Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №351/692/26 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №351/692/26

Суддя: МАРТИНЮК В. І.

Справа № 351/692/26

Номер провадження №2/351/981/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

14 травня 2026 року представник позивачки адвокат Петричка Т.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що 21 листопада 2010 року сторони зареєстрували шлюб у Попельниківській сільській раді Снятинського району Івано-Франківської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 9.

Від шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою. Спільне життя з відповідачем не склалося з причин відсутності взаєморозуміння між ними та байдужості до життя і проблем кожного. Між сторонами зникло почуття любові, довіри та взаємоповаги. Більше двох років сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюб має виключно формальний характер. Позивачка категорично заперечує проти примирення з відповідачем, тому просить суд строк на примирення не надавати. Також позивачка просить суд стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, та стягнути з відповідача судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася.

Її представник ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 21.11.2010 зареєстрували шлюб у Попельниківській сільській раді Снятинського району Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 9. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_7 , дружини ОСОБА_7 (а.с. 6).

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 2. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 6. Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

Із відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 05.05.2026 № 169 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 є відносини, які пов`язані розірванням шлюбу та із виконанням обов`язку щодо утримання дітей, а саме щодо стягнення аліментів на їх утримання.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка; примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817гривні; для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

За приписами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Отримувати необхідний і достатній розмір аліментів - це право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони мають різні характери та погляди на життя, різні інтереси, спільного господарства не ведуть. Шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому шлюб слід розірвати.

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є неповнолітніми та проживають разом із позивачкою. Доказів добровільного та належного виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дітей матеріали справи не містять.

З урахуванням віку дітей, встановленого судом факту проживання дітей разом із позивачкою, відсутності заперечень відповідача щодо позовних вимог про стягнення аліментів, а також з огляду на встановлений законом обов`язок батька утримувати своїх неповнолітніх дітей, суд вважає вимогу про стягнення аліментів обґрунтованою.

При цьому суд враховує, що позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Зазначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням статті 183 Сімейного кодексу України.

Саме указаний розмір аліментів зможе забезпечити належне забезпечення потреб дитини та її розвиток і при цьому не буде надмірним тягарем для платника аліментів.

Відомостей про наявність у відповідача інших дітей, непрацездатних осіб, яких він зобов`язаний утримувати, або інших обставин, які б перешкоджали стягненню аліментів у заявленому позивачкою розмірі, матеріали справи не містять. Водночас відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не подав суду доказів на підтвердження обставин, які могли б бути підставою для зменшення заявленого розміру аліментів.

Відповідно до частини першої статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Аліменти підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 травня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Отже, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць належить допустити до негайного виконання.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

З огляду на викладене, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір у встановленому законодавством розмірі 2 662,40 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 180, 182-183, 191 СК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 21 листопада 2010 року Попельниківською сільською радою Снятинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 9, розірвати.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 травня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття

Рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua