Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №340/5145/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5145/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року

у адміністративній справі № 340/5145/25 за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року задоволено адміністративний позов фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №000085052404 від 27.06.2025 року та

№000085062404 від 27.06.2025 року і рішення №000085082404 від 27.06.2025 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а також визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000085072404 від 27.06.2025 року, і стягнуто на користь фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 3844,39 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав його необґрунтованості та порушення норм матеріального законодавства України, у зв`язку з чим просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

На обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач описуючи підстави та обставини проведеної стосовно позивача перевірки, акцентує увагу на встановлені податковим органом та зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем вимог: п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.4 ст.177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 200232,11 грн., в тому числі за звітні податкові періоди: 2019 рік – 59273,19 грн., 2020 рік – 3865,93 грн., 2021 рік – 3750,00 грн., 2024 рік – 133342,99 грн.; пп.1.1 п161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 16686,01 грн., в тому числі за звітні податкові періоди: 2019 рік – 4939,43 грн., за 2020 рік – 322,16грн., за 2021 рік – 312,50 грн., за 2024 рік – 11111,92 грн.; ч.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) № 2464-VI; п.3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 118843,82 грн, в т.ч. за 2020 рік – 3543,78 грн, за 2024 рік - на суму 115300,04 грн., а усі заперечення позивача та надані ним первинні документи на спростування порушення податкового законодавства були враховані як під час перевірки так і під розгляду поданих позивачем заперечень, чому на переконання відповідача судом першої інстанції не було надано належної оцінки з урахуванням норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, позивач вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі просить залишити його без змін, а вимоги апеляційної скарги відповідача залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та відзиву позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин у цій справі, правильність їх оцінки та застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення були винесені Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області на підставі висновків Акту перевірки від 23.05.2025 року № 6327/11-28-33-04/ НОМЕР_1 (т.1 а.с.35-59), складеного за результатом проведеної посадовими особами відповідача згідно наказу в.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області від 22.04.2025 №521-п, повідомлення від 22.04.2025, направлення на перевірку №1407 від 02.05.2025, у період з 05.05.2025 по 16.05.2025 документальної планової виїзної перевірки фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.12.2024, а також з урахуванням оформленого відповідачем 23.06.2025 висновку №118/11-28-24-04/ НОМЕР_1 за результатами розгляду заперечень ФОП ОСОБА_1 від 09.06.2025 року на висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 23.05.2025 року №6327/11-28-33-04/ НОМЕР_1 , в якому позивача повідомлено, що комісією з питань розгляду заперечень ГУ ДПС у Кіровоградській області 19.06.2025 року розглянуто обставини вчинених правопорушень викладених в акті документальної планової виїзної перевірки від 23.05.2025 року №6327/11-28-33-04/ НОМЕР_1 , які відображено в матеріалах перевірки, та прийнято рішення врахувати надані додаткові документи.

Так, згідно висновків зазначеного акту перевірки від 23.05.2025 року № 6327/11-28-33-04/ НОМЕР_1 , під час перевірки позивача контролюючим органом було встановлено порушення ним вимог: п.177.2, п.п.177.4.1, п.п.177.4.4 ст.177 Податкового Кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 200232,11 грн, в тому числі за звітні податкові періоди: 2019 рік – 59273,19 грн, 2020 рік – 3865,93 грн, 2021 рік – 3750,00 грн, 2024 рік – 133342,90 грн; пп.1.1 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 16686,01 грн, в тому числі за звітні податкові періоди: 2019 рік – 4939,43 грн, за 2020 рік – 322,16 грн, за 2021 рік – 312,50 грн, за 2024 рік – 11111,92 грн; ч.2 п.1 ст.7 Закону №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, п.3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449, в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 118843,82 грн, в тому числі за 2020 рік – 3543,78 грн, за 2024 рік – на суму 115300,04 грн. А оформленим відповідачем 23.06.2025 висновком №118/11-28-24-04/ НОМЕР_1 за результатом розгляду поданих позивачем до ГУ ДПС у Кіровоградській області заперечень від 09.06.2025 року на висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 23.05.2025 року №6327/11-28-33-04/ НОМЕР_1 (т.1 а.с.20-25), позивачу було визначено порушення вимог: п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.4 ст.177 Податкового Кодексу України, в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 182469,94 грн, в тому числі за звітні податкові періоди: 2019 рік – 45376,95 грн, 2021 рік – 3750,00 грн, 2024 рік – 133342,90 грн; пп.1.1 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України, в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 15205,84 грн, в тому числі за звітні податкові періоди: 2019 рік – 3781,41 грн, за 2021 рік – 312,50 грн, за 2024 рік – 11111,92 грн; та ч.2 п.1 ст.7 Закону №2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, п.3 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449, в частині заниження суми єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 115300,04 грн, в тому числі за 2024 рік – на суму 115300,04 грн. (т.3 а.с.54-62). І відповідно, окрім податкових повідомлень-рішень №000085052404 від 27.06.2025 та №000085062404 від 27.06.2025 (т.1 а.с.14-15 а.с.17-18), ГУ ДПС у Кіровоградській області стосовно позивача було винесено рішення №000085082404 від 27.06.2025 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 23 060,01 грн (т.1 а.с.19) і вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000085072404 від 27.06.2025 року зі сплати єдиного внеску в сумі 115300,04 грн (т.1 а.с.16), що саме і було предметом оскарження у цій справі та предметом розгляду судом першої інстанції.

Вирішуючи по суті ініційованим позивачем у цій справі спір стосовно протиправності і скасування податкових повідомлень-рішень №000085052404 від 27.06.2025 року та №000085062404 від 27.06.2025 року і рішення №000085082404 від 27.06.2025 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000085072404 від 27.06.2025 року, суд першої інстанції правильно виходячи з положень пп.14.1.36. пп.14.1.39. пп.14.1.156. пп.14.1.231. п.14.1. ст.14, п.44.1. п.44.2. ст.44, п.163.1. ст.163, п.164.1. п.164.6. ст.164, п.177.2. п.177.4. ст.177, п.178.3. ст.178 ПК України, а також з положень ст.1, ч.1 і ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996), з урахуванням висловленої Верховним Судом правової позиції у постановах від 09.07.2020 по справі №440/3973/18 та від 21.05.2020 по справі №824/257/18-а, суд обгрунтовано наголосив, що основним критерієм визначення діяльності господарською у розумінні цієї норми є зв`язок з виробництвом чи операціями, спрямованими на отримання доходу.

Відповідно, з огляду на зазначені у пункті 2.1.2 акту перевірки обставини стосовно обрахованих документальною перевіркою фактично понесених позивачем інших витрат і висновків щодо встановлення їх завищення на загальну суму 371606,20 грн., в т.ч. за 2019 рік – на суму 329295,51 грн. та за 2020 рік - на суму 21477,36 грн., за 2021 рік – на суму 20833,33 грн., за рахунок включення: у 2019 рік до складу понесених витрат грошових коштів, сплачених платником податків на користь постачальників за послуги, не пов`язаних безпосередньо з підприємницькою діяльністю та не підтверджені документально ФОП ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Клєвєр, ФОП ОСОБА_3 , СПД ОСОБА_4 та інші) та коштів за охорону (УПО а Полт.області), які не включаються до складу витрат підприємця; у 2020 рік до складу понесених витрат грошових коштів, сплачених платником податків на користь постачальників за послуги, не пов`язаних безпосередньо з підприємницькою діяльністю та не підтверджені документально ФОП ОСОБА_1 (СПД ОСОБА_4 та інші) та коштів за оновлення ПЗ та поштові марки (ТОВ "НВО "БАЛАНС+КЛУБ", Центр поштового зв`язку 2), які не включаються до складу витрат підприємця; і у 2021 рік до складу понесених витрат грошових коштів, сплачених платником податків за послуги охорони, не пов`язаних безпосередньо з підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_1 (УПО а Полт.області), які не включаються до складу витрат підприємця – суд першої інстанції правильно детально перевірив та проаналізував:

- як зміст та умови укладених позивачем договорів: з ТОВ «Клєвєр» (Підрядником) Договору підряду №24-2018 від 24.12.2018 на виконання широкоформатного друку (т.2 а.с.103зв.-105); з ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) договору на розміщення внутрішньої реклами у пасажирських ліфтах житлових будинків №1-06/12 від 06.12.2018 (т.2 а.с.120зв.-121); ПП ОСОБА_4 (Виконавець) договору на розміщення реклами №Н-11025 від 01.12.2018 (т.2 а.с.134); з ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) договору про надання послуг з розміщення друкованих інформаційних матеріалів №01-01 від 03.01.2019 (т.2 а.с.154зв.-156); з ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) договору про надання рекламних послуг №20/12/18 від 20.12.2018 (т.2 а.с.194); з ФОП ОСОБА_6 (Виконавець) договору про розміщення зовнішньої реклами №ДГ-11 від 28.12.2018 р. (т.2 а.с.237-239); з ТОВ «Бінотел» (Оператор) договору про надання послуги №6701062017 від 01.06.2017 р. (т.2 а.с.244); з ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) договору про надання рекламних послуг №0305/Р від 15.04.2019 (т.2 а.с.220-221); з ФОП ОСОБА_8 (Виконавець) договору про надання інформаційно-консультаційних послуг у формі семінару з питань кадрового обліку та оподаткування №К-02 від 04.09.2019 (т.2 а.с.175зв.); з ФОП ОСОБА_9 (Виконавець) договору про надання рекламних послуг №17 від 03.01.2019 (т.3 а.с.206-207); з ФОП ОСОБА_10 (Агентство) договору про надання рекламних послуг по розміщенню реклами №190701/31 від 01.07.2019 (т.2 а.с.179-182); з ПП «Технотрон» (Виконавець) договору на технічне обслуговування оргтехніки №6/21 від 03.01.2019 року (т.1 а.с.228зв.-229); Договору позички оргтехніки №1 від 30.11.2018 з актом приймання-передачі майна від 03.12.2018 (т.2 а.с.245-246зв.); з ПП «Фірма «Принцип» (Постачальник) договору поставки №03/01 від 03.01.2019 (т.2 а.с.12).

- так і первинні документи, які також були предметом перевірки контролюючим органом, та якими підтверджено виконання перелічених у попередньому абзаці договорів і розрахунки за послуги, зокрема, як такі що напряму відносяться до витрат, безпосередньо пов`язаних із господарською діяльністю позивача, оскільки є витратами на рекламу та відносяться до витрат передбачених у п.п.177.4.4. п.177.4 ст.177 ПК України, так і ті, що не визнавадися перевіряючими як витрати, а саме: видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, рахунки, платіжні інструкції за договором з ТОВ «Клєвєр» (т.2 а.с.81-103, 107-118) відповідно яких встановлено, що загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 17109,88 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 01.06.2025 (т.2 а.с.106); акт про виконання рекламних послуг від 26.01.2019, заявку на розміщення реклами в кабінах пасажирських ліфтів м. Кременчука №1 від 06.12.2018, рахунки та платіжні інструкції за договором з ФОП ОСОБА_2 (т.2 а.с.119-120, 125-126) відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 3464,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 2019 (т.2 а.с.124); акти виконаних робіт, рахунки та платіжні інструкції за договором з ПП ОСОБА_4 (т.2 а.с.127-133, 136-142, 145-153) відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 26720,11 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 р. – грудень 2020. (т.2 а.с.135); акт надання послуг №1 від 23.01.2019 р. та платіжну інструкцію за договором з ФОП ОСОБА_3 (т.2 а.с.154, 157) відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 2100 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період січень 2019 р. (т.2 а.с.156 зв.); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури та докази оплати рекламних послуг (платіжні інструкції) за договором з ФОП ОСОБА_5 (т.2 а.с.183-193, 195зв.-201) відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 64785 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2019 (т.2 а.с.195); акти надання послуг та докази оплати рекламних послуг за договором з ФОП ОСОБА_6 (т.2 а.с.240зв.-243) відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 30500 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 31.05.2020 (т.2 а.с.240); акти наданих послуг (виконаних робіт) та докази оплати за надані послуги за договором з ТОВ «Бінотел» (т.2 а.с.158-174); акти надання послуг, рахунки на оплату та докази оплати рекламних послуг за договором з ФОП ОСОБА_7 (т.2 а.с.202-219, 223-230) відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 73745 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 2019 р. (т.2 а.с.222); акт надання послуг та докази оплати наданих послуг за договором з ФОП ОСОБА_8 (т.2 а.с.175, 177-177зв.); акти здавання-приймання наданих послуг та докази оплати рекламних послугми за договором з ФОП ОСОБА_9 (т.3 а.с.203-205); акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та докази оплати рекламних послуг за договором з ФОП ОСОБА_10 (т.2 а.с.178, 182зв.); акт приймання-передачі майна від 03.12.2018 (т.2 а.с.245-246зв.) і акти виконаних робіт та докази оплати за наданні послуги за договором з ПП «Технотрон» (т.1 а.с.130-162, 165-228, 231-250, т.2 а.с.1-11) відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала 45646 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період: січень 2019 р. – грудень 2019 р. (т.1 а.с163зв.-164зв.); видаткові накладні та докази оплати за товар за договором з ПП «Фірма «Принцип» і акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2019–грудень 2020, відповідно яких загальна сума оборотів між сторонами у 2019 році склала: 287508,24 грн (т.2 а.с.13-77); а також надані на підтвердження понесених позивачем витрат у 2019 та 2021 роках на оплату послуг охорони УПО в Полтавській області (т.1 а.с.89-92, 100-106, 113-116).

Крім того, виходячи з того, що ФОП ОСОБА_1 перебуваючи на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов`язані з отриманням товарів (робіт, послуг) придбані малоцінні необоротні матеріальні активи (канцелярське приладдя, інше) - суд першої інстанції правильно підкреслив у спірному випадку, що позивач протягом 2019 року (перевіряємий період) дійсно поніс також витрати на обслуговування і ремонт оргтехніки в сумі 45646 грн та на придбання канцелярського приладдя в сумі 287508,24 грн., і наведені вище висновки на переконання колегії суддів доводами апеляційної скарги не спростовано належними і допустими доказами.

Погоджується колегія суддів також з оцінкою судом першої інстанції висновків контролюючого органу стосовно залишків у позивача на початок перевіряємого періоду згідно попереднього акту перевірки, а саме станом на 01.01.2019 року на суму 14757500,00 грн., а також підстав для встановлення факту завищення позивачем вартості придбаних та реалізованих ТМЦ за 2024 рік на загальну суму 740794,37 грн та порушення у вказаний спосіб вимог п.п.177.4.1 п.177.4 ст.177 ПК України.

Зокрема, обговорюючи наведені у попередньому абзаці висновки контролюючого органу, правильно керуючись положеннями: пп. 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України і пунктами 3-5 розділу II, пп.2 п.4 розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (далі – Порядок №727), з урахуванням правової позиції Верховного Суду, що наведена у постанові від 26.06.2023 у справі № 815/6819/14 - суд першої інстанції дослідивши зміст акту перевірки цілком обгрунтовано наголосив, що вказаний акт контролюючого органу не відповідає встановленим нормами Порядку №727 вимогам, оскільки виявлені порушення податкового законодавства по господарським взаємовідносинам щодо контрагентів позивача, та питання щодо завищення вартості придбаних і реалізованих ТМЦ за 2024 рік на загальну суму 740794,37 грн викладені нечітко, необ`єктивно та в не повній мірі, без посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Виходячи з того, що суть документальної перевірки полягає саме у перевірці первинних бухгалтерських та податкових документів, які підтверджують правильність нарахування платником податків податкових зобов`язань, та такі висновки не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а акт перевірки у даному спірному випадку не містить конкретних реквізитів ні видаткових накладних, ні приймальних актів тощо, зокрема дати їх складання, змісту та посилань, які саме первинні документи було досліджено податковим органом та враховані/чи не враховано під час проведення перевірки та проведення обрахунку придбаних та реалізованих ТМЦ протягом 2019-2024 років, і будь-які розрахунки придбаних ТМЦ до акту перевірки також не додані, у зв`язку з чим здійснити перевірку правильності визначення сум придбаних ТМЦ за результатами проведеної відповідачем перевірки, а отже і завищення вартості придбання товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому були реалізовані або використані у виробництві на загальну суму 740794,37 грн неможливо – суд першої інстанції на переконання колегії суддів правильно виснував, що податковим органом у цій справі не доведено обґрунтованість висновків про завищення позивачем витрат на загальну суму 1013721,89 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 272927,52 грн, за 2021 рік на суму 20833,33 грн та за 2024 рік на суму 740794,37 грн., а відтак, податкове повідомлення-рішення від 27.06.2025 року №000085052404, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 227149,93 грн є протиправним та підлягає скасуванню, і доводами апеляційної скарги відповідача вказані висновки суду першої інстанції не спростовуються, а тому і підстави для скасування судового рішення в наведеній частині на перконання колегії суддів відсутні.

Цілком обгрунтованими та законими колегія суддів також визнає висновки суду першої інстанції в іншій частині оскаржуваного відповідачем рішення, яке стосується як повідомлення-рішення форми №000085062404 від 27.06.2025 року за платежем військовий збір на загальну суму 18929,16 грн, так і вимоги про сплату боргу і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, суд дійшов до таких висновків, оскільки:

- виходячи з положень пп.16-1.1.1. пп.16-1.1. ст.16-1, п.162.1. ст.162, ст.163, пп.164.1.3. п.164.1. ст.164, п.177.2. ст.177, ст.178 ПК України військовий збір нараховується, утримується та перераховується саме із сум чистого доходу, і відповідно, при протиправності і скасуванні податкового повідомлення-рішення №000085052404 від 27.06.2025 року скасуванню підлягає також і податкове повідомлення-рішення №000085062404 від 27.06.2025 року за платежем військовий збір на загальну суму 18929,16 грн, яке має похідний характер від суми нарахованого доходу.

- виходячи з положень: п.4 ч.1 ст.1, п.4 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6 , п.2 ч.1 ст.7, ч.4 ст.8, ч. 2 ч.3 ч.4 абз.3 ч.8 ст.9, ч.2 ч.3 ч.4 і п.3 ч.11, ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин); пп.14.1.153. п.14.1 ст.14, ст.42, абз.1 і 2 п.59.1 ст.59 ПК України, а також з огляду на те, що вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000085072404 від 27.06.2025 року в сумі 115300,04 грн та рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №000085082404 від 27.06.2025 про застосування штрафних санкцій в сумі 23060,01 грн прийнято саме у зв`язку з несплатою єдиного внеску, донарахованого на підставі акту перевірки №6327/11-28-33-04/2398012599 від 23.05.2025 і висновку про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період внаслідок завищення суми понесених витрат на загальну суму 1013727,89 грн, в т.ч. за 2019 рік на суму 272927,52 грн, за 2021 рік на суму 20833,33 грн та за 2024 рік на суму 740794,37 грн, що по суті визнано судом протиправним, підстави для залишення в силі вимоги Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-000085072404 від 27.06.2025 року та рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №000085082404 від 27.06.2025 про застосування штрафних санкцій у даному спірному випадку дійсно відсутні, і зворонього відповідачем під час апеляційного перегляду даної справи не доведено.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності та виходячи з відсутності аргументованих доводів відповідача, якими б були спростовані цілком законні та обґрунтовані висновків суду першої інстанції по встановленим у цій справі обставинам і їх правової оцінки, колегія судів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача та вважає за необхівдне залишити без змін рішення суду першої інстанції у цій справі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у адміністративній справі № 340/5145/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник