Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №286/1915/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1915/26

П О С ТА Н О В А

16 вересня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Овруцького районного суду Житомирської області Кулініча Я.В. у справі № 286/1915/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Овруцького районного суду Житомирської області Кулініча Я.В. у справі № 286/1915/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

Підставою для заявлення відводу у даній справі є упереджене ставлення судді до його особи. Так, суддею Овруцького районного суду Житомирської області Кулінічем Я.В. була ухвалена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у справі № 286/1158/26, хоча його позовна заява по справі № 286/1247/26 про скасування постанови серії ЕНА № 6948441 від 01 квітня 2026 року про притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.122, ч.2 ст.126 КУпАП була задоволена, та вказане рішення мало істотне значення для вирішення справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, але суддя розглянув справу без його участі позбавивши його права на надання пояснення в судовому засіданні. Звертає увагу також на те, що в один день на нього було складено декілька протоколів, один з яких за ч.1 ст.173-2 КУпАП 09.06.2026 був розглянутий Коростенським міськрайонним судом Житомирської області по справі № 286/1977/26 та було постановлено, що факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доведений та не підтверджений належними і допустимими доказами, а саме завдання ним шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, що унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності, тому справа підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.

Зазначені обставини об`єктивно викликають у нього сумнів щодо відсутності належної неупередженості та безсторонності судді під час розгляду справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про доставленні електронні повідомлення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Рада суддів України в п.4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Внаслідок цього, суди за аналогією використовують положення Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім 'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суддя враховує також, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах «П`єрсак проти Бельгії», «Кіпріану проти Кіпру», «Грівз проти Сполученого Королівства»). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується. Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клейн та інші проти Нідерландів»).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Заявлений ОСОБА_1 відвід не містить належних та достовірних даних, які би свідчили про наявність визначених законом підстав, що виключають участь судді Кулініча Я.В. в розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП та прямо вказували б на упередженість та заінтересованість судді Кулініча Я.В. в результатах розгляду вказаної справи, а відтак і на об`єктивну обґрунтованість сумнівів.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, оскільки заявлений ОСОБА_1 відвід судді Кулінічу Я.В. не свідчить беззаперечно та поза всяким сумнівом про існування підстав, передбачених статтею 75 КПК України, для відводу судді, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82, 309, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Овруцького районного суду Житомирської області Кулініча Я.В. у справі № 286/1915/26 відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: В. І. Вачко