Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №289/1645/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1645/26

Номер провадження 3/289/594/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.07.2026 року, серії ЕПР1 №728790: ОСОБА_1 , 25 липня 2026 року, о 16 год. 02 хв., в м. Радомишль по вул. Борщагівська, керував транспортним засобом Honda dio, не зареєстрованим, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування ТЗ відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду з`явився, вину свою повністю заперечив та пояснив, що він того дня не перебував за кермом вказаного транспортного засобу, а знаходився, як пасажир та сидів за товаришем, який керував даним транспортним засобом. Також вказав, що не розумів, що тоді відбувалося, тому що перебував в стані алкогольного сп`яніння. Тому просив справу закрити.

На уточнюючи запитання суду ОСОБА_1 відповів, що не пам`ятає чи працівники поліції йому роз`яснювали його права та обов`язки; і те що нічого не підписував, так як не керував вказаним транспортним засобом; та те, що не був присутнім під час складання адміністративних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи та співставляючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу Верховенства права в Україні.

Відтак, по аналогії права, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення та на збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.

У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Однак, вивченням зазначеного адміністративного протоколу та відеодоказів з відео реєстратора службового автомобіля та бодікамер долучених працівниками поліції до матеріалів справи встановлено, що його складено з окремими суттєвими розбіжностями, зокрема, зі змісту зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , відмовився від підпису, аналогічне вказане і у розписках, направленні на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, тощо, які долучені та містяться в матеріалах вказаної справи. Натомість, з відеозаписів бодікамери, вбачається, що вказані адміністративні матеріали складено працівниками поліції фактично без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з приписами ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Зазначені положення законодавства вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення повинен складатися у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Зазначені обставини вказують на суттєві порушення ст.ст. 254, 256 КУпАП під час складання протоколу, що в свою чергу унеможливлює розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення було долучено відеозаписи фіксації зазначеної в протоколі події, та з яких вбачається, що факту керування вказаним транспортним засобом, належним чином встановленою у вказаному протоколі особою, а саме ОСОБА_1 ,та факт його зупинки відеозаписи не містять.

Жодного іншого доказу на підтвердження факту керування саме ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом, матеріали справи не містять.

Згідно змісту ст. 62 Конституції України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення.

Диспозиція норми ч. 1 ст. 130 КУпАП виділяє два окремих, незалежних один від одного види адміністративних правопорушень. Перший, це керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а другий, це відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому вказані форми правопорушень передбачають обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності факт керування, саме встановленою особою правопорушника, транспортним засобом.

Тобто, з аналізу ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що відповідальність водія за порушення цих видів норм настає виключно у разі керування або експлуатації транспортного засобу.

Дана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а.

Тому, вищенаведене вказує на відсутність обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в свою чергу вказує на недоведеність та/або відсутність події адміністративного правопорушення за зазначеними нормами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

У відповідності до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція), зокрема п.п. 3, 4 розділу ІІ Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, працівник поліції, зобов`язаний під час складання протоколу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснити її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, а також роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що вона має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також у разі відмови, викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Як вбачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, як доказ вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України, працівником поліції не було роз`яснено зазначених правових норм передбачених вказаною Інструкцією.

З дослідженого у судовому засіданні диску із відеозаписом події, встановлено, що працівником поліції не було чітко роз`яснено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок освідування, а також відсутній факт роз`яснення саме вказаній особі його прав, натомість вбачається, що працівник поліції, в порушення норм чинного законодавства та вимог Інструкції, проголосив роз`яснення прав та обов`язків на бодікамеру без присутності особи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського та без дотримання всіх визначених норм законодавства ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.

У даному випадку для підтвердження допущеного правопорушення та дотримання всієї процедури оформлення працівниками поліції вказаних адміністративних матеріалів, працівники поліції відповідно до ст. 251 КУпАП не були позбавлені можливості, забезпечити участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , для оформлення вказаних адміністративних матеріалів, з дотриманням норм передбачених ст. 254, 256, 268 КУпАП та Інстракції, однак відповідних заходів не вжили.

У свою чергу Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд дійшов висновку, що обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК