Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №294/1428/21 — Чуднівський районний суд Житомирської області

Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №294/1428/21

Суддя: БІЛЕРА І. В.

провадження № 3/294/453/26

справа № 294/1428/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 396622 від 06.09.2021 ОСОБА_1 06.09.2021 о 10 год. 00 хв. в с. Вільшанка по вул. Павла Шпити водій керував трактором в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" на відеофіксацію.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за адресою місця проживання, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а тому, зважаючи на те, що справа знаходиться на розгляді суду уже майже п`ять років, суд розцінює причину неявки ОСОБА_1 в судове засідання 21.09.2026 як неповажну.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснює правосуддя в розумні строки.

Судом береться до уваги, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення відноситься до правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та, відповідно, несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, зважаючи на пріоритет публічного інтересу над приватним, який закріплено у практиці Європейського суду з прав людини як один з принципів судочинства,а також враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положення ч.1 ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, у тому числі наркотичного.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1413/27858 від 09.11.2015.

Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (далі Інструкції).

Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 06.09.2021 серії БД № 396622, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;

- роздруківку тестування на алкоголь від 06.09.2021, відповідно до якої результат тесту показав 2,40 проміле;

- письмовими поясненням ОСОБА_1 в яких останній вказав, що 05.09.2021 на протязі дня вживав спиртні напої, а саме коньяк, горілку та пиво в кількості 1 літр. 06.09.2021 близько 10 год. 00 хв. в с. Вільшанка по вул. Павла Шпити керував трактором, який не зареєстрований. Був зупинений працівниками поліції, та пройшов огляд на стан сп`яніння на приладі Драгер, результат якого показав 2,40 проміле;

- диск з долученим відеофайлом.

Оглядом відеофайлу встановлено, що працівники поліції спілкуються з чоловіками, які перебувають біля нерухомого транспортного засобу. Одна особа представилась як ОСОБА_2 , на запитання працівника поліції чи має він посвідчення тракториста, повідомив що немає, біля нього на колесі транспортного засобу сидів інший чоловік, який повідомив, щоб краще на нього склали адміністративний протокол. Працівники поліції почав з`ясовувати, хто все ж керував трактором і попросили чоловіка представитись. Той відповів, що його звати ОСОБА_1 . Йому повідомили, що він має ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`янеіння на місці зупинки, на що той погодився. Пройшовши освідування на прилад "Драгер", тест показав позитивну пробу - 2,40 проміле. Коли працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушенн,я ОСОБА_1 повідомив, що він не керував транспортним засобом, а взагалі йшов пішки, та не погодився з результатом.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя констатує, що прцівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено водія транспортного засобу, будь - яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом матеріали справи не містять.

Більше того, після непогодження ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції в порушення процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, не роз`яснили йому порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я та не забезпечили реалізацію його права на проходження такого огляду.

Вказані порушення є істотними та такими, що тягнуть за собою визнання інших доказів у справі недопустимими.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При оцінці наданих доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За встановлених обставин, оскільки порядок та процедура проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, передбачені вимогами КУпАП та Інструкцією, були порушенні, то дані протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, а тому суд не приймає їх до уваги.

Зважаючи, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а суду не було надано достатніх та беззаперечних доказів, які б доводили поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу такого правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи, що судом рішення про накладення адміністративного стягнення не приймалося, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247 п.1 , 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua