачу було виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань згідно з бойовими наказами із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ сил оборони держави.

Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування необхідних доказів.

У постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд зазначив, що суди повинні перевіряти, чи підтверджує довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період разом з іншими доказами.

Згідно із позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

Відповідно до висновків Верховного Суду зазначених в постанові від 04 березня 2025 року у цій справі №200/5401/23, а саме:

«…..За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/12539/22, від 28 травня 2024 року у справі № 560/1200/23, від 06 червня 2024 року у справі № 200/706/23, від 19 вересня 2024 року у справі № 120/4953/23 підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який її видав.

За позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20 червня 2024 року справа № 460/6992/23 (позивачем у якій є військовослужбовець ЗСУ), підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Довідка, видана керівником органу військового управління або штабу, є підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах з національної безпеки.

За постановою Верховного Суду від 21.03.2024 (справа № 560/12539/23) відповідальність за зміст таких довідок несе уповноважений командир, який їх видав. Якщо довідка відповідає формі, передбаченій додатками № 1 і 2 окремого доручення і підписана, то вважається, що перевірка участі проведена належним чином.

Зміст цих документів може бути поставлено під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного або навмисного спотворення фактичних даних, або у випадку втрати/знищення документів у бойових умовах, що засвідчується іншими доказами…».

З вищевказаної довідки вбачається, що накази командира та витяги з журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 були складені відповідачем у спірний період, коли позивачу не нараховувалась та не виплачувалась збільшена виплата додаткової винагороди до 100000 грн, відповідно до Постанови №168.

На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України є підтвердженою, оскільки довідка командира ВЧ НОМЕР_1 від 18.12.2025 №2796 дає підстави зробити висновок, що вона була видана позивачу, зокрема на підставі витягів з журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 , які були вчинені у спірний період.

В свою чергу, апелянт не надав суду вмотивованих пояснень щодо неналежності такої довідки, як і доказів про те, що викладені у ній відомості є безпідставними або неправдивими.

Таким чином, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчиненої бездіяльності.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, оскільки у матеріалах справи наявна довідка про безпосередню участь позивача у відповідних діях та заходах, відомості в якій не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для виплати позивачу винагороди за спірний період участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди в спірний період з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Посилання апелянта на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 року по справі № 280/4453/25 не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки наведена правова позиція не є сталою практикою Верховного Суду та не враховує подальших висновків касаційного суду у справах цієї категорії.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції та не містять нових обставин, які б спростовували його висновки.

Отже, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2026 в адміністративній справі №280/718/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua