Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №347/869/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/869/26

Провадження № 2/347/739/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна особистою власністю спадкодавця та виключення його зі складу спільного майна подружжя, -

В с т а н о в и в:

Позивачка в справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_3 про визнання майна особистою власністю спадкодавця та виключення його зі складу спільного майна подружжя мотивуючи тим, що вона проживає в АДРЕСА_1 , як внутрішньо-переміщена особа. 14 липня 2021 року позивачка ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та за життя останній склав 25.05.2023 року заповіт згідно якого все своє майно він заповів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За життя ОСОБА_5 набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями спорудами в АДРЕСА_1 а також зареєстрував за собою і право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0355 га, кадастровий номер 2623687601:11:001:00 розташовану в АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 09.08.2023 року. Згідно технічного паспорту від 27.08.2015 року житловий будинок в АДРЕСА_1 має загальну площу 72,7 кв. м. рік побудови 1991.

Рішенням Матеївецької сільської ради від 18.08.2021 року присілок Кубань в Корости був перейменований на АДРЕСА_1 .

14.10.2025 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного територіального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В. із заявою про прийняття спадщини.

Нотаріусом було повідомлено, що згідно інформації з актів цивільного стану громадян майно зареєстроване за ОСОБА_5 вважається набутим у шлюбі, оскільки в період реєстрації майна ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 а тому спадкове майно після смерті ОСОБА_8 це частка житлового будинку та земельної ділянки.

Фактично ОСОБА_7 18.02.1988 року уклав шлюб з ОСОБА_9 , який між ними було розірвано 26.05.2021 року

Реєстрація права власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку була здійснена у період перебування ОСОБА_8 у шлюбі з ОСОБА_10 , проте сам факт реєстрації майна у період перебування у шлюбі жодним чином не свідчить про те, що дане майно набуте у шлюбі, оскільки спірний житловий будинок та земельна ділянка є майном яке набув у власність померлий ще проживаючи у ньому з батьками до реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_1 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та на випадок своєї смерті остання залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_5 .

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається із копії погосподарських книг як надані Старостинським округом сіл Трач, Гуцулівка, Кривоброди, Цуцулин, Корости у відповідь на адвокатський запит, житловий будинок у АДРЕСА_1 побудований 1970 року. Оскільки житловий будинок був побудований до 1988 року то відповідно він не може бути спільною власністю подружжя, а сама реєстрація права власності у період шлюбу лише підтверджує право власності спадкодавця. У зв`язку із чим просить позов задоволити.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву із клопотанням про розгляд справи без її участі. Вимоги позову підтримує та просить задоволити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, хоч про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила.

При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідач була повідомленою про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України Косівський районним судом Івано-Франківської області була постановлена ухвала від 18.09.2026 року про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивачка в справі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає в АДРЕСА_1 , як внутрішньо-переміщена особа, підтвердженням чого є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи а.с.5.

Свідоцтвом про шлюб (а.с.6) стверджено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 14.07.2021 року у Косівському відділі РАЦСу у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

Долученим позивачкою до маетріалів справи копією свідоцтва про народження (а.с.7) стверджено, що батьками малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 являються : мати – ОСОБА_1 , позивачка в справі та батько – ОСОБА_5 .

Свідоцтвом про смерть (а.с.8) стверджено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_5 склав заповітне розпорядження 25.05.2023 року (а.с.9) за яким все своє майно де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось , та все те, на що за законом матиме право і все те, що буде належати йому на момент всмерті в тому числі успадковане ним майно заповів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлено, що за життя ОСОБА_5 набув у власність житловий будинок з господарськими будівлями спорудами в АДРЕСА_1 а.с.11, 12 а також зареєстрував за собою і право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0355 га, кадастровий номер 2623687604:11:001:0057 розташовану в АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації 09.08.2023 року а.с.13-17, 18.

Згідно технічного паспорту від 27.08.2015 року (а.с.19-23) житловий будинок в АДРЕСА_1 має загальну площу 72,7 кв.м. рік побудови 1991.

Довідкою Трацької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області за № 938 від 25.08.2015 року а.с.24 виданою ОСОБА_5 стверджено, що житловий будинок та господарські споруди побудовані до 1991 року присілок Кубань НОМЕР_2 в с.Корости на його власній земельній ділянці.

Рішенням Матеївецької сільської ради від 18.08.2021 року присілок Кубань в Корости був перейменований на вул. Лесі Українки а.с.25.

14.10.2025 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного територіального округу Івано-Франківської області Антонюк О.В. із заявою про прийняття спадщини а.с.26.

Нотаріусом було повідомлено, що згідно інформації з актів цивільного стану громадян майно зареєстроване за ОСОБА_5 вважається набутим у шлюбі, оскільки в період реєстрації майна ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 а тому спадкове майно після смерті ОСОБА_8 це частка житлового будинку та земельної ділянки.

Фактично ОСОБА_7 18.02.1988 року уклав шлюб з ОСОБА_9 , який між ними було розірвано 26.05.2021 року а.с.33

Реєстрація права власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку була здійснена у період перебування ОСОБА_8 у шлюбі з ОСОБА_10 , проте сам факт реєстрації майна у період перебування у шлюбі жодним чином не свідчить про те, що дане майно набуте у шлюбі, оскільки спірний житловий будинок та земельна ділянка є майном яке набув у власність померлий ще проживаючи у ньому з батьками до реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 .

Так згідно свідоцтва про народження ас. 34 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , підтвердженням чого є копія свідоцтва про смерть а.с.35 та на випадок своєї смерті остання залишила заповіт а.с.37, яким все своє майно заповіла ОСОБА_5 .

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , підтвердженням чого є копія свідоцтва про смерть а.с.36.

Як вбачається із копії погосподарських книг як надані Старостинським округом сіл Трач, Гуцулівка, Кривоброди, Цуцулин, Корости у відповідь на адвокатський запит а.с. 38-44, житловий будинок у АДРЕСА_1 побудований 1970 року.

Відповідно до проведеного висновку про оцінку вартості майна від 25.03.2026 року а.с. 45, ринкова вартість об`єкта оцінки – житлового будинку та господарських будівель розташованих у присілку Кубань №683 в с.Корости Косівського району Івано-Франківської області складає 201 186 грн.

Довідкою Матеївецької сільської ради Коломийського району за № 42 від 12.03.2026 року а.с.73 стверджено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 внутрішньо-переміщена особа, має на утриманні двоє малолітніх дітей: ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Долученим позивачкою до матеріалів справи висновком експерта №050/09-26 від 04.09.2026 року стверджено, що період (рік) побудови житлового будинку літера «А» , що розташований за адресою АДРЕСА_1 відноситься до 1960-х років.

Таким чином оскільки житловий будинок був побудований до укладення спадкодавцем ОСОБА_5 першого шлюбу у 1988 році то відповідно він не може бути спільною власністю подружжя, а сама реєстрація права власності у період шлюбу лише підтверджує право власності спадкодавця.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцеві Положення» Сімейного кодексу У країни , цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК У країни застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.

З огляду на вищевказані правові норми порядок набуття спільного нерухомого майна та його правовий режим у цій справі повинен визначатися КпШС України, який був чинним на час набуття права власності на спірну квартиру.

Згідно з частиною першою статті 24 КпШС України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Відповідно до пунктів 1-3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

Норми статті 22 КпШС України та статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).

За змістомст. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Положеннями ч. 1, 3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як це унормовано положеннями ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Згідно з положеннями п. 23 постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як це передбачено п. 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися, до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

За правилами ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, як це закріплено положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 78 ЦПК України, якими закріплено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 89 ЦПК України).

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Правилами ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене вище, всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, наданих суду позивачем, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та достатності, дають об`єктивні підстави вважати, що позов ОСОБА_1 , яка діє також і в інтересах малолітнього ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

За наведених вище підстав, та за відсутності відзиву відповідачки щодо заявлених до неї позовних вимог суд вважає вимоги ОСОБА_4 , та в інтересах малолітнього ОСОБА_15 підставними і такими, що підлягають до задоволення а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що розташований в АДРЕСА_1 слід визнати особистою власністю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та виключити його зі складу спільного майна подружжя.

Також підставною і такою, що підлягає задоволенню є вимога позивачки про відшкодування в її користь відповідачкою вартості понесених витрат по оплаті судового збору в сумі 2011,86 грн підтвердженням чого є квитанція а.с.47, 2000 грн в рахунок відшкодування витрат за проведення оцінки майна згідно договору на експертно грошову оцінку нерухомого майна від 26.03.2026 року а.с.76 та квитанції а.с.77, а також 25000 грн – в рахунок відшкодування витрат по оплаті за проведення експертно будівельно-технічного дослідження, згідно квитанції від 07.07.2026 р , що в загальному розмірі судових витрат складає 29011,86 грн (двадцять дев`ять тисяч одинадцять гривень 86 копійок).

На підставі наведеного, ст.ст. 22, 24 КпШС України, ст.ст. 57, 60 СК України та керуючись статтями 141, 263–265, 268, 282-284 ЦПК України, суд, –

В и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що розташований в АДРЕСА_1 особистою власністю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та виключити його зі складу спільного майна подружжя.

Стягнути із ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 жительки АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 2011,86 грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору, 2000 грн в рахунок відшкодування витрат за проведення оцінки майна, а також 25000 грн – в рахунок відшкодування витрат по оплаті за проведення експертно будівельно-технічного дослідження, що в загальному розмірі судових витрат складає 29011,86 грн (двадцять дев`ять тисяч одинадцять гривень 86 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І.Крилюк