Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №331/4277/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 331/4277/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 23.09.2025 в адміністративній справі №331/4277/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 15.07.2025 р. серії ЕНА № 5228287 ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. Зазначену постанову вважає незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням її прав, а тому такою, що підлягає скасуванню. 15.07.2025 р. позивач, керуючи автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась по дорозі Н-31 Дніпро-Решетилівка та була зупинена інспектором 1 взводу 4 роти УПП батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області лейтенантом поліції Кулик Я.А. Разом з нею було зупинено автомобіль BMW, що рухався попереду. Після зупинки інспектор поліції продемонструвала фото, на якому зафіксовано вказаний автомобіль, а за цим ТЗ, керований позивачем автомобіль Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 . Після того інспектор поліції повідомила позивачу, що вона рухалась з перевищенням швидкості, ОСОБА_1 заперечувала порушення швидкісного режиму, розповіла про обставини здійснення руху, просила надати відповідні докази порушення, однак доводи не були прийняті до уваги, відносно позивача була винесена оскаржувана постанова. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.07.2025 р. серії ЕНА № 5228287 визнати протиправною та скасувати.

Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 23.09.2025 в адміністративній справі №331/4277/25 позов задоволено частково. Скасувано постанову серії ЕНА № 43889055 від 30.03.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП і закрито справу про адміністративне правопорушення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З огляду на приписи пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи характер спору та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ЕНА № 5228287 від 15 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Згідно з оскаржуваною постановою 15 липня 2025 року о 12:48:39 на автомобільній дорозі Н-31 Дніпро-Решетилівка, 119 км, водій, керуючи транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 178 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості, порушивши вимоги підпункту «б» пункту 12.9 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалася приладом TruCAM ТС008455.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 12.6 Правил дорожнього руху поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, не більше 110 км/год.

Разом з тим, відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достатніми доказами правомірність прийнятої постанови, у тому числі факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення та її вину.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем надано фотоматеріали та відеозапис, отримані за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС008455.

Також матеріали справи містять копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31367, відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TruCAM ІІ № ТС008455 відповідає вимогам технічної документації, а свідоцтво є чинним до 08 серпня 2025 року.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що сам по собі прилад TruCAM може використовуватися для фіксації порушень Правил дорожнього руху, а результати його роботи за відповідних умов можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Однак наявність чинного свідоцтва про повірку технічного засобу сама по собі не звільняє відповідача від обов`язку довести, що конкретний результат вимірювання швидкості належить саме транспортному засобу, яким керувала позивачка, та що такий результат отриманий у спосіб, який дозволяє достовірно встановити обставини правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо перед автомобілем Toyota Camry, яким керувала ОСОБА_1 , рухався інший транспортний засіб автомобіль BMW.

Вказана обставина підтверджується також відеозаписом, наданим відповідачем.

При цьому вимірювання швидкості здійснювалося працівником поліції за допомогою ручного лазерного вимірювача TruCAM, а дистанція до транспортного засобу, швидкість якого вимірювалася, становила 568,8 м.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на необхідність достовірної ідентифікації транспортного засобу, щодо якого здійснювалося вимірювання.

Саме по собі зазначення в постанові про те, що швидкість 178 км/год вимірювалася щодо автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , не є достатнім доказом, якщо інші матеріали справи не дають можливості безсумнівно встановити відповідність результату вимірювання саме цьому транспортному засобу.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що доказування у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення не може ґрунтуватися виключно на припущеннях працівника поліції або на змісті самої оскаржуваної постанови.

Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи у вчиненні правопорушення має бути доведена в законному порядку, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також виходить із необхідності забезпечення реального, а не формального встановлення вини особи та дотримання принципу презумпції невинуватості у провадженнях, які за своєю суттю мають каральний характер.

Колегія суддів також бере до уваги, що позивачка безпосередньо під час розгляду справи працівником поліції заперечувала факт перевищення швидкості та не визнавала себе винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Водночас відповідач не надав інших належних та достатніх доказів, які б усували зазначені сумніви та однозначно підтверджували, що швидкість 178 км/год була виміряна саме щодо автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала позивачка.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що результати технічного вимірювання можуть бути використані як доказ лише за умови їх належного отримання та можливості достовірно встановити обставини, які ними підтверджуються.

При цьому доводи апеляційної скарги про чинність свідоцтва про повірку приладу TruCAM не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки питання у цій справі полягає не лише у справності самого вимірювального приладу, а й у достатності доказів для встановлення факту вчинення конкретною особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За встановлених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та надав належну оцінку наявним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції доказів та не спростовують встановлених судом обставин.

Таким чином, підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів не встановила.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-246, 250, 311, 315, 316 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та є остаточною.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов