Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №183/5508/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 183/5508/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року у справі №183/5508/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, лейтенанта поліції другого взводу третьої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровські області Ковалевського Дениса Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, лейтенанта поліції другого взводу третьої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровські області Ковалевського Дениса Вікторовича, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7079495 від 24.04.2026 якою до позивача застосовано адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1190 грн.

Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що в діях позивача наявні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки на транспортному засобу MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , дійсно було закрито номерний знак металевою сіткою, що не відповідає вимогам п. 30.2 ПДР.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи.

Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що посадовою особою відповідача було винесено постанову, серії ЕНА № 7079495 від 24.04.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. Відповідно до змісту постанови 24.04.2026 12:03 год в м. Павлограді ОСОБА_2 керувала транспортним засобом MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_1 із закритим номерним знаком сіточкою, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушила п. 2.9 «в» ПДР – керування водієм транспортним засобом із номерним знаком закритим ін. предметами чи забрудненими, що не дозволяє чітко визначити номерного знаку на відстані двадцяти метрів (а.с. 15).

В пункті 7 вищезазначеної постанови в графі «До постанови додаються» зазначено: 471328, що є реєстраційним номером відеореєстратора поліцейського.

Не погодившись із постановою серії № 7079495 від 24.04.2026 ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).

Відповідно до п.30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.

При цьому, згідно з п.2.9 «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частина 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Отже, вказаною нормою права передбачена відповідальність за декілька правопорушень, об`єктивні сторони яких, зокрема, полягають: у керуванні водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію; у керуванні водієм транспортним засобом з забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Яке вбачається із змісту постанови, серії ЕНА № 7079495 від 24.04.2026 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП за порушення саме пункту 2.9 «в» ПДР України, а саме « ОСОБА_2 керувала транспортним засобом MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_1 із закритим номерним знаком сіточкою, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів».

Натомість, доказів неможливості чітко визначити символи державного номерного знаку на відстані 20 метрів відповідачем до суду не надано. Доданий до відзиву відеозапис з реєстраційного номеру відеореєстратора поліцейського 471328 також не містить фіксації вчинення позивачем порушення пункту 2.9 «в» ПДР України в частині неможливості чітко визначити символи державного номерного знаку на відстані 20 метрів.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що доводи відповідача про те, що керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами, створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП є безпідставними, адже позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.9 «в» ПДР України, який забороняє керування транспортним засобом із закритим іншими предметами чи забрудненим номерним знаком, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака саме з відстані 20 метрів, про що і зазначено у спірній постанові, а не у зв`язку з порушенням пункту 30.2 ПДР України, який забороняє наносити на номерні знаки додаткові позначення або закривати їх.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17).

Зважаючи на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 2.9 «в» ПДР України, а саме, як зазначено у постанові: « ОСОБА_2 керувала транспортним засобом MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_1 із закритим номерним знаком сіточкою, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів», натомість доказів неможливості чітко визначити символи зазначеного державного номерного знаку на відстані 20 метрів відповідачем до суду не надано, колегія суддів вважає, що постанова серії ЕНА № 7079495 від 24.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. ч.1 ст. 121-3 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7079495 від 24.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що розмір судового за подання позовної заяви становив (0,2 х 3328) 665,60 грн, а розмір судового збору за подання апеляційної скарги становив (665,60 х 150%) 998,40 грн, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає 1664 грн.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року у справі №183/5508/26 задовольнити.

Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2026 року у справі №183/5508/26 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7079495 від 24.04.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1664 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя В.А. Шальєва