Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №160/3087/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: погашення податкового боргу, з них

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №160/3087/26

Суддя: Кальник В.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/3087/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року в адміністративній справі №160/3087/26

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просив:

- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 41 198,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг на загальну суму 41 198,49 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати зобов`язань, донарахованих контролюючим органом. Податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога форми «Ф» від 17.12.2024 р. №0036413-1306-0436. Однак, сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку. У зв`язку з чим, позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Ухвалючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога форми «Ф» № 0036413-1306-0436 від 17.12.2024 на суму 41 198,49 грн була направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення — «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас, згідно з довідкою Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 25.06.2025 № 1542, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 , з 22.10.2018 по теперішній час.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість констатувати факт належного повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання, у зв`язку з чим відсутній факт узгодженості заявленої до стягнення суми податкового боргу.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку платників податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ), становить 41198,49 грн., а саме:

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 41 198,49 грн, згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №1503101-2412-0463-UA12020010000033698 від 18.06.2024, термін сплати 02.11.2024 на суму 22349,71 грн;

- Податкового повідомлення-рішення №1503102-2412-0463-UA12020010000033698 від 18.06.2024, термін сплати 02.11.2024 на суму 18848,78 грн.

Згідно з наданою довідкою Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 25.06.2025р. № 1542, за даними реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., з 22.10.2018 по теперішній час.

Корінці податкових повідомлень – рішень направлялися ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення — «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також в інтегрованій картці платника податку обліковується недоїмка зі сплати податків та донарахованих податкових зобов`язань.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога форми «Ф» №0036413-1306-0436 від 17.12.2024р. на суму 41198,49 грн., яка направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення — «адресат відсутній за вказаною адресою».

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту – ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Згідно з п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 49.2. ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст. 46 ПК України).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 58.1., п. 58.2., 58.3. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з положенням п.41.1, 41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як правильно встановив суд першої інстанції, податкова вимога форми «Ф» № 0036413-1306-0436 від 17.12.2024 на суму 41 198,49 грн була направлена засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , однак на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» про невручення — «адресат відсутній за вказаною адресою».

Водночас колегія суддів зазначає, що згідно з довідкою Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 25.06.2025р. № 1542, за даними реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., з 22.10.2018 по теперішній час.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що судом не встановлено факту належного повідомлення відповідача про податкові зобов`язання, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати суму податкового боргу узгодженою.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність підтвердження факту узгодження податкових зобов`язань, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 41 198,49 грн з рахунків відповідача в обслуговуючих банках є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року в адміністративній справі №160/3087/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua