Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №296/7383/26
Суддя: Покатілов О. Б.
Справа № 296/7383/26
1-кп/296/845/26
Вирок
Іменем України
22 вересня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026060640000506 від 02.06.2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, має статус учасика бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
29.04.2026 р. близько 13 год. 00 хв. (точний час встановити не можливо) ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час прийшла його матір ОСОБА_4 .
Перебуваючи в коридорі на 5 поверсі за вищевказаної адреси у ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень своїй матері ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 підійшов до дверей кімнати, де перебувала ОСОБА_4 та проти її волі натягнув їй на голову капюшон та силоміць потягнув до приміщення ванної кімнати. Перебуваючи у ванній кімнати, ОСОБА_5 протиправно притиснув потерпілу обома ногами до підлоги, позбавивши її можливості чинити дієвий опір, після чого почав умисно наносити удари кулаком лівої руки в область обличчя та тулуба ОСОБА_4 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 взяв до лівої руки дерев?яний стілець, що знаходився у приміщенні ванної кімнати та умисно наніс ним один удар в область обличчя потерпілої.
Вказаними діями ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді синців на обличчі, забою головного мозку, внутрішньошлуночкових крововиливів, забоїв м?яких тканин лобної ділянки з обох сторін, тім?яної ділянці ліворуч; травми грудної клітки у вигляді синців на грудній клітці та в ділянці лівої лопатки, переломів 4,7-го ребер праворуч та 4,5-го ліворуч, які згідно висновку експерта відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров?я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
22 вересня 2026 року в м. Житомирі між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, у відповідності до вимог ст.ст. 469, 471 КПК України.
Відповідно до даної угоди потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 122 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно в повному обсязі визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122 КК України, у вигляді обмеження волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просила затвердити зазначену угоду.
Прокурор у судовому засіданні просила затвердити укладену між сторонами угоду про примирення та підтримав її в повному обсязі.
Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, думку прокурора, доходить наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом з`ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та беззастережне визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що наявні передбачені законом підстави для затвердження угоди про примирення, укладеної 22 вересня 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення від 22 вересня 2026 року, укладену в м. Житомирі між потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди про примирення від 22.09.2026 року покарання за ч. 1 ст. 122 КК України, у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 на період іспитового строку такі обов`язки:
1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників.
Речовий доказ у кримінальному провадженні – табуретку синього кольору – повернути власниці за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua