Вирок від 21 вересня 2026 р. у справі №353/868/26 — Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/868/26

Провадження № 1-кп/353/113/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі кримінальне провадження № 12026091240000083, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2026 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Покровськ (Красноармійськ) Донецької області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , фактично проживаючої як внутрішньо переміщеної особи по АДРЕСА_2 , громадянки України, працюючої комірником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПСФАБРІК ГРУП», з неповною середньою освітою, одруженої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 вчинила підроблення посвідчення водія, яке видається установою і надає право на керувння транспортними засобами, з метою особистого використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також використала завідомо підроблений документ.

Кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин:

На початку липня 2025 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, що по АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю в неї посвідчення водія вирішила придбати підроблене посвідчення водія, з метою його особистого використання.

З метою реалізації свого злочинного умислу та уникнення від передбаченої законодавством відповідальності за керуванням транспортними засобами без передбаченого дозволу – посвідчення водія, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», а саме п. 16, згідно якого посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за невстановлених слідством обставин умисно вступила у злочинну змову з невстановленою особою (матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження) та домовилася з нею про виготовлення їй за грошову винагороду у сумі 20000 гривень посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В».

При цьому ОСОБА_4 виступила співучасником злочинних дій та будучи об`єднаною з невстановленою слідством особою єдиним злочинним умислом на виготовлення підробленого посвідчення водія, діючи як співвиконавець, достовірно знаючи, що її паспортні дані та фотокартка будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документу посвідчення водія на право керування транспортними засобами, у липні 2025 року, більш точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, що по АДРЕСА_2 , через месенджер «Телеграм» надала невстановленій досудовим розслідуванням особі свої паспортні дані, фотокартку та зразок свого підпису, тобто реалізувала свою участь у підробленні офіційного документу та сприяла його підробленню.

В подальшому невстановлена досудовим розслідуванням особа за невстановлених обставин, місці і часі, у липні 2025 року, точного часу не встановлено, на бланку серії КІВ № 382001 від 19.07.2025 року, яке згідно обліку Єдиного державного реєстру МВС будь якій особі не видавалося, струминним способом друку виготовила ОСОБА_4 підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , датоване 19.07.2025 року, на право керування транспортними засобами категорії «В» та передала його поштовим зв`язком ТОВ «Нова Пошта» до пункту приймання-видачі ТОВ «Нова Пошта» № 1, що за адресою: вул. Осередок, 14б, с. Хотимир Івано-Франківського району Івано-Франківської області, де в подальшому ОСОБА_4 отримала дане посвідчення водія за грошову винагороду у розмірі 20000 гривень.

Крім того, 17.07.2026 року близько 10 год. 26 хв. ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , допустивши необережність та не розрахувавши швидкості руху – вчинила наїзд на припаркований автомобіль марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_4 , чим спричинила дорожньо-транспортну пригоду по вул. Винниченка, 49, у м. Тлумач Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

По приїзду працівників поліції та в ході складання адміністративних матеріалів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_2 від 17.07.2025 року є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, ОСОБА_4 пред`явила для перевірки завідомо підроблене посвідчення, а саме посвідчення водія серією та номером НОМЕР_2 від 17.07.2025 року, тим самим використала його.

Посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_2 видане на ім`я ОСОБА_4 за способами нанесення зображень та первинними елементами захисту не відповідає посвідченням водія, які знаходяться в офіційному обігу. Всі зображення у даному посвідчені водія виконані струминним способом друку. Бланк посвідчення водія серія НОМЕР_2 видане на ім`я ОСОБА_4 за способом друку та первинними елементами захисту, не відповідає бланкам, які здійснює організація їх виготовлення.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, визнала повністю та беззастережно, не заперечила та повністю підтвердила обставини вчинених нею кримінальних правопорушень відповідно до викладеного та за обставин, наведених у обвинувальному акті, вказавши на те, що вона дійсно на початку липня 2025 року вирішила придбати підроблене посвідчення водія для особистого використання та, побачивши в інтернеті відео, де можна замовити посвідчення водія, домовилася з незнайомою особою про виготовлення їй за 20000 гривень посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В». У липні 2025 року вона, перебуваючи за місцем свого проживання, через месенджер «Телеграм» надала невідомій особі свої паспортні дані, фотокартку та зразок свого підпису, а вже пізніше в пункті приймання-видачі ТОВ «Нова Пошта» № 1, що в с. Хотимир, вона отримала посвідчення водія. 17.07.2026 року близько 10 год. 26 хв. вона, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вчинила наїзд на припаркований автомобіль біля лікарні. Працівники поліції під час перевірки документів та в ході складання адміністративних матеріалів виявили, що її посвідчення водія є підробленим.

У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, дуже шкодує, що так сталось, вона розуміє, що вчинила неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить її суворо не карати, не позбавляти волі, призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду. Вона має на утриманні перестарілу матір, її чоловік 29.04.2025 року зник безвісти, на цей час вона проходить навчання в автошколі, складання іспиту заплановане на 30 вересня 2026 року.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодилася з кваліфікацією вчинених нею діянь, а учасники судового провадження не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення водія, яке видається установою і надає право на керувння транспортними засобами, з метою особистого використання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

У судових дебатах прокурор ОСОБА_3 просила визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та з урахуванням всіх обставин справи призначити їй покарання за ч. 3 ст. 358 КК України – у виді 2 (Двох) років обмеження волі, за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді 1 (Одного) року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України просила призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 2 (Два) роки обмеження волі. Просила стягнути з обвинуваченої на користь держави 3664,08 грн. процесуальних витрат за проведення експертизи, питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме, посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_4 , яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, – знищити, а цифровий носій CD-R диск – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, яке вчинила ОСОБА_4 , є нетяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, – є кримінальним проступком.

Суд враховує дані про особу винної, а саме те, що вона згідно ст. 89 КК України не судима, працює комірником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІПСФАБРІК ГРУП», одружена, її чоловік ОСОБА_5 29.04.2025 року зник безвісти в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області під час захисту Батьківщини, 14.04.2022 року обвинувачена взята на облік внутрішньо переміщеної особи, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліках у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває (а.с. 36-37, 55-71), негативно ставиться до вчиненого.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, беззастережне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Крім цього, з досудової доповіді, складеної Івано-Франківським районним сектором № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, від 07.09.2026 року щодо обвинуваченої ОСОБА_4 вбачається високий рівень ризику ймовірності вчинення нею повторного кримінального правопорушення та високий рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства можливе. У випадку прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним, крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на обвинувачену додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с. 42-47).

За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що передбачає відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення, у виді обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України слід призначити обвинуваченій ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття, беззастережне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило, позицію сторін кримінального провадження, висловлену у судових дебатах щодо міри покарання обвинуваченій, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без відбуття покарання у виді обмеження волі, а тому на підставі ст. 75 КК України її слід звільнити від відбування такого покарання з випробовуванням, встановивши необхідний іспитовий строк та відповідні обов`язки з числа передбачених ст. 76 КК України.

Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому, з врахуванням наведеного, з ОСОБА_4 слід стягнути процесуальні витрати на користь держави за залучення експерта для проведення експертизи згідно довідки експертної установи.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Питання щодо обрання та зміни запобіжного заходу судом не вирішується, оскільки учасниками процесу відповідних клопотань не заявлялось.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 3 ст. 358 КК України – 2 (Два) роки обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України – 1 (Один) рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – 2 (Два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного їй покарання у виді 2 (Двох) років обмеження волі з випробуванням на іспитовий строк 1 (Один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 наступні обов`язки протягом іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:

- посвідчення водія видане на ім`я ОСОБА_4 , серія та номер якого НОМЕР_2 , яке поміщено до спец. пакету KIV 2140583, на якому зроблено пояснювальні надписи, яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, – знищити;

- цифровий носій CD-R диск марки «НР», на якому записаний відеофайл: «0000000_00000020260717113342_0002», який упакований у білий паперовий конверт та поміщений на білий аркуш паперу з пояснювальними надписами, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3664 (Три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 08 коп. процесуальних витрат за проведення судово-технічної експертизи документів № 835/26-28 від 24.07.2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_6