Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/36313/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/36313/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/36313/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №75 від 19.11.2025 про накладення штрафу у розмірі 34 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №75 від 19.11.2025 про накладення штрафу у розмірі 34 000 грн за порушенням ОСОБА_1 за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є протиправною. Позивач не погоджується з правомірністю прийняття контролюючим органом спірної постанови, оскільки за вимогою перевіряючого ОСОБА_2 позивачем було знищено об`єкт продажу (товар), який, на думку перевіряючого, міг зашкодити безпеці споживачів. Даний факт підтверджується Актом про знищення майна до Договору №320 від 03.11.2025 року між позивачем та ТОВ “ЕКОВДМ”. Згідно з матеріалами перевірки, залишок продукції на момент перевірки становив 0 одиниць.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент проведення перевірки в Україні діяв правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022. Проте, суд не перевірив законність проведення перевірки в умовах воєнного стану. Зауважено, що відповідач та суд першої інстанції фактично ототожнили формальну невідповідність окремим вимогам технічних регламентів із доведеною небезпечністю товару. Такий підхід, на думку скаржника, є помилковим. Позивач вважає, що Акт знищення товару не є доказом небезпечності. Суд першої інстанції фактично використав обставину знищення товару проти позивача, хоча правове значення цієї обставини є протилежним. Блендер був знищений ФОП ОСОБА_1 на виконання припису та з метою добросовісного усунення будь-яких потенційних ризиків, тому, позивач діяла як добросовісний підприємець. Небезпечність продукції має доводитися належними доказами. Також зауважує, що суд не оцінив декларацію відповідності та документи постачальника щодо товару блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт. AD-4617, серійний номер 2106, штрихкод 5902934830713, позивач має декларацію відповідності виробника Adler Sp. z о.о., Польща, а також документи щодо постачання товару. Зокрема, наявна видаткова накладна №021072025-1 від 21.07.2025, яка підтверджує постачання товару ФОП ОСОБА_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). Суд першої інстанції не надав належної оцінки цим доказам та фактично погодився з позицією відповідача про те, що позивач вважається особою, яка ввела продукцію в обіг. Також, апелянт посилається на відсутність встановленої повторності та штучне формування обтяжуючих обставин.

Окремо зазначає, що суд першої інстанції не врахував фінансовий стан позивача та реальні наслідки накладення штрафу для малого бізнесу, та вважає, що накладеній штрафу у розмірі 34 000 грн є втручанням у майнові права позивача як суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач надала відповідь на відзив.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.09.2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 характеристик продукції у магазині «Tор shop.dp.ua» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро вул. Королеви Єлизавети ІІ, буд. 17-А.

Перевіркою встановлено факт розповсюдження продукції: блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт AD-4617, серійний номер2106, штриховий код 5902934830713, виробник Польща, яка не відповідає встановленим вимогам п.п. 17, 23, 24, 25, 31, 32, 44, 45, 46 «Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1077; п.п. 19, 27, 32, 33, 41, 42, 43 «Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 139.

За результатами цієї перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 19.09.2025 року №0100 та винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22.09.2025 року № 327, № 328, № 329, якими зазначені невідповідності вимогам вищезазначених Технічних регламентів.

В порядку п.3 ч.1 ст. 15 Закону № 2735-VI, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на адресу ФОП ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер відправлення 4912600083418) була направлена вимога від 14.10.2025 № 5.1/18152 про необхідність з`явитися до управління для проведення позапланової перевірки характеристик продукції з 31.10.2025 по 05.11.2025 та надати документи, передбачені п.п.1-6 ч.7. ст. 23 Закону №2735-VI, а саме:

- декларації про відповідність продукції блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт AD4617, серійний номер2106, штриховий код 5902934830713, виробник Польща);

- супровідну документацію, що додається до відповідної продукції; документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); інформацію щодо залишку продукції блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт AD 4617, серійний номер 2106, штриховий код 5902934830713, виробник Польща);

- копії технічної документації, передбаченої відповідними технічними регламентами;

- реєстраційні документи ФОП ОСОБА_1 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, документи, підтверджуючі застосування загальної чи спрощеної системи оподаткування);

- документи, що засвідчують особу, а в разі залучення представника документ, що посвідчує уповноважену особу та її повноваження (паспорт громадянина України, наказ про призначення на посаду, довіреність тощо).

Перевірку проведено з 31.10.2025 по 05.11.2025, про що складено акт перевірки характеристик продукції від 05.11.2025 № 0111, який вручено представнику ФОП ОСОБА_1 під підпис.

За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 , було складено протокол про порушення відносно найменувань продукції, які перевірялись від 05.11.2025 року № 0111/2.

Листом від 06.11.2025 вих5.1/19787 ФОП ОСОБА_1 було запрошено на розгляд матеріалів перевірки 19.11.2025 о 10.00.

Протоколи та лист-запрошення 06.11.2025 вручено представнику ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_4 під підпис.

19 листопада 2025 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято постанову № 75 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 грн за порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Вважаючи оскаржувану постанову № 75 від 19.11.2025 про накладення штрафу протиправною, позивач звернулась із позовною заявою до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що розповсюджувач перед наданням продукції на ринку повинен забезпечити перевірку на відповідність продукції встановленим вимогам. Проте позивач цього не зробила і надала продукцію на ринок, яка, на переконання суду, не відповідає встановленим вимогам. Тому, Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області під час прийняття постанови №75 від 19.11.2025 про накладення штрафу у розмірі 34 000 грн на позивача діяла у межах повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи; державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Статтею 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Статтею 16 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначені права осіб, які здійснюють контроль продукції: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції; 2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства; 3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції; 4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Так, частинами 3-4 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до пункту 6 частини 7 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація, зокрема документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Згідно з частиною 7 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»..

Відповідно до частини 10 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів. У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).

У разі здійснення перекладу, зазначеного у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті.

Продовження строку проведення перевірки не допускається.

За положеннями частини 11 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

Вимоги до розпорядчих документів органів ринкового нагляду визначенні статтею 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до частини 1 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

Згідно з частинами 2-4 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).

Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

Відповідно до частини 5 статті 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Частиною 1 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацами 10-12 частини 6 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Відповідно до п.20 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067, імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.

Згідно з п.28 Технічного регламенту перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що електрообладнання не відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, він не надає таке електрообладнання на ринку до приведення його у відповідність з такими цілями. Якщо зазначене електрообладнання становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

Згідно з п.25 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015р. № 1077, імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на апаратурі, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні чи в документі, що супроводжує таку апаратуру. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону про порядок застосування мов.

У п.32 Технічного регламенту вказано, що перед наданням апаратури на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на апаратурі знака відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, визначених в пунктах 48-50 цього Технічного регламенту, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також виконання виробником вимог, визначених в пунктах 16 і 17, імпортером - вимог пункту 25 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що апаратура не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у додатку 1, він не надає цю апаратуру на ринку до приведення її у відповідність з такими вимогами. Якщо зазначена апаратура становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

З викладеного слідує, що розповсюджувач перед наданням продукції на ринку, забезпечує перевірку на відповідність продукції встановленим вимогам

На думку позивача, відповідач не довів порушення ОСОБА_1 норм Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 та норм Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015р. № 1077.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку згідно з мотивами апеляційної скарги, суд звертає увагу на таке.

Щодо законності проведення перевірки в умовах воєнного стану, колегія суддів зазначає наступне.

Доводи апелянта стосовно незаконності заходу контролю з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за положеннями Постанови КМУ № 303 уповноважені органи мають право здійснювати позапланові заходи нагляду (контролю) за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Підставою для проведення перевірки характеристик продукції від 19.09.2025 у магазині «Top shop.dp.ua» стало виявлення факту реалізації блендера ТМ «ADLER EUROPA» з порушенням вимог Технічних регламентів щодо електромагнітної сумісності та обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні.

Невідповідність електронного обладнання встановленим стандартам безпеки створює безпосередній ризик виникнення аварійних ситуацій (зокрема, ураження електричним струмом чи займання), що становить реальну загрозу життю та здоров`ю споживачів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що забезпечення захисту споживачів від небезпечної продукції є пріоритетним публічним інтересом, який підтверджує законність позапланового заходу ринкового нагляду в умовах воєнного стану. Відсутність окремого доручення Прем`єр-міністра України чи додаткових погоджень у даному випадку не свідчить про порушення процедури, оскільки сам факт виявлення небезпечної продукції є достатньою та правомірною підставою для реагування суб`єкта владних повноважень.

Щодо доводів апелянта про недоведеність відповідачем реальної небезпечності товару та відсутність експертних висновків, колегія суддів зазначає, що відповідні доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та суб`єктивному сприйнятті приписів спеціального законодавства у сфері державного ринкового нагляду. Такі доводи суперечить змісту Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI).

За змістом частини ч. 1 ст. 4 цього Закону, метою ринкового нагляду є вжиття заходів щодо продукції, яка при використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов становить загрозу суспільним інтересам або не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Основними завданнями Держпродспоживслужби, серед іншого, є здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності (пп. 4 п. 3 Положення № 667). За змістом п. 7 цього ж Положення, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI (далі - Закон № 2736-VI), іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічними регламентами.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 2735-VI, державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Сфера відповідальності органу ринкового нагляду — перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-VI).

Вимогами ст. 23 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові — у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Небезпека продукції може бути як реальною (конкретний інцидент), так і потенційною, підтвердженою невідповідністю обов`язковим технічним вимогам. Пункти 17, 23, 24, 25, 31, 32, 44, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання та пункти 19, 27, 32, 33, 41, 42, 43 Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин є імперативними вимогами безпеки.

Колегія суддів зазначає, що встановлена під час перевірки формальна невідповідність продукції вимогам технічних регламентів є самостійною та достатньою підставою для кваліфікації товару як такого, що становить ризик. Для констатації цього факту орган ринкового нагляду в силу закону не зобов`язаний проводити додаткові лабораторні дослідження чи залучати експертів, якщо порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки.

При цьому, складені за результатами контрольних заходів акти перевірки від 19.09.2025 № 0100 та від 05.11.2025 № 0111 містять детальні відомості про виявлені порушення, зафіксовані в порядку, передбаченому законом, а тому є належними та допустимими доказами у справі.

Апелянт заперечує проти свого статусу особи, яка ввела продукцію в обіг, посилаючись на наявність декларації відповідності та документів постачальника, наданих пізніше. Такі доводи колегія суддів також вважає безпідставними та зазначає наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Декларація про відповідність та документи постачальника були надані ФОП Залужною лише 03.11.2025 року, тобто під час позапланової перевірки, яка ініціювалася саме тому, що під час первинної перевірки у магазині (19.09.2025) ці документи були відсутні.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2735-VI, якщо суб`єкт господарювання не надає документи, що дозволяють ідентифікувати виробника або постачальника під час перевірки, він вважається особою, що ввела продукцію в обіг.

Зазначена позивачем декларація покриває вимоги Технічного регламенту низьковольтного обладнання та електромагнітної сумісності, затверджених постановами КМУ від 16.12.2015 № 1067 та № 1077 відповідно, проте не охоплює Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні (RoHS), затверджений постановою КМУ від 10.03.2017 № 139, порушення якого стало однією з підстав для штрафу. Таким чином, навіть після подання документів, дотримання не всіх вимог технічних регламентів були підтверджені позивачем.

Щодо дотримання органом ринкового нагляду послідовності (алгоритму) проведення перевірочних заходів, то відповідно до приписів Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», процедура здійснення заходів ринкового нагляду передбачає чітку стадійність: первинний контроль: виявлення факту невідповідності продукції встановленим вимогам технічних регламентів; ідентифікація суб`єкта: встановлення суб`єкта господарювання, який ввів таку продукцію в обіг (за відсутності супровідної документації у розповсюджувача саме він на даному етапі вважається особою, яка надала продукцію на ринку); заходи реагування: проведення безпосередньої перевірки характеристик продукції щодо визначеного суб`єкта.

Зазначений правовий алгоритм відповідачем було дотримано.

Колегію суддів з матеріалів справи встановлено, та не спростовано позивачем, що під час перевірки характеристик продукції у магазині «Top shop.dp.ua» документів, з яких можливо встановити, хто поставив дану продукцію, надано не було.

У зв`язку з вищевикладеним, ФОП ОСОБА_1 , у розумінні ст. 8 Закону № 2735-VI, вважається особою, що ввела в обіг дану продукцію.

Копію декларації про відповідність продукції (блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт. AD-4617, серійний номер 2106, штриховий код 5902934830713, виробник: Польща) надано лише 03.11.2025, тобто під час позапланової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 як особи, яка вважається такою, що ввела в обіг дану продукцію.

Відповідно до ч. 12 ст. 23 Закону № 2735-VI, після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

На підставі даних, внесених до Національної інформаційної системи державного ринкового нагляду, було прийнято рішення про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 . З метою проведення такої перевірки було оформлено наказ про проведення заходу державного ринкового нагляду від 10.10.2025 № 835-ПО та направлення на проведення перевірки від 10.10.2025 № 822.

В порядку п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону № 2735-VI Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на адресу ФОП ОСОБА_1 , зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер відправлення 4912600083418) була направлена вимога від 14.10.2025 № 5.1/18152 про необхідність з`явитися до управління для проведення позапланової перевірки характеристик продукції з 31.10.2025 по 05.11.2025 та надати документи, передбачені п.п. 1– 6 ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI, а саме: декларації про відповідність продукції (блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт. AD-4617, серійний номер 2106, штриховий код 5902934830713, виробник: Польща); супровідну документацію, що додається до відповідної продукції; документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); інформацію щодо залишку продукції (блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт. AD-4617, серійний номер 2106, штриховий код 5902934830713, виробник: Польща); копії технічної документації, передбаченої відповідними технічними регламентами; реєстраційні документи ФОП ОСОБА_1 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, документи, що підтверджують застосування загальної чи спрощеної системи оподаткування); документи, що засвідчують особу, а в разі залучення представника - документ, що посвідчує уповноважену особу та її повноваження (паспорт громадянина України, наказ про призначення на посаду, довіреність тощо).

Перевірку проведено з 31.10.2025 по 05.11.2025, про що було складено акт перевірки характеристик продукції від 05.11.2025 № 0111, який вручено представнику ФОП ОСОБА_1 . Васіній В.О. під підпис.

Скаржник вважає постанову про накладення штрафу № 75 від 19.11.2025 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач на вимогу посадових осіб контролюючого органу знищила об`єкт продажу - товар блендер ТМ «ADLER EUROPA», арт. AD-4617, серійний номер 2106, штриховий код 5902934830713, виробник: Польща, і залишок продукції на момент проведення перевірки складає 0.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 6 ст. 44 Закону № 2735-VI, адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

У зв`язку з вищевикладеним, за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 було складено протокол про порушення відносно найменувань продукції, які перевірялись. Листом від 06.11.2025 № Вих-5.1/19787 ФОП ОСОБА_1 було запрошено на розгляд матеріалів перевірки 19.11.2025 о 10:00. Протоколи та лист-запрошення 06.11.2025 вручено представнику ФОП ОСОБА_1 . Васіній В.О. під підпис.

За результатами розгляду матеріалів перевірки 19.11.2025 було винесено постанову про накладення штрафу № 75. Примірник постанови отримано 19.11.2025 представником ФОП ОСОБА_1 Васіною В.О. під підпис.

Щодо добровільного знищення товару та виконання припису, колегія суддів звертає увагу на таке.

Апелянт стверджує, що знищення товару є доказом добросовісності та усуненням ризику, тому штраф є непропорційним.

Колегія суддів зауважує, що Закон № 2735-VI не передбачає автоматичного звільнення від адміністративно-господарської санкції у разі знищення товару. Штраф накладається за сам факт введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону).

Факт введення в обіг мав місце до моменту виявлення невідповідностей (товар перебував на продажі).

Знищення товару є виконанням заходу щодо виведення його з обігу, що запобігає подальшому ризику, але не нівелює скоєне правопорушення.

Скасування штрафних санкцій лише на підставі подальшого усунення наслідків правопорушення (зокрема, шляхом знищення небезпечної продукції) є нормативно необґрунтованим, оскільки це нівелює інститут юридичної відповідальності у сфері ринкового нагляду.

Суд зазначає, що метою застосування санкцій є не лише припинення правопорушення, а й виховання суб`єкта господарювання та запобігання вчиненню нових порушень. Звільнення від фінансової відповідальності за вже вчинене правопорушення дискредитує систему державного нагляду та порушує принцип невідворотності покарання.

При цьому, добровільне усунення виявлених порушень чи знищення невідповідного товару після проведення перевірки свідчить лише про вжиття корегувальних заходів, проте не спростовує самого факту вчинення правопорушення на момент його фіксації та не є підставою для звільнення від адміністративно-господарських санкцій.

Доводи апелянта про надмірність штрафу в розмірі 34 000 грн колегія суддів вважає безпідставними, оскільки застосована санкція є законною, обґрунтованою та повністю відповідає принципу пропорційності.

Абзацом 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI за вчинене правопорушення передбачено відповідальність у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн до 51 000 грн).

Реалізуючи власні дискреційні повноваження, відповідач застосував до позивача штраф у розмірі 34 000 грн, що є абсолютно мінімальним межевим розміром санкції, передбаченим законом за дане правопорушення.

Застосування саме мінімального розміру штрафу свідчить про врахування органом ринкового нагляду всіх обставин справи, забезпечення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами суб`єкта господарювання, а також про відсутність надмірного тягаря для підприємця.

Відтак, з огляду на імперативно встановлені межі санкції статті, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для накладення штрафу в меншому розмірі, ніж мінімально передбачений законом.

Згідно з Науковим висновком щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 12 квітня 2018 року, який зроблено за дорученням Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та розміщено на офіційній сторінці ВС (https://adm.te.court.gov.ua/sud1970/pres-centr/news/465449/), важливою ознакою такого (дискреційного) вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким. Тому зауваження та заперечення щодо невиконання принципу пропорційності (дотримання балансу інтересів, зваженість, справедливість) у даному випадку з боку Позивача є необґрунтованими.

Правовий висновок про пріоритетність життя та здоров`я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 817/381/16, від 14 лютого 2020 року у справі № 808/2525/16, від 28 вересня 2020 року у справі № 826/855/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/19248/19, від 31 січня 2022 року у справі № 640/15352/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 160/8569/20 та від 7 липня 2022 року у справі № 560/2260/21.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у даній справі відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, у повній мірі належними та допустимими доказами виконано покладений на нього обов`язок щодо доведення правомірності прийнятої ним спірної постанови №75 від 19.11.2025 про накладення штрафу у розмірі 34 000 грн.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують встановлених судом обставин і зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну процесуальну оцінку.

Інші доводи апелянта на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/36313/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов