Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №280/5796/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5796/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в адміністративній справі №280/5796/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №280/5796/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахування її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення розміру його пенсії у сумі 12236,71 грн., на коефіцієнти у розмірах 1,0796 у 2024 році та на коефіцієнт у розмірі 1,115 у 2025 році.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії починаючи з 01.03.2025;

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №280/5796/25 набрало законної сили 10.02.2026.

30.03.2026 від позивача до суду надійшла заява, в якій заявник просив суд:

- на підставі статей 370-372 КАС України ухвалити рішення про звернення ГУ ПФУ в Запорізькій області до негайного виконання судового рішення по справі №280/5796/25 від 01.09.2025, яке вступило в законну силу 10 лютого 2026 року;

- на підставі статті 382 КАС України встановити судовий контроль за негайним виконання рішення суду першої інстанції, яке зазначено в пункту 1 та зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області надати звіт про негайне виконання судового рішення.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №280/5796/25, а саме зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №280/5796/25 протягом 60 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

21.05.2026 від ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому відповідач вказує на те, що рішення суду виконано в межах покладених на відповідача обов`язків. Відповідач зазначає, що з 01.03.2025 здійснено індексацію пенсії позивача з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для пенсії на коефіцієнти у розмірах 1,0796, 1,115 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 14349,37 (середній заробіток проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (12236,71 грн. х 1,203754 (1,0796 х 1,115) х 0,97416 = 14349,37). Розмір пенсії з 01.03.2025 складає 14349,37 х 0,33417 (коефіцієнт стажу) = 4795,13 грн. Також, відповідач зазначає, що за період з 01.03.2025 по 30.06.2026 позивачу донараховано доплату до пенсії в розмірі 8787,52 грн., з яких на момент подання звіту виплачено 6620,87 грн., а залишок заборгованості буде виплачено у наступних періодах, відповідно до постанови КМУ від 14.07.2025 №821. З урахуванням викладеного відповідач просив прийняти звіт.

Від позивача до суду надійшли письмові заперечення на звіт, в яких позивач просив не приймати звіт та накласти на керівника ГУ ПФУ в Запорізькій області штраф за невиконання рішення суду у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В запереченнях позивач зазначає про те, що розмір його пенсії має бути обрахований наступним чином: 12331,77 х 1,203754 х 0,33417 = 14844,41746458 х 0,33417 = 4960,63 грн., а не 4922,32 грн. чи тим більше не 4795,13 грн. Також, позивач вказував на те, що з 17.07.2023 ГУ ПФУ в Рівненській області йому був встановлений коефіцієнт заробітку в сумі 12331,77 грн., який в судовому порядку не оспорено. З урахуванням викладеного у запереченнях на звіт, позивач просив відмовити у його прийнятті.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №280/5796/25.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи та наявність невиплаченої заборгованості в повному обсязі, просить скасувати оскаржувану ухвалу від 29 травня 2026 року та прийняти нове рішення про визнання судового рішення невиконаним у повному обсязі, встановити новий строк для подання звіту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а також вирішити питання про накладення штрафу на керівника органу ПФУ за невиконання судового рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч.ч.1-5 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням суду по справі №280/5796/25 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії починаючи з 01.03.2025.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Також, судом першої інстанції встановлено, що як позивач, так і відповідач, скористалися правом на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №280/5796/25.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 по справі №280/5796/25 апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року залишено без змін.

Предметом судового контролю у справі №280/5796/25 є питання перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення його пенсії в розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 та в розмірі 1,115 з 01.03.2025.

З наданого до звіту розрахунку заробітку для обчислення пенсії, судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення суду у справі №280/5796/25 збільшений на коефіцієнт заробітної плати ОСОБА_1 складає 14729,99 грн. (12236,71 грн. х 1,0796 х 1,115).

Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем рішення суду по справі №280/5796/25, оскільки показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески складає 14729,99 грн., замість 12236,71 грн., як було встановлено до виконання рішення суду.

Аналізуючи посилання позивача на те, що відповідач мав нарахувати пенсію в розмірі 4960,63 грн замість 4795,13 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, під час розгляду адміністративної справи не досліджувалося питання розміру пенсії, яка підлягала фактичній виплаті, з урахуванням проведення індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, оскільки на той час не була проведена відповідна індексація.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі якщо позивач вважає, що після проведення індексації його пенсії, було проведено неправильний розрахунок пенсії із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, то відповідно має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Крім того, стосовно посилань позивача про те, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 – 2022 роки, має становити 12331,77 грн., а не 12236,71 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У даному випадку, ОСОБА_1 вийшов на пенсію у 2023 році, а відповідно при призначенні пенсії мав враховуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020 – 2022 роки.

Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески є статистичним показником який однаковий для всіх пенсіонерів, і змінюється залежно від року звернення за призначенням пенсії.

Інформація про відповідні статистичні показники середньої заробітної плати, які враховуються для обчислення пенсії розміщені, зокрема на офіційному сайті Пенсійного фонду України (https://www.pfu.gov.ua/statystyka/pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/).

Так, відповідно до наявної інформації статистичний показник середньої заробітної плати за 2020 рік становив 10340,35 грн., за 2021 рік – 12993,56 грн. та за 2022 рік – 13376,21 грн.

За таких обставин, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії для ОСОБА_1 має складати 12236,71 грн. ((10340,35 + 12993,56 + 13376,21) / 3 = 12236,71).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що органом ПФУ правомірно на виконання рішення суду у справі №280/5796/25 проводилась індексація показника 12236,71 грн., а не 12331,77 грн.

Щодо визначення загального розміру пенсії колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведений позивачем у запереченнях на звіт розрахунок не може бути врахований, оскільки позивач помилково застосовує показник середньої заробітної плати в розмірі 12331,77 грн., про що зазначалося вище.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Отже, для розрахунку пенсії за віком включається, серед іншого, такий показник як Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює визначення фактичного розміру своєї пенсії шляхом індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 12331,77 грн на коефіцієнт збільшення 1,203754 та подальшим множенням цього проіндексованого показника заробітку на коефіцієнт страхового стажу (передбачений ст. 27 Закону) — 0,33417.

Водночас, частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено застосування для визначення заробітної плати пенсіонера лише середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Так, частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для отримання показника «Зп» необхідно показник «Зс» - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (у випадку позивача з урахуванням індексації – 14729,99 грн.) помножити на результат ділення показників «Ск» - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та «К» - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З розрахунку заробітної плати наданої до звіту органу ПФУ, судом першої інстанції встановлено, що результат ділення показників «Ск» та «К» для позивача визначено на рівні – 0,97416.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, зазначена складова пенсійного забезпечення не була предметом судового оскарження по справі №280/5796/25, а відповідно правомірність її визначення не може досліджуватися в рамках судового контролю.

За таких обставин, показник «Зп», який визначається за формулою закріпленою у ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має становити 14729,99 грн. х 0,97416 = 14349,37 грн.

Далі за формулою наведеною у частині 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» здійснюється визначення розміру пенсії до виплати, а саме показник «Зп» множиться на показник «Кс», що у випадку позивача складає 14349,37 х 0,33417 = 4795,13 грн., що і нараховано відповідачем після перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Крім того, щодо доводів апелянта про те, що рішення суду виконано не в повному обсязі через наявність невиплаченої заборгованості за минулий період, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи та поданого звіту, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області на виконання рішення суду здійснено донарахування заборгованості на загальну суму 8 787,52 грн, з яких станом на момент звітування фактично виплачено 6 620,87 грн, а залишок невиплаченої заборгованості становить 948,44 грн.

Відповідач у звіті покликається на положення Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету ПФ України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (абзац 1 пункту 1).

Пунктами 5 та 6 Порядку № 821 передбачено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

При цьому, пункт 7 Порядку № 821 передбачає, що для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Отже, виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення, залежить від отримання ГУ ПФУ в Запорізькій області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу та проводиться відповідно до вимог зазначеного Порядку № 821.

Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 373/436/17, від 15 травня 2020 року у справі № 812/1813/18, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 821/1491/17 та багатьох інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Відповідно до ст.382-2 КАС України суд може прийняти звіт суб`єкта владних повноважень навіть за умови, що таке рішення не було виконано в повному обсязі; критерії для прийняття або відмови у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень підлягають дослідженню та встановленню в кожному окремому випадку.

Таким чином, в межах наданої компетенції пенсійний орган вживає комплекс заходів для виконання рішення суду в справі № 280/5796/25, а виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, проводиться пенсійним органом відповідно до вимог Порядку № 821 та за умови наявності відповідного бюджетного фінансування.

Водночас, колегія суддів приходить до висновку про те, що поданий звіт про виконання судового рішення відповідає приписам ч.2 ст.382-2 КАС України.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем вжито заходи спрямовані на виконання рішення суду, доводи позивача про протилежне спростовано матеріалами справи, а відповідно відсутні підстави для продовження судового контролю у справі та наявні підстави для прийняття звіту.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі викладено обґрунтування причин прийняття звіту про виконання судового рішення, що набрало законної сили, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів, повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, оскільки не впливають на законність судового рішення.

Згідно з статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в адміністративній справі №280/5796/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова