Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №288/955/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/955/26

Провадження № 2/288/890/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань – Колодяжної Н.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення аліментів, в якому вказує, що з 2007 року вона та відповідач проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Від спільного проживання є спільні неповнолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час спільні неповнолітні діти проживають разом із позивачем та перебувають на повному її забезпеченні.

Між сторонами на момент подання даної заяви не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання неповнолітніх дітей. Відповідач не надає матеріальну допомогу дітям. Основний тягар утримання дітей покладений на позивача, який самостійно забезпечує дітей необхідним харчуванням, одягом, лікуванням, навчанням (курси англійської мови), розвитком, оплатою гуртків, секцій та іншими витратами, необхідними для належного фізичного, духовного та соціального розвитку дітей.

У зв`язку з викладеним, з метою належного захисту прав та законних інтересів дітей, забезпечення їх стабільного та достатнього матеріального утримання, позивач вважає за необхідне звернутися до суду з позовом.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Таким чином, дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.

Такий рівень позивач не може забезпечити спільним дітям, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень щомісячно, а саме по 10 000 (десять тисяч) гривень на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Місце роботи та розмір заробітної плати відповідача позивачу достеменно не відомі.

У відповідності до ст. 141 Сімейного кодексу України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує - стан здоров`я та матеріальне становище дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у зазначеному вище розмірі забезпечується рівність сторін при несенні обов`язку утримання дитини.

Так, відповідач працездатний, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому позивач вважає, що він може сплачувати такий розмір аліментів.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень щомісячно, а саме по 10 000 (десять тисяч) гривень на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, при винесенні рішення просив врахувати його відзив.

21 липня 2026 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів у розмірі 20000,00 гривень щомісячно як неогрунтованих та недоведених, просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1800,00 гривень на кожну дитину щомісячно, виходячи з його матеріального становища, стану здоров?я, фактичних потреб дітей та вимог чинного законодавства. /а.с. 40-50/

Суд, вислухавши позивача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши ці докази в сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 березня 2015 року Виконавчим комітетом Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області та серії НОМЕР_2 , виданого 09 березня 2011 року Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий записи № 13 та № 2./а.с.5, 6/

Відповідно до довідки № 885 від 01 жовтня 2025 року виконавчого комітету Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувають на її утриманні. /а.с. 10/

Згідно до Витягу з реєстру територіальної громади від 28 травня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . /а.с.11/

Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 . /а.с.12, 13/

Згідно платіжних інструкцій і касових чеків, проводилась оплата за навчання дітей та оплата по чеках на різні суми. /а.с.14, 72-79/

Проте суд критично відноситься до платіжних інструкцій та касових чеків, оскільки в платіжних інструкціях вказаний платник – ОСОБА_5 , а в касових чеках зазначені різні суми без зазначення платника і чи дані суми зазначені в чеках використовувались саме на утримання дітей.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, з тих підстав, що відповідач не надає кошти на дітей, в зв`язку з чим, діти знаходяться на її повному утриманні.

Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення відображено і в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного Кодексу України, вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України» йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, вони зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.ст. 141, 180 СК України).

Пунктами 15, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 передбачено, що відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Копіями вищевказаних свідоцтв про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується, той факт, що їх батьком є відповідач ОСОБА_2 і тому відповідач має сплачувати аліменти на утримання своїх дітей.

Домовленості про утримання дитини сторони не досягли.

Згідно до статті 180, частини першої статті 183 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

У відповідності до статті 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як вбачається з норм статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд зазначає, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву з додатками/а.с.40-50/ і в даному відзиві визнає позов частково та просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1800 гривень на кожну дитину щомісячно. Виходячи із його матеріального становища, стану здоров?я, фактичних потреб дітей та вимог чинного законодавства. При цьому до відзиву надав платіжні інструкції , що він добровільно перераховував кошти сину ОСОБА_6 , відомості про доходи та медичну документацію про стан здоров?я.

Частинами 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована поставною Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27 лютого 1991 року) держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З огляду на викладене суд визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів враховує насамперед інтереси неповнолітніх дітей для благополуччя та повноцінного розвитку яких необхідним є забезпечення їх коштами одним із батьків. При вирішенні спору про стягнення аліментів, визначальним є обов?язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того чи є батьки працездатними, чи є в них кошти достатні для надання утримання. Тобто такий обов?язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому в обов?язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.

В матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження того що ОСОБА_2 бере участь в утриманні дітей, окрім 8-ми платіжних інструкцій перерахування коштів сину ОСОБА_6 на певні суми. Також в матеріалах справи відсутні докази, щодо наявності в нього інших утриманців (діти, батьки, тощо). Утримання з відповідача твердої грошової суми в розмірі 8 тисяч гривень (по 4 тисячі на кожну дитину), об?єктивно не позбавляє його можливості забезпечувати власне утримання).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень, а саме по 4 000 (чотири тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На переконання суду, в даному випадку такий розмір аліментів, з урахуванням наданих сторонами доказів, буде достатнім та справедливим, зможе забезпечити утримання дітей на мінімальному рівні та не буде надмірним для відповідача та не порушуватиме його права.

При постановленні рішення про стягнення аліментів суд також враховує, що позивач та відповідач в даному випадку не позбавлені права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст. 192 СК України.

Згідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3; статтями 180, 181, 182, 184, 185, 191 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 258, 259, 263-265, 274 - 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень, а саме по 4 000 (чотири тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1331 гривня 20 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Попільнянського

районного суду М.І. Рудник