Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/37143/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/37143/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року в адміністративній справі №160/37143/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якій позивач просив:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи в російській федерації з 20.03.2003р. до 19.03.2004р. (запис в трудовій книжці № 40 №41) на посаді головного механіка артелі на мовою оригіналу «ООО «Артель старателей "Арктика" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера ; з 26.05.2004 р. до 26.05.2006 р. на посаді механіка по ремонту і експлуатації автотракторної техніки, з 27.05.2006 р. до 14.04.2007 р. на посаді виконуючого обов`язки головного механіка; з 15.04.2007 р. до 04.04.2009 р., з 17.04.2009 р. до 04.03.2010р., 16.04.2010р. до 11.02.2018р., з 27.04.2019р. до 09.03.2020р. на посаді головного механіка артелі, на мовою оригіналу: ООО "Артель старателей "Шахтер" г. Певек Чаунский район Чукотский автономный округ Район крайнего севера - протиправною та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №912180132953 від 22.08.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період його роботи в російській федерації з 20.03.2003р. до 19.03.2004р. на посаді головного механіка артелі на мовою оригіналу «ООО «Артель старателей "Арктика" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера ; з 26.05.2004 р. до 26.05.2006 р. на посаді механіка по ремонту і експлуатації автотракторної техніки, з 27.05.2006 р. до 14.04.2007 р. на посаді виконуючого обов`язки головного механіка; з 15.04.2007 р. до 04.04.2009 р., з 17.04.2009 р. до 04.03.2010р., 16.04.2010р. до 11.02.2018р., з 27.04.2019р. до 09.03.2020р. на посаді головного механіка артелі, на мовою оригіналу: ООО "Артель старателей "Шахтер" г. Певек Чаунский район Чукотский автономный округ Район крайнего севера та здійснити перерахунок пенсії з 01.08.2025 року з урахуванням раніше проведених платежів.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 13 серпня 2025 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії, надавши серед інших документів, окрім трудової книжки з вкладишем, довідку №76 від 26.02.2021р. та довідку №77 від 26.02.2021р. про розмір заробітної плати отриманої за період з 26.05.2004 року до 09.03.2020 року (мовою оригіналу): ООО "Артель старателей "Шахтер" г. Певек Чаунский район Чукотский автономній округ", за результатами розгляду яких з 01.01.2023 p. pосійська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, тому рішенням відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю законних підстав. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26 ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №912180132953 від 22.08.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період його роботи в російській федерації з 20.03.2003р. до 19.03.2004р. на посаді головного механіка артелі на мовою оригіналу «ООО «Артель старателей "Арктика" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера ; з 26.05.2004 р. до 26.05.2006 р. на посаді механіка по ремонту і експлуатації автотракторної техніки, з 27.05.2006 р. до 14.04.2007 р. на посаді виконуючого обов`язки головного механіка; з 15.04.2007 р. до 04.04.2009 р., з 17.04.2009 р. до 04.03.2010р., 16.04.2010р. до 11.02.2018р., з 27.04.2019р. до 09.03.2020р. на посаді головного механіка артелі, на мовою оригіналу: ООО "Артель старателей "Шахтер" г. Певек Чаунский район Чукотский автономный округ Район крайнего севера та здійснити перерахунок пенсії з 01.08.2025 року з урахуванням раніше проведених платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968,96 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахував, що не існує чинного міжнародного договору між Україною та росією, на підставі якого можливе зарахування страхового стажу позивача за період роботи в російській федерації з 1 січня 1992 року, у зв`язку з тим, що через воєнний стан Україна і російська федерація розірвали дипломатичні відносини, а також не взято до уваги вимоги законодавства щодо належного документального підтвердження стажу та заробітної плати.

До суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – Позивач), перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – Третя особа) з 20.08.1997 року та отримує пенсію за віком.

13 серпня 2025 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії надавши серед інших документів, окрім трудової книжки з вкладишем, довідку №76 від 26.02.2021р. та довідку №77 від 26.02.2021р. про розмір заробітної плати отриманої за період з 26.05.2004 року до 09.03.2020 року (мовою оригіналу): ООО "Артель старателей "Шахтер" г. Певек Чаунский район Чукотский автономній округ".

За принципом екстериторіальності (визначення в автоматичному режимі Пенсійного органу для призначення/перерахунку пенсії), надані Позивачем документи передані для розгляду та прийняття рішення про призначення/відмову в призначенні пенсії Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Розглянувши документи ОСОБА_1 . Відповідач відмовив Позивачу в проведенні перерахунку пенсії та надав рішення про таку відмову від 22.08.2025 року № 912180132953, та як підставу для відмови ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначив, що Відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву № 1967 від 13.08.2025p. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (пенсійна справа № 912180132953, PНОКПП 1730713413) щодо зміни страхового стажу набутого до 01.01.2004 р. та врахування заробітної плати за період з 01.05.2004 р. по 31.03.2020 р. згідно з довідками від 26.02.2021 № 76 та № 77, виданими товариством с обмеженою відповідальністю артель старателей "шахтер" чукотського автономного округу. 3 01.01.2023 p. pосійська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць. Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р.

Станом на сьогоднішній день пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон). При цьому: до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31.12.1991, р., а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою ст. 40 Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону: заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо незарахування періоду роботи в російській федерації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно з трудовою книжкою від 27.09.1965 року та вкладишу до трудової книжки НОМЕР_2 від 15.03.1996 року ОСОБА_1 у спірний період працював:

Запис №40: 20.03.2003 року - прийнятий головним механіком артелі на мовою оригіналу, «ООО «Артель старателей "Арктика" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера;

Запис №41: 19.03.2004 року - звільнений по закінченню трудового договору, п.2 ст. 77 Трудового кодексу РФ;

Запис №42: 26.05.2004 року - прийнятий механіком по ремонту і експлуатації автотракторної техніки, на мовою оригіналу, «ООО «Артель старателей "Шахтер" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера;

Запис №43: 27.05.2006 року - призначений виконувачем обов`язків головного механіка на цьому ж підприємстві;

Запис №44: 15.04.2007 року - призначений головним механіком артелі. Запис №45: 04.04.2009 року - звільнений за власним бажанням, згідно пункту 3 статті 77 Трудового кодексу РФ;

Запис №46: 17.04.2009 року - прийнятий головним механіком артелі, на мовою оригіналу, «ООО «Артель старателей "Шахтер" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера;

Запис №47: 04.03.2010 року - звільнений за власним бажанням, згідно пункту 3 статті 77 Трудового кодексу РФ;

Запис №48: 16.04.2010 року - прийнятий головним механіком артелі, на мовою оригіналу, «ООО «Артель старателей "Шахтер" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера;

Запис №49: 04.03.2010 року - звільнений за власним бажанням, згідно пункту 3 статті 77 Трудового кодексу РФ;

Запис №50: запис за №49 вважати недійсним (наказ №146-к), продовжує працювати головним механіком;

Запис №51: за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджуємо право на пенсію на пільгових умовах за списком №2, наказ №44-17 від 08.08.2012 року;

Запис №52: 11.02.2018 року - трудовий договір розірвано за ініціативою працівника, пункт 3 частини першої статті 77 Трудового кодексу РФ;

Запис №53: 27.04.2019 року - прийнятий головним механіком артелі, на мовою оригіналу, «ООО «Артель старателей "Шахтер" п. Ленинградский, Шмидтовский район, Чукотский автономный округ, Район крайнего севера;

Запис №54: 09.03.2020 року - трудовий договір розірвано за ініціативою працівника, пункт 3 частини першої статті 77 Трудового кодексу РФ.

Всі записи зроблені чітко, із зазначенням підстави внесення (документа, його номера і дати). Записи про звільнення внесено за підписом інспекторів відділу кадрів та засвідчено печатками підприємства.

Позивач надав до органів пенсійного фонду довідки про розмір заробітної плати №76 від 26.02.2021 року та №77 від 26.02.2021р., за період з 26.05.2004 року до 09.03.2020 року (мовою оригіналу): ООО "Артель старателей "Шахтер" г. Певек Чаунский район Чукотский автономный округ Район крайнего севера".

Стосовно доводів апеляційної скарги про правомірність незарахування періодів роботи позивача в рф, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як передбачено частиною другою статті 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.

Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, покладені в основу спірного рішення від 07.04.2023, на ту обставину, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.

Відповідач, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу, не надав жодної правової оцінки усім поданим на підтвердження страхового стажу документам. Також проігноровано норми чинних міжнародних угод України із рф в частині взаємного зарахування стажу роботи осіб, які працюють на території держав - учасниць.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області № 912180132953 від 22.08.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком, прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року в адміністративній справі №160/37143/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року в адміністративній справі №160/37143/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов