Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/33251/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33251/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/33251/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , не врахування до загального страхового стажу у фактичному подвійному розмірі періодів роботи з 17.09.2004 по 18.04.2019 та з 02.05.2019 по 05.10.2020, з 07.10.2020 по 10.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному фактичному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 17.09.2004 по 18.04.2019 та з 02.05.2019 по 05.10.2020, з 07.10.2020 по 10.03.2025, та здійснити перерахунок й виплату пенсії з 11.03.2025, з урахуванням отриманих сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь яку пенсію та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV). На адвокатський запит представника позивача щодо зарахування відповідних періодів роботи позивача у подвійному розмірі, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надано відповідь №0400-010307-8/209582 від 05.11.2025, якою повідомлено, що статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тобто, робота у закладах охорони здоров`я, перелічених у статті 60 Закону №1788-ХII, до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років. За заявою від 30.07.2025 та наявними відомостями про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі відсутні підстави. Позивач зауважує, що відповідно до записів у її трудовій книжці, вона працювала на роботах, перелічених у статті 60 Закону №1788-XII, а саме: з 17.09.2004 до 18.04.2019 та з 02.05.2019 до 05.10.2020 – на посаді сестри медичної різних диспаснерно-поліклінічних відділень по наданню усіх видів психіатричної допомоги в КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР; з 07.10.2020 до 10.03.2025 (дата набуття права на призначення пенсії) – сестра медична стаціонару (палатна) в Дніпровській філії «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ України». Також, відповідно до довідки №222/вн від 28.05.2025 КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР, ОСОБА_1 працювала в умовах, що дають право на зарахування стажу у подвійному розмірі в період з 17.09.2004 до 18.04.2019 та з 02.05.2019 до 05.10.2020; відповідно до довідки №42.1/06/435 від 27.03.2025 Дніпровській філії «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ України» ДОР, ОСОБА_1 працювала в умовах, що дають право на зарахування стажу у подвійному розмірі в період з 07.10.2020 по теперішній час (10.03.2025 - дата набуття права на призначення пенсії). Позивачу було нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, проте враховуючи незарахування до страхового стажу спірних періодів у подвійному розмірі, обчислення суми грошової допомоги проведено невірно.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до загального страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи ОСОБА_1 з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020, з 07.10.2020 до 10.03.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020, з 07.10.2020 до 10.03.2025, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що робота у закладах охорони здоров`я, перелічених у статті 60 Закон № 1788- XII, до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Отже, після набрання чинності Закону України №1058, тобто з 01.01.2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 24.04.2025 із заявою про призначення пенсії.

За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто ГУ ПФУ в Київський області та 11.03.2025 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV.

З 11.03.2025 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV.

19.06.2025 та 28.08.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявами про перерахунок пенсії та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.

За наслідком розгляду заяв позивача від 19.06.2025 та 28.08.2025 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проведено допризначення пенсії ОСОБА_1 та здійснено нарахування грошової допомоги у розмірі 10 пенсій.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 24.10.2025 №0400-010307-8/201490 повідомило позивача, що з 11.03.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV. До загального страхового стажу зараховано всі періоди згідно з наданими документами. ОСОБА_1 проведено допризначення пенсії та здійснено нарахування грошової допомоги у розмірі 10 пенсій на день призначення пенсії на 11.03.2025.

На відповідний адвокатський запит представника позивача, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 06.11.2025 №0400-010307-8/209582 повідомило заявника, що відповідно до статті 60 Закону №1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тобто, робота у закладах охорони здоров`я, перелічених у статті 60 Законі №1788- XII, до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладі після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах або за вислугу років. Отже, після набрання чинності Закону №1058-ІV, тобто з 01.01.2004, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. За заявою позивача від 30.07.2025 та наявними відомостями про сплату страхових внесків з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, їй нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, а саме на 11.03.2025. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі відсутні підстави.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо незарахування у подвійному розмірі спірних періодів роботи ОСОБА_1 , позивач звернулась до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак, наявності підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За правилами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі – Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Колегією суддів з матеріалів справи, а саме, трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 встановлено, що книжка містить наступні записи, зокрема:

Дніпропетровська міська лікарня

№11: 17.09.2004 – прийнята на посаду медсестри дільничної дитячої диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги;

№12-№16: відомості про перейменування установи;

№17: 03.12.2018 – перевести на посаду сестри медичної дитячої дільничної філії №1 поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги;

№18: 18.04.2019 – звільнена за власним бажанням відповідно до п. 2 ст. 38 КЗпП України.

КЗ «ДНІПРОВСЬКА МІСЬКА ПОЛІКЛІНІКА №1» ДМР

№19: 02.05.2019 – прийнята до філії №1 диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, сестра медична дитяча дільнична;

№20: 29.10.2019 – відомості про перейменування установи;

№21: 05.10.2020 – звільнена за власним бажанням відповідно до п. 2 ст. 38 КЗпП України.

Дніпровська філія «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ`Я І МОНІТОРИНГУ НАРКОТИКІВ ТА АЛКОГОЛЮ МОЗ УКРАЇНИ»

№22: 07.10.2020 – прийнята на посаду сестри медичної стаціонару;

№23-№24 – записи про перейменування установи.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу роботи КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР від 28.05.2025 №222/вн, ОСОБА_1 працювала у Дніпропетровській міській лікарні №14:

- з 17.09.2004 до 02.12.2018 на посаді медсестри дільничної дитячої диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, наказ про прийом на роботу №126-к від 17.09.2004;

- з 03.12.2018 до 18.04.2019 на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, наказ про переведення №218-к від 03.12.2018;

- звільнено з роботи 18.04.2019, наказ про звільнення з роботи №34-к від 18.04.2019;

- з 02.05.2019 до 05.10.2020 на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 диспансерно-поліклінічного відділення по наданню усіх видів психіатричної допомоги, наказ про прийом на роботу №36-к від 02.05.2019;

- звільнено з роботи 05.10.2020, наказ про звільнення з роботи №69-к від 05.10.2020.

За час роботи ОСОБА_1 перебувала на курсах підвищення кваліфікації з відривом від роботи: з 15.05.2006 до 09.06.2006, наказ №41-к від 12.04.2006; з 14.05.2012 до 08.06.2012, наказ №41-к від 03.05.2012.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ» від 27.03.2025 №42.1/06/435, ОСОБА_1 працює повний робочий день в Дніпровській філії «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ МОЗ УКРАЇНИ» з 07.10.2020 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №3 (наказ №145-ос від 06.10.2020), з 01.02.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №2 (наказ №23 к/тр-дф від 31.01.2024), з 01.06.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №9 (наказ №166/1 к/тр-дф від 31.05.2024), з 19.08.2024 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №2 (наказ №259 к/тр-дф від 16.08.2024) та працює по теперішній час, що передбачено Списком №2, код КП 3231;

з 07.10.2020 по теперішній час - розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога», молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016;

виконувала: надання медичної допомоги психічно хворим (характер виконаних робіт).

У відпустках по догляду за дитиною до 3-х років, 6-ти років, учбових відпустках, відпустках без збереження заробітної плати, курсах підвищення кваліфікації - не була.

Пільговий стаж складає - 04 роки 05 місяців 08 днів (станом на 14.03.2025).

Додаткові відомості: наказ по лікарні №106 від 28.05.2019 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за сп. №1 та 32, надання пільг та компенсацій», наказ по лікарні №14 від 03.02.2022р «Про застосування атестації місць за умовами праці в Дніпровській філії «СЗНПД» ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України», наказ по закладу №162 к/тр-дф від 27.05.2024 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за сп. №1 та №2, надання пільг та компенсацій», наказ по закладу №204 к/тр-оф від 01.07.2024 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за сп. №1 та №2, надання пільг та компенсацій».

Стаття 60 Закону №1788-ХІІ визначає пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах, якою встановлено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, стаття 60 Закону №1788-ХІІ виокремлює медичні заклади робота в яких зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким закладами є: лепрозорні і протичумні заклади охорони здоров`я; заклади (відділення) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД; інші інфекційні заклади (відділення) охорони здоров`я; патолого-анатомічні і реанімаційні відділення закладів охорони здоров`я; заклади з надання психіатричної допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 №1489-III встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 зазначеного Закону, професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 28.10.2002 № 385 визначено, що закладами охорони здоров`я є: 1. Лікувально-профілактичні заклади. 1.1. Лікарняні заклади 1.1.1. Багатопрофільні: Заклад з надання психіатричної допомоги; 1.1.4. Особливого типу: Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги.

Відтак, КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР та Дніпровська філія «СПЕЦІАЛЬНИЙ ЗАКЛАД З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДУ «ЦЕНТР ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ`Я І МОНІТОРИНГУ НАРКОТИКІВ ТА АЛКОГОЛЮ МОЗ УКРАЇНИ» є окремими закладами охорони здоров`я, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги. У зв`язку з цим робота в таких закладах зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

При цьому, обчислення у пільговому подвійному розмірі періоду роботи позивача: з 17.09.2004 по 02.12.2018 – на посаді медичної сестри дільничної дитячої диспансерно-поліклінічного відділення з надання усіх видів психіатричної допомоги; з 03.12.2018 по 18.04.2019 – на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 поліклінічного відділення з надання усіх видів психіатричної допомоги; з 02.05.2019 по 05.10.2020 – на посаді сестри медичної дитячої дільничної філії №1 диспансерно-поліклінічного відділення з надання усіх видів психіатричної допомоги також підтверджується долученою до матеріалів довідкою КНП «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ШВИДКОЇ ДОПОМОГИ» ДМР від 28.05.2025 № 222/вн.

Щодо періоду роботи позивача з 07.10.2020 до 10.03.2025, колегія суддів зазначає, що у довідці ДУ «ІНСТИТУТ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ» від 27.03.2025 № 42.1/06/435 містяться відомості про те, що позивач працювала з 07.10.2020 на посаді сестри медичної стаціонару відділення №3, з 01.02.2024 – на посаді сестри медичної стаціонару відділення №2, з 01.06.2024 – на посаді сестри медичної стаціонару відділення № 9, з 19.08.2024 – на посаді сестри медичної стаціонару відділення № 2.

Колегія суддів зауважує, що зазначені посади віднесені до Списку № 2, код КП 3231, а також підпадають під розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога» Переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016, зокрема як молодші спеціалісти з медичною освітою (молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині).

При цьому, у довідці також зазначено, що позивач виконувала роботи з надання медичної допомоги психічно хворим.

Відтак, дослідженими колегією суддів доказами підтверджено, що позивач з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020, з 07.10.2020 до 10.03.2025 працювала у закладах з надання психіатричної допомоги, передбачені статтею 60 Закону №1788-XII.

В постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №689/872/17 зазначено, що редакція статті 60 Закону №1788-ХІІ є чинною на теперішній час. Стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-ХІІ. Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В постанові Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 214/3705/17, Суд вказав, що за правилами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Разом з цим, періоди роботи позивача з 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020 та з 07.10.2020 до 10.03.2025 були зараховані до страхового стажу позивача в одинарному розмірі.

Отже, з огляду на наведені вище норми, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на зарахування вказаного періоду роботи - 17.09.2004 до 18.04.2019, з 02.05.2019 до 05.10.2020 та з 07.10.2020 до 10.03.2025 до пільгового стажу відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII.

При цьому, що стосується посилань апелянта на те, що оскільки з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивач, з 01.01.2004 відсутні законні підстави для обчислення стажу позивача в подвійному розмірі, то колегія суддів апеляційого суду вважає їх безпідставними, оскільки редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує та не зупиняє її дію.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Інші висновки суду першої інстанції, зокрема в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, відповідачами під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову у відповідній частині.

Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/33251/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова