Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/29127/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29127/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 в адміністративній справі №160/29127/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний Суд” надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.07.2025 № 047350008625.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, від 04.08.2025року № 047350008625.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту настання права, а саме з 27.06.2025 року на підставі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, зарахувавши до страхового стажу періодів навчання та періодів роботи:

- з 01.09.1992 по 30.06.1994 - навчання в професійно-технічному училищі №54 м. Дніпро, за професією кравець жіночого верхнього одягу, диплом НОМЕР_2 ;

- з 08.07.1994 по 24.05.2000 - робота кравцем 6-го розряду в Першотравенському орендному підприємстві “Сервіс”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 08.07.2025 № 047350008625. З Рішення про відмову в призначенні пенсії було з`ясовано, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю стажу роботи на пільгових умовах. Не погодившись з рішенням Головного Пенсійного фонду в Одеській області від 08.07.2025 № 047350008625, ОСОБА_1 , повторно направила заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058. Заяву про призначення пенсії, ОСОБА_1 , розглянув Головний Пенсійний фонд в Херсонській області та виніс рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.08.2025 № 9024/03-16. Позивач вважає, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 є протиправними та такими, що порушують конституційне право на пенсійне забезпечення ОСОБА_1 , адже нею було подано всі необхідні документи на підтвердження наявності у неї достатнього пільгового стажу для призначення пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 року у справі № 160/29127/25 позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-3: Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії– задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.07.2025 № 047350008625. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, від 04.08.2025року № 047350008625. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи: з 08.07.1994 по 24.05.2000 кравцем 6-го розряду в Першотравенському орендному підприємстві “Сервіс”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.07.2025 року, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України. У задоволені іншої частини позовних вимог, – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що після досягнення необхідного пенсійного віку, вперше 01.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Заява опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України Одеській області.

За результатами розгляду зазначеної заяви прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 08.07.2025 № 047350008625.

В рішенні про відмову від 08.07.2025 № 047350008625 зазначено наступне:

- вік заявниці — 50 років.

- пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі-Закон), становить 55 років.

- необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону, становить 25 років.

- необхідний пільговий стаж, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону, становить 10 років.

- страховий стаж заявниці становить 21 рік 09 місяців 11 днів.

- пільговий стаж за Списком № 2 заявниці становить 17 років 04 місяці 24 дня.

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 08.07.1994, оскільки бланк трудової книжки нового зразка, не відповідає даті початку трудової діяльності, а саме: період роботи з 08.07.1994, не відповідає даті виготовлення документу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58.

- до пільгового стажу зараховано всі періоди.

ОСОБА_1 , вдруге 28.07.2025 року направила заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058.

Заяву про призначення пенсії, ОСОБА_1 , розглянув Головний Пенсійний фонд в Херсонській області та виніс рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.08.2025 №047350008625.

В рішенні про відмову від 04.08.2025 №047350008625 зазначено наступне:

- згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за віком на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

- вік заявниці 50 років 01 місяць 03 дні.

- за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 21 рік 10 місяців 11 днів.

- пільговий стаж за Списком №2, становить - 17 років 05 місяців 20 днів.

- за результатами розгляду документів доданих до заяви: оскільки записи внесені з порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58 до страхового стажу не зараховано стаж відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 від 08.07.1994, вкладки НОМЕР_5 від 08.07.1994: - за записом №1-№2 період роботи з 08.07.1994 по 24.05.2000, оскільки запис зроблений раніше дати заповнення трудової книжки, засвідчено печаткою, на якій є код підприємства та встановлено розбіжність з відомостями персоніфікованого обліку. Період роботи можливо зарахувати до страхового стажу за умови підтвердження додатковими документами (підтверджуючих факт роботи (накази, особові рахунки або відомості по нарахуванню заробітної плати тощо) або результатами перевірки. З 01.01.2004 за умови сплати страхових внесків.

Не погодившись з такими діями та рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що за загальним правилом для виникнення у осіб права на призначення пенсії за віком є наявність сукупності таких ознак: 1) досягнення встановленого законодавством пенсійного віку та 2) наявність встановленого законодавством страхового стажу.

Як встановив суд, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком 01.07.2025, згідно паспортних даних ОСОБА_1 досягла віку 50 років, що не заперечується сторонами.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах є те, що вік заявниці — 50 років.

Пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі-Закон), становить 55 років.

- необхідний страховий стаж, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону, становить 25 років.

- необхідний пільговий стаж, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону, становить 10 років.

- страховий стаж заявниці становить 21 рік 09 місяців 11 днів.

- пільговий стаж за Списком № 2 заявниці становить 17 років 04 місяці 24 дня.

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 08.07.1994, оскільки бланк трудової книжки нового зразка, не відповідає даті початку трудової діяльності, а саме: період роботи з 08.07.1994, не відповідає даті виготовлення документу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58.

ОСОБА_1 , вдруге 28.07.2025 року направила заяву на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону №1058.

Заяву про призначення пенсії, ОСОБА_1 , розглянув Головний Пенсійний фонд в Херсонській області та виніс рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.08.2025 №047350008625.

В рішенні про відмову від 04.08.2025 №047350008625 зазначено наступне:

- згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії за віком на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

- вік заявниці 50 років 01 місяць 03 дні.

- за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 21 рік 10 місяців 11 днів.

- пільговий стаж за Списком №2, становить - 17 років 05 місяців 20 днів.

- за результатами розгляду документів доданих до заяви: оскільки записи внесені з порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58 до страхового стажу не зараховано стаж відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 від 08.07.1994, вкладки НОМЕР_5 від 08.07.1994: - за записом №1-№2 період роботи з 08.07.1994 по 24.05.2000, оскільки запис зроблений раніше дати заповнення трудової книжки, засвідчено печаткою, на якій є код підприємства та встановлено розбіжність з відомостями персоніфікованого обліку. Період роботи можливо зарахувати до страхового стажу за умови підтвердження додатковими документами (підтверджуючих факт роботи (накази, особові рахунки або відомості по нарахуванню заробітної плати тощо) або результатами перевірки. З 01.01.2004 за умови сплати страхових внесків.

Абзацом 2 статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637 ).

Суд вказує, що відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.

Суд встановив, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_4 від 08.07.1994, вкладки НОМЕР_5 від 08.07.1994 позивач працював з 08.07.1994 по 24.05.2000 кравцем 6-го розряду в Першотравенському орендному підприємстві “Сервіс”.

Суд вважає, що наявні в трудовій книжці записи є достатніми та належними, які дійсно підтверджують трудову діяльність позивачки.

Щодо твердження відповідача, що період трудової діяльності не зараховані у зв`язку з тим, що бланк трудової книжки нового зразка, не відповідає даті початку трудової діяльності, а саме: період роботи з 08.07.1994, не відповідає даті виготовлення документу, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, оскільки записи внесені з порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58 до страхового стажу не зараховано стаж відповідно до трудової книжки НОМЕР_4 від 08.07.1994, вкладки НОМЕР_5 від 08.07.1994: - за записом №1-№2 період роботи з 08.07.1994 по 24.05.2000, запис зроблений раніше дати заповнення трудової книжки, засвідчено печаткою, на якій є код підприємства та встановлено розбіжність з відомостями персоніфікованого обліку. Період роботи можливо зарахувати до страхового стажу за умови підтвердження додатковими документами (підтверджуючих факт роботи (накази, особові рахунки або відомості по нарахуванню заробітної плати тощо) або результатами перевірки. З 01.01.2004 за умови сплати страхових внесків, суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Виправлення в документах не може бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право а призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб,

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Відповідачі не врахували, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Так, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 18 Порядку №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Тобто підтвердження трудового стажу на підставі показів свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання. При цьому, доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що період роботи ОСОБА_1 з 08.07.1994 по 24.05.2000 кравцем 6-го розряду в Першотравенському орендному підприємстві «Сервіс», підтверджений записами трудової книжки серії НОМЕР_4 та вкладки НОМЕР_5 , підлягає зарахуванню до її страхового стажу.

Саме по собі посилання пенсійного органу на порушення порядку заповнення трудової книжки не є достатньою підставою для неврахування відповідного періоду роботи за відсутності належних доказів недостовірності внесених до неї відомостей.

При цьому колегія суддів враховує, що суд першої інстанції не підміняв собою повноваження пенсійного органу щодо остаточного вирішення питання про призначення пенсії, а зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням установлених судом обставин та надати їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо неправомірності незарахування спірного періоду роботи до страхового стажу та не свідчать про наявність передбачених статтею 317 КАС України підстав для скасування або зміни судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не потребують окремої детальної відповіді, оскільки не спростовують установлених обставин і правової оцінки спірних правовідносин.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 року у справі № 160/29127/25- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун